Постанова

від 13.11.2014 по справі 2а/0470/11912/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 2а/0470/11912/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім», Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року ТОВ «Молочний Дім» звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000122220 від 16.08.2012 року про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 722823,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області від 16 серпня 2012 року № 0000122220 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 295592,69 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС у період з 08.06.2012 року по 23.07.2012 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Молочний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 30.07.2012 року № 89-22/2-31770165.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення п.п. 135.1, пп.135.5.4 п.135, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме підприємством занижено податок на прибуток.

На підставі даного акту перевірки Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16 серпня 2012 року № 0000122220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 722823,00 грн., з яких 658002,00 грн. - за основним платежем, 64821,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 47).

Позивач з даним рішенням не погодився, що й стало підставою для звернення до суду.

Висновки суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині визначення основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 295592,69 грн. апеляційний суд вважає обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

В обґрунтування апеляційної скарги, податковий орган посилався на те, що позивачем занижено валовий дохід за рахунок кредиторської заборгованості за 2, З квартали 2011 року.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Молочний Дім» не включено до валових доходів кредиторську заборгованість нерезидентам, термін якої становить більше трьох років по контрагентам "Van Meer Cikolata Sanayi ve Dis Ticaret A.S.", "Stephan Food Service Equipment Gmbh", SAS "FROID 14", мотивуючи вказане порушення податковий орган посилається на те, що сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишається нестягнутою по отриманим товарно-матеріальним цінностям розцінюється як безоплатно надані товари. А отже заборгованість по договорам купівлі-продажу набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.

Такі доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки між ТОВ "Молочний Дім" (Покупець) та фірмою "Van Meer Cikolata Sanayi ve Dis Ticaret A.S." (Продавець) було укладено Контракт №01/02/07-VM від 19.02.2007р. (том 1 а.с. 250-том 2 а.с. 6). Загальна вартість контракту складає 39000,00 євро. При цьому 01.06.2007р. року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту №01/02/07-VM від 19.02.2007р., відповідно до якої, в зв'язку з затримкою строків з постачання обладнання, до умов сплати за контрактом внесено пункт, про оплату 40% вартості обладнання після поставки обладнання впродовж 6 років (том 2 а.с. 7-8).

01 липня 2007 року між ТОВ "Молочний Дім" (Покупець) та фірмою "Stephan Food Service Equipment Gmbh" (Продавець) було укладено контракт №MOLDOM/ST-180707. Загальна вартість контракту складає 2782,00 євро (том 2 а.с. 9-13). При цьому 01.09.2007р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту №MOLDOM/ST-180707 від 01.07.2007р., відповідно до якої, в зв'язку з домовленістю сторін про часткову поставку товару, до умов сплати за контрактом внесено пункт, про відстрочення оплати платежу за поставлений товар строком на 6 років (том 2 а.с. 15).

Також між ТОВ "Молочний Дім" (Покупець) та фірмою SAS "FROID 14" (Продавець) було укладено Контракт №19/08 від 06.02.2008 року. Загальна вартість контракту складає 2926,00 євро. При цьому року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до контракту №19/08 від року, відповідно до якої, в зв'язку з домовленістю на часткову поставку товару, до умов сплати за контрактом внесено пункт, про відстрочення строку оплати за поставлений товар строком на 6 років (том 2 а.с. 16-20).

Таким чином, на момент проведення перевірки строк сплати за вищезазначеними контрактами не настав, у зв'язку з чим висновок ОДПІ про порушення ТОВ «Молочний Дім» пп. 14.1.13, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України та заниження валового доходу на суму 86537,98 грн. за рахунок кредиторської заборгованості, у тому числі на 57048,92 грн. за 2 квартал 2011 року, на 29489,06 грн. за 3 квартал 2011 року є безпідставним.

Щодо доводів апелянта про визнання нікчемною угоди укладеної позивачем з ТОВ «Наваліс», в результаті чого встановлено, що підприємством було завищено валові витрати та занижено валові доходи за 2 квартал 2011 року суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Наваліс» (Продавець) та ТОВ «Молочний Дім» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 21.01.2011 року №21.01.Н. Відповідно до договору ТОВ "Наваліс" реалізовано товар, а саме фільтроелементи на загальну суму 27414 грн. На підтвердження виконання договору до перевірки було надано податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури (том 2 а.с. 21-33).

Позивачем до перевірки та до суду були наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даним договором було придбано товар, який використаний позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства. Наявність отриманого товару та використання його у господарській діяльності відповідачем не спростовано.

Доводи про визнання зазначеного договору нікчемним ґрунтується зокрема на висновках акта перевірки контрагента ТОВ «Молочний Дім».

Разом з тим, відповідно до вимог Податкового кодексу України висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Також, в обґрунтування встановлених порушень відповідач посилається на те, що до перевірки не було надано ТТН. В обґрунтування порушення податковий орган посилається на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р.

Разом з тим, вказані правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, факт укладання договору без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду надано не було, також не надано доказів, що позивач діяв без належної обачності й обережності та йому мало бути відомо про порушення податкового законодавства з боку його контрагентів. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Стосовно доводів апелянта про завищення підприємством амортизаційних нарахувань за 2, 3, 4 квартали 2011 року суд зазначає наступне.

Перевіркою показників, зазначених у Деклараціях за перевіряємий період податковим органом встановлено, що підприємством віднесено до рядка 06.5 2В AM "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" за показником "амортизація необоротних активів, що надані в оперативну оренду" витрати на загальну суму 325 грн. Висновки акту аргументовані тим, що підприємством порушено п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

Такий висновок податкового органу є безпідставним виходячи з наступного.

Відповідно до п. "д" п.п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання.

При цьому податковий орган зазначає, що амортизаційні відрахування було відображено підприємством в структурі валових витрат, а саме: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) рядок 05.1.3 AM, 05.1.4 AM; загальновиробничі витрати рядок 06.1.2 AM, 06.1.3 AM; адміністративні витрати рядок 06.2.3 1АМ, додаток AB та витрати на збут рядок 06.3.9 1АМ, 06.3.10 AM додатку ВЗ. А спірна сума відображена в рядку 06.5 2В AM "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати".

Дане питання ставилось судом під час проведення експертизи та згідно висновку комісійної судово-економічної експертизи перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань порушень не встановлено.

В тому числі, згідно висновків Акту, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань не встановлено їх завищення або заниження (арк. 17 Акта).

Питання щодо документального підтвердження порушень п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України та завишення валових витрат по бухгалтерському обліку у 2 кварталі 2011 року - на 698695,55 грн., у 3 кварталі 2011 року - на 116289,51 грн., , зазначених в акті перевірки (стор. 12, 53 акту, п. 4 та 8 розрахунку суми податку на прибуток) в частині завищення ТОВ «Молочний Дім» загальновиробничих витрат за 2, 3 квартали 2011 року та донарахування податку на прибуток за 2, 3 квартали 2011 року в сумі 187447 грн., у тому числі виявлене заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 160699,98 грн. та за 3 квартал 2011 року в сумі 26746,50 грн. було поставлено судом першої інстанції на вирішення судовому експерту.

Згідно з висновком від 10.01.2014 року № 1655/1655-13 комісійної судово-економічної експертизи, порушення, зазначені в акті перевірки № 89-22/2-31770165 від 30 липня 2012 року в частині завищення ТОВ «Молочний Дім» загальновиробничих витрат за 2, 3 квартали 2011 року та донарахування податку на прибуток за 2, 3 квартали 2011 року в сумі 187447 грн., у тому числі виявлене заниження податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 160699,98 грн. та за 3 квартал 2011 року в сумі 26746,50 грн., документально та нормативно не підтверджено (а. с. 4, 19 т. 3).

Крім того, згідно з висновком експертизи порушення, зазначені в акті перевірки (стор. 13, 53 акту, п. 11 розрахунку суми податку на прибуток) в частині завищення ТОВ «Молочний Дім» валових витрат по актам виконаних робіт за 4 квартал 2011 року в сумі 61089,94 грн. та донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2011 року в сумі 14050,69 грн. документально та нормативно не підтверджено (том 3 а.с. 4, 20).

Доводів щодо неможливості використання зазначених висновків експертизи апелянтом наведено не було.

З урахуванням обставин, встановлених під час розгляду справи та враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 16 серпня 2012 року № 0000122220 в частині визначення основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 295592,69 грн.

Що стосується висновку суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування ТОВ «Молочний Дім» зобов'язання з податку на прибуток в сумі 362409,31 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 102340,73 грн., за 1 квартал 2012 року - 260068,58 грн. апеляційний суд вважає необґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Між ТОВ «Молочний Дім» та акціонерним товариством «Лакталіс Жестьон Планіфікасьон Організасьон» було укладено контракт №Р-0410 від 01 жовтня 2010 року (том 2 а.с. 34-35). Предметом контракту є надання робіт по оптимізації діяльності замовника, а саме: робіт адміністративного, фінансового та соціального характеру, робіт по вивченню процесів виробництва, консультування по її оптимізації, підбору обладнання та оснащення, робіт по вивченню комерційної діяльності замовника, консультування по її оптимізації, підготовка персоналу замовника. Роботи за контрактом виконано, а витрати в сумі 234586,17 грн. включено до складу валових витрат в 2 кварталі 2011 року.

Виконання умов контракту підтверджується Актом виконаних робіт від 30 грудня 2010 року до контракту №Р-0410 від 01 жовтня 2010 року та додатку до нього, згідно яких підрядником було виконано роботи пов'язані з поточною діяльністю підприємства, зазначено вартість наданих робіт, вказано посади осіб що надавали послуги, зазначено обсяг послуг в годинах (том 2 а.с. 36-37).

Також, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакталіс Істра» було укладено контракт №IST-R04/10 від 11 січня 2010 року та контракт №IST-R04/11 від 11 січня 2011 року (том 2 а.с. 38-40, 44-46). Предметом вказаних контрактів є надання комплексу заходів по оптимізації діяльності замовника, в тому числі участь у розробці стратегії з питань адміністративного, фінансового та корпоративного характеру; роботи по вивченню комерційної діяльності замовника, визначення пріоритетних напрямі розвитку, консультування по їх оптимізації; визначення основних напрямів маркетингової та рекламної стратегії, участь в розробці рекламної програми, контроль та коригування по етапам виконання; адміністрування роботи складської та транспортної системи; визначення оптимальної системи ІТ-адміністрування бізнес процесів, контроль за введенням затвердженої схеми, технічна підтримка.

Роботи за контрактом виконані а витрати включено до складу валових витрат в сумі 210373,50 грн. в 2 кварталі 2011 року та в сумі 1252986,10 грн. в 1 кварталі 2012 року.

Виконання умов контрактів підтверджується Актом виконаних робіт від 11 січня 2010 року до Контракту №IST-R04/10 від 11 січня 2010 року та додатку до нього, згідно яких виконавцем було виконано роботи: розробка, затвердження та реалізація комплексу організаційних, консультаційних та інформаційних заходів по оптимізації діяльності підприємства, вказано прізвища та посади осіб, що надавали послуги, зазначено обсяг послуг в годинах, зазначено вартість наданих послуг (том 2 а.с. 41-43). А також Актом виконаних робіт від 31 грудня 2011 року до Контракту №І8Т-К04/10 від 11 січня 2011 року, та додатку до нього, згідно яких виконавцем було виконано роботи: розробка, затвердження та реалізація комплексу організаційних, консультаційних та інформаційних заходів по оптимізації діяльності підприємства, вказано прізвища та посади осіб, що надавали послуги, зазначено обсяг послуг в годинах, зазначено вартість наданих послуг (том 2 а.с. 48-51).

Вказуючи на порушення позивачем п.п. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст.139 Податкового кодексу України відповідач посилається на те, що у вищезазначених актах виконаних робіт не вказано обсяг робіт та яким чином надані послуги пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом "г" п.п. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Факт використання позивачем послуг придбаних від акціонерного товариства "Лакталіс Жестьон Планіфікасьон Організасьон" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лакталіс Істра" у власній господарській діяльності в ході розгляду справи спростовано не було, а отже, підприємство правомірно віднесло до складу валових витрат оплату послуг, наданих йому за контрактами.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем п.п. 139.1.9, п.139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до якого не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу. Відповідно до них підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інших вимог щодо складання первинних документів законодавством не встановлено.

Крім того, в силу п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Наявні у позивача та надані до перевірки та до суду контракт №Р-0410 від 01 жовтня 2010 року, контракт №IST-R04/10 від 11 січня 2010 року та контракт № IST-R04/11 від 11 січня 2011 року, акт виконаних робіт від 11 січня 2010 року до Контракту № IST-R04/10 від 11 січня 2010року та додаток до нього, акт виконаних робіт від 31 грудня 2011 року до Контракту № IST-R0404/10 від 11 січня 2011 року та додаток до нього, якими оформлені придбання послуг від акціонерного товариства "Лакталіс Жестьон Планіфікасьон Організасьон" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лакталіс Істра", відповідають вимогам до первинних документів і є достатньою підставою віднесення вартості даних послуг до витрат.

Таким чином, відповідачем безпідставно визначено грошове зобов'язання ТОВ «Молочний Дім» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 362409,31 грн. та штрафними санкціями у розмірі 64821,00 грн.

За таких обставин апеляційний вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

П О С ТА Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний Дім» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області від 16 серпня 2012 року № 0000122220.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 8 грудня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов