Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/21049/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/21049/14 01.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СПМ Консалтинг Груп" доРеспубліканського вищого училища фізичної культури простягнення 57 188,37 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Жувака А.О. - представник за дов.;

від відповідача: Шевчук В.І. - представник за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМ КОНСАЛТИНГ ГРУП" до Республіканського вищого училища фізичної культури про стягнення 55 879,66 грн. на підставі Договору №10 від 04.10.2013 року, Договору №9 від 12.11.2013 року та Договору №8 від 13.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження у справі №910/21049/14, розгляд справи призначений на 27.10.2014.

В судовому засіданні 22.10.2014 в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 03.11.2014.

В судовому засіданні 03.11.2014 в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 05.11.2014.

Ухвалою від 05.11.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 26.11.2014.

В судовому засіданні 26.11.2014, відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 01.12.2014.

22.10.2014 позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Заява прийнята судом, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 57 188,37 грн. і складається із:

- суми основного боргу за надані послуги в розмірі 45 000,00 грн.;

- пені в сумі 3 160,20 грн.;

- інфляційних втрат у розмірі 7 539,00 грн.;

- трьох процентів річних у сумі 1 489,17 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач неодноразово звертався з клопотаннями про призначення бухгалтерської експертизи, експертизу комп'ютерної техніки та програмних продуктів, в задоволенні яких судом відмовлено з підстав викладених в ухвалі від 05.11.2014.

Клопотання про об»єднання справ - №№910/20782/14 (перебуває у провадженні судді Підченко ЮА.), 910/22215/14 (перебуває у провадженні судді Шкурдової Л.М.), 91021049/14 (перебуває у провадженні судді Літвінової М.Є.) в одне провадження, судом визнано необґрунтованим, оскільки суддя вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена в п.3.6 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011.

Враховуючи, що зазначені господарські справи перебувають у провадженні різних суддів, підстави для задоволення клопотання про об»єднання справ в одне провадження відсутні.

Щодо клопотання відповідача про направлення матеріалів справи до слідчих органів, оскільки училище фінансується з державного бюджету, а укладені попереднім керівництвом договори суперечать інтересам держави та є фіктивними, суд зазначив про його безпідставність, оскільки вирішення даного спору по суті щодо стягнення заборгованості за договорами про надання послуг не потребує надсилання матеріалів справи органу досудового розслідування, тому підстав для задоволення клопотання відповідача немає.

Республіканським вищим училищем фізичної культури подано клопотання про залучення прокурора в якості третьої особи на стороні відповідача. Згідно ч. 1 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання відповідача, оскільки приписами ГПК України не передбачено можливості залучення прокурора в якості третьої особи.

У письмових запереченнях на позов, відповідач зазначив, що вважає позов безпідставним, незаконним і необґрунтованим з наступних підстав: позивач не надав достатніх доказів, що підтверджують ціну позову; заявлені вимоги не відповідають фактично виконаним роботам (послугам), що може встановити експерт та слідчі органи; дана угода є недійсною, оскільки суперечить інтересам держави; до розгляду справи слід залучити спеціалісті (експертів, слідчих).

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

В судовому засіданні 01.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою для звернення до суду з позовом стало не виконання Республіканським вищим училищем фізичної культури своїх зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі розрахунку за надані бухгалтерські послуги на загальну суму 45 000,00 грн. за договорами від 04.10.2013 №10, від 12.11.2013 №9 та від 13.11.2013 №8, за умовами яких (п. 1.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМ Консалтинг Груп" (виконавець за договорами) зобов'язувалось надати бухгалтерські послуги (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 зі змінами та доповненнями, код послуг 69.20.21), а саме: провести повну перевірку даних синтетичного обліку замовника на предмет правильності даних та складання бухгалтерських проведень:

за договором від 04.10.2013 № 10 - за період з 01.01.2013 по 01.09.2013;

за договором від 12.11.2013 № 9 - за 2012 рік;

за договором від 13.11.2013 № 8 - за 2011 рік.

На виконання умов Договорів позивач надав послуги на загальну суму 70 000 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих послуг:

за договором від 04.10.2013 № 10 - акт від 05.10.2013 № 2;

за договором від 12.11.2013 № 9 - акт від 12.11.2013 № 9;

за договором від 13.11.2013 № 8 - акт від 13.11.2013.

Пунктом 2.2 Договорів передбачено обов'язок замовника розраховуватися з виконавцем за послуги не пізніше 10 робочих днів з дня підписання актів прийому-передачі послуг. Однак, свої зобов'язання з оплати наданих послуг відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг у сумі 45 000 грн., який позивач заявив до стягнення в межах даної справи.

Крім того, позивач заявив до стягнення 3 160,20 грн. неустойки, 7 539,00 грн. інфляційних втрат, 1 489,17 грн. 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладання сторонами договорів від 04.10.2013 №10, від 12.11.2013 №9 та від 13.11.2013 №8, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

За своєю правовою природою укладені договори між сторонами є договорами про надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Доказів визнання недійсними договорів відповідач суду не надав, тому його твердження щодо цього судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1.1 Договорів, виконавець надає бухгалтерські послуги (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 зі змінами та доповненнями, код послуг 69.20.21), а саме: провести повну перевірку даних синтетичного обліку замовника на предмет правильності даних та складання бухгалтерських проведень:

за договором від 04.10.2013 № 10 - за період з 01.01.2013 по 01.09.2013;

за договором від 12.11.2013 № 9 - за 2012 рік;

за договором від 13.11.2013 № 8 - за 2011 рік.

