Постанова

від 26.11.2014 по справі 806/3576/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Житомир справа № 806/3576/14

категорія 5.1.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

за участі секретаря Коваля О.В.,

за участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Г.К.С." до державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольги Григорівни, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання дії державного реєстратора протиправними, зобов'язання скасувати запис, зобов'язання вчинити дії.,

встановив:

Приватне підприємство "Г.К.С." (далі - ПП "Г.К.С.") звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- визнати дії державного реєстратора Наумець Ольги Григорівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису №12871430013002403 від 13 лютого 2014 р. про відсутність ПП "Г.К.С." за його місцезнаходженням протиправними;

- зобов'язати державного реєстратора Наумець Ольгу Григорівну скасувати запис №12871430013002403 від 13 лютого 2014 р., внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про відсутність ПП "Г.К.С." за його місцезнаходженням;

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) №105/18-02 від 13 березня 2014 р. про анулювання реєстрації ПП "Г.К.С." як платника податку на додану вартість;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Г.К.С." (ІПН 354990906084);

- встановити судовий контроль за виконанням рішення державним реєстратором Наумець Ольгою Григорівною та Міністерством доходів і зборів України.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що з 29 травня 2008 р., відповідно до свідоцтва серії НБ №164175, підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість. 13 березня 2014 р. заступником начальника Житомирської ОДПІ Сковлюк Л.М. винесено рішення №105/18-02 про анулювання реєстрації ПП "Г.К.С." як платника податку на додану вартість на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки позивач не підтвердив відомості про юридичну особу, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 13 лютого 2014 р. Зазначає, що підприємством, відповідно до Закону України від 15 травня 2003 р. №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон України №755-ІV), 20 січня 2014 р. подано державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку та документ, що засвідчує повноваження особи, що її надала. Вказані документи прийняті особисто державним реєстратором Наумець Ольгою Григорівною, про що свідчить її підпис у відповідному описі документів. Вищезазначені документи державний реєстратор повинна була розглянути та внести відповідний запис до Державного реєстру про підтвердження відомостей юридичної особи - ПП "Г.К.С.". Незважаючи на те, що лист від 8 січня 2014 р., направлений державним реєстратором на адресу позивача, повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", вважає, що у державного реєстратора станом на 13 лютого 2014 р. не було підстав для внесення запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Крім того, вважає, що поштове відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не може безумовно свідчити про те, що підприємство відсутнє за місцем юридичної адреси.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач - державний реєстратор юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольга Григорівна у судовому засіданні заперечила проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 56-58). Пояснила, що ПП "Г.К.С." зареєстровано Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області 27 листопада 2007 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №804446. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України №755-ІV, ПП "Г.К.С." повинно було у строк до 27 грудня 2013 р. подати державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. У визначений законом строк позивачем такі відомості подані не були, у зв'язку з чим, нею на адресу підприємства було направлено лист-повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Даний лист повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", тому, у відповідності до вимог частини 12 статті 19 Закону України №755-ІV, 13 лютого 2014 р. державним реєстратором було внесено запис №12871430013002403 про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Представники відповідачів - Житомирської ОДПІ та Міністерства доходів і зборів України в судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.27-28). Пояснили, що підставою для винесення Житомирською ОДПІ рішення від 13 лютого 2014 р. №105/18-02 про анулