Постанова

від 12.11.2014 по справі 813/4653/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Справа № 876/12897/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Запотічного І.І. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Карпин Я.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови у прийнятті податкових накладних для реєстрації у державному реєстрі, спонукання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.06.2013р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Фонд «Свобода слова» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача Міністерства доходів і зборів України у прийнятті податкових накладних № 98 від 25.04.2013р. та № 103 від 30.04.2013р., виданих ТзОВ «Фонд «Свобода слова» для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних; зобов'язати відповідача Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 98 від 25.04.2013р., видану ТзОВ «Фонд «Свобода слова» датою 08.05.2013р.; стягнути на користь позивача понесені судові витрати (а.с.3-7).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. заявлений позов задоволено частково, визнано протиправною відмову відповідача Міністерства доходів і зборів України у прийнятті податкових накладних № 98 від 25.04.2013р. та № 103 від 30.04.2013р., виданих ТзОВ «Фонд «Свобода слова» для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язано відповідача Міністерство доходів і зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 98 від 25.04.2013р., видану ТзОВ «Фонд «Свобода слова»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 34 грн. 41 коп. (а.с.93-98).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Міністерство доходів і зборів України, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.101-103).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підставою для неприйняття скерованих позивачем податкових накладних для подальшої реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних є допущена позивачем помилка, а саме невідповідність вказаного у цих накладних місцезнаходження товариства інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За таких обставин підстава неприйняття податкових накладних відповідає п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р.

Також з огляду на приписи діючого податкового законодавства вимога позивача щодо реєстрації податкової накладної станом на день прийняття рішення є неправомірною.

У зв'язку із реорганізацією Міністерства доходів і зборів України, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - Державною фіскальною службою України (підстава: постанова КМ України № 160 від 21.05.2014р. «Про утворення Державної фіскальної служби», внесений до ЄДРПОУ запис № 10741020000050011 від 08.07.2014р.).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ТзОВ «Фонд «Свобода слова» зареєстрований як суб'єкт господарювання Виконавчим комітетом Львівської міської ради; взятий на податковий облік в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість /ПДВ/ 22.06.2012р. та перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської обл. ДПС (а.с.9, 10).

16.07.2012р. між ТзОВ «Фонд «Свобода слова» та ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської обл. ДПС укладено договір № 310520121 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.11-13, 14).

08.05.2013р. на виконання договору про надання послуг від 01.10.2012р. позивачем надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації в електронній формі податкові накладні № 98 від 25.04.2013р. та № 103 від 30.04.2013р. (а.с.15-20).

Згідно квитанцій №1 з Центрального порталу прийому податкової звітності ДПС України 08.05.2013р. ТзОВ «Фонд «Свобода слова» було надіслано відмову у прийнятті для реєстрації даних податкових накладних; підставою для такої відмови зазначено допущену платником податку помилку - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу /ПК/ України (у редакції, чинній на момент виникнення таких).

Зокрема, відповідно до п.201.1 ст.201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п.201.10 ст.201 цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач Державна фіскальна служба України причиною відмови при прийнятті податкових накладних визначило помилку, яка полягає в тому, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Між тим, із змісту податкових накладних № 103 від 30.04.2013р. та № 98 від 25.04.2013р. слідує, що в таких було зазначено наступне місцезнаходження ТзОВ «Фонд «Свобода слова» - 79026, м.Львів, вул.Володимира Великого, 5А.

У зв'язку з відмовою у реєстрації податкових накладних позивач звернувся до Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради із запитом та отримав витяг з ЄДРПОУ станом на 04.06.2013р., згідно якого місцезнаходженням ТзОВ «Фонд «Свобода слова» є наступна адреса: 79026, м.Львів, вул.Володимира Великого, 5А, що повністю відповідає адресі, зазначеній позивачем у податкових накладних № 103 від 30.04.2013р. та № 98 від 25.04.2013р.

Таким чином, наявними у справі доказами повністю спростовується висновок відповідача щодо невідповідності місцезнаходження ТзОВ «Фонд «Свобода слова», зазначеного позивачем у податкових накладних № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013р., місцезнаходженню ТзОВ «Фонд «Свобода слова», що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки в обох випадках така юридична адреса позивача є ідентичною, а отже будь-яких порушень закону позивачем в даному випадку не порушено.

Звідси, враховуючи те, що реєстрація податкових накладних у випадках, визначених п.11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, є обов'язковою та нерозривно поєднана із їх випискою, то права на реєстрацію податкових накладним особа може бути позбавлена тільки з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку.

Також жодними доказами відповідачем не спростованої тої обставини, що на момент подання податкових накладних, укладання та виконання Договору надання інформаційних послуг від 01.10.2012р. із ТзОВ «Експрес Мультимедіа Груп», а також станом на 08.05.2013р., позивач був платником ПДВ та мав чинне свідоцтво платника ПДВ № 200053557.

Як убачається з податкової накладної № 61 від 28.03.2013р., виданої ТзОВ «Фонд «Свобода слова» на виконання договору про надання інформаційних послуг від 01.10.2012р., в графі місцезнаходження продавця зазначено адресу: 79026, м.Львів, вул. Володимира Великого, 5А, та згідно квитанції № 1 така була прийнята Державною податковою службою України 02.04.2013р. (а.с.85-87).

Більше того, після 15.05.2013р. відповідачем була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 103 від 30.04.2013р., видана ТзОВ «Фонд «Свобода слова» на виконання договору про надання інформаційних послуг від 01.10.2012р., в графі місцезнаходження продавця якої була зазначена та ж адреса: 79026, м.Львів, вул.Володимира Великого, 5А.

Оцінюючи в сукупності викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо неприйняття та відмови у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних позивача № 103 від 30.04.2013р. та № 98 від 25.04.2013р., які направлялись позивачем для реєстрації у межах п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх складання, оскільки такі вчинені з порушенням вимог п.201.20 ст.201 ПК України та п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р., та повинні бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства доходів і зборів України зареєструвати податкову накладну № 98 від 25.04.2013р. датою 08.05.2013р., суд виходив з того, що такі дії слід здійснити з моменту проголошення та/або набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити.

Зокрема, нормами ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу, визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у п.201.10 ст.201 ПК України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним з огляду на приписи абзацу десятого ч.2 ст.162 КАС України. Зазначена норма надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.

За таких умов заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України податкових накладних № 98 від 25.04.2013р. та № 103 від 30.04.2013р., виданих ТзОВ «Фонд «Свобода слова», для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; податкову накладну № 98 від 25.04.2013р., видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова», слід вважати прийнятою і зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме - 08.05.2013р.; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції.

В решті постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. змінити, виклавши резолютивну частину останньої в наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» задоволити частково.

Визнати протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України податкових накладних № 98 від 25.04.2013р. та № 103 від 30.04.2013р., виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова», для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважати прийнятою і зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 98 від 25.04.2013р., видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова», протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме - 08.05.2013р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. сплаченого судового збору».

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.І.Запотічний

С.М.Кузьмич