Згідно п. 2.1 Договорів вартість послуг становить:

за договором від 04.10.2013 № 10 - 12 000 грн. з ПДВ;

за договором від 12.11.2013 № 9 - 20 000 грн. з ПДВ;

за договором від 13.11.2013 № 8 - 13 000 грн. з ПДВ, в редакції додаткової угоди №1 від 13.11.2013.

Оплата послуг здійснюється на підставі актів прийому-передачі послуг надання Замовнику не пізніше 10 робочих днів з дня їх підписання, у безготівковій формі (п. 2.2 Договорів).

Умови цього договору застосовуються, в т.ч. до відносин між сторонами, які виникли до його укладення (п. 1.3 Договорів).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин, а саме підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг: від 02.10.2013 № 6; від 15.10.2013 № 7; від 12.11.2013 № 5, акти звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, які також підписані відповідачем та звіти про надання послуг. Відповідач доказів оплати наданих послуг у строки передбачені Договорами суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги в сумі 45 000,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за вказаними договорами щодо надання послуг, позивач надав суду підписані двосторонні акти приймання-передачі наданих послуг №2 від 05.10.2013 на суму 12 000,00 грн. за договором від 04.10.2013 №10, акт № 9 від 12.11.2013 на суму 20 000,00 грн. за договором від 12.11.2013 №9, акт б/н від 13.11.2013 на суму 13 000,00 грн. за договором від 13.11.2013 №8, на загальну суму 45 000,00 грн.

Акти приймання-передачі наданих послуг підписані та скріплені печатками сторін, в тому числі відповідачем, без зауважень, чим відповідач підтвердив отримання послуг за договорами на загальну суму 45 000,00 грн.

В порушення п. 2.2 Договорів, виконавець не здійснив оплату наданих послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 45 000,00 грн., доказів протилежного суду не надано та відповідачем не спростовано.

Крім того, до кожного із договорів сторони підписали акти звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, за результатами звіряння рахунків і документів за послуги, а саме: бухгалтерські послуги на предмет правильності даних та складання бух бухгалтерських проведень, якими підтверджено, що станом на 01.03.2014, дебітор (ТОВ "СПМ Консалтинг Груп") надав послуги, а кредитор (Республіканське вище училище фізичної культури) відповідно не сплатив за отримані послуги по договорам (від 04.10.2013 №10, від 12.11.2013 №9, від 13.11.2013 №8) на загальну суму 45 000,00 грн.

Крім того, позивач пояснив суду, що в подальшому, відповідно до п. 12 ст. 10 ЗУ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" в ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача, що проводилась відповідно до п. 1.3.1.1 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на 1 квартал 2014 року та на підставі направлень, виданих начальником від 23.05.2014 №№2604, 2603 відповідними державними фінансовими інспекторами проведено зустрічну звірку з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між сторонами за період з 01.03.2011 по 01.03.2014.

За результатами перевірки складено довідку від 04.06.25014 №031-31/2068, в якій зазначено, що за період з 06.02.2012 по 01.03.2014 ТОВ "СПМ-Консалтинг Груп" надавались послуги відповідачу на підставі десяти укладених договорів про надання послуг, зокрема бухгалтерських. Станом на 01.03.2014 у ТОВ "СПМ Консалтинг Груп" обліковувалась дебіторська заборгованість на загальну суму 210 000,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу претензії від 23.07.2014 № 88, від 06.08.2014 № 89, від 20.08.2014 № 90 з вимогою сплатити суму боргу в т.ч. за Договорами, відповідач листом від 05.09.2014 №408 відмовив у задоволенні претензії.

Відповідач доказів оплати наданих послуг у строки передбачені Договорами суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги в сумі 45 000,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про недостатність доказів на підтвердження ціни позову спростовано наявними матеріалами справи, зокрема актами приймання-передачі наданих послуг, які відповідач підписав без зауважень та скріпив підпис печаткою. Наведеним також спростовується заперечення відповідача про не відповідність заявлених вимог фактично виконаним роботам (послугам).

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 цієї статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.3 Договорів, за кожен день прострочення виконання зобов'язання, передбаченого п. 2.2 та пп. в) п. 3.2 цього договору, замовник на вимогу виконавця сплачує неустойку в розмірі 100 % від вартості послуг, встановленої в п. 2.1 цього договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 названого закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце прострочення оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені окремо по кожному договору на загальну суму 3 160,20 грн. відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки мало місце прострочення оплати за надані послуги, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних у сумі 7 539,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За здійсненим перерахунком суду розмір трьох процентів річних є обґрунтованим у сумі 1 276,44 грн. за весь період прострочення грошового зобов'язання по кожному договору окремо.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу - 45 000,00 грн., пені - 3 160,20 грн., інфляційних - 7 539,00 грн., 3 % річних - 1 276,44 грн.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Республіканського вищого училища фізичної культури (02156, м. Київ, вул. Матеюка, буд. 4, код ЄДРПОУ 02125315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМ-Консалтинг Груп" (04060, м. Київ, вул. Академіка Грекова, буд. 18, кв. 221, код ЄДРПОУ 38061929) суму основного боргу - 45 000,00 грн. (сорок п'ять тисяч гривень 00 коп.), пеню - 3 160, 20 грн. (три тисячі сто шістдесят гривень 20 коп.) інфляційні - 7 539, 00 грн. (сім тисяч п'ятсот тридцять девять гривень 00 коп.), 3 % річних - 1 276,44 грн. (одна тисяча двісті сімдесят шість гривень 44 коп.) та 1 820,20 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять гривень 20 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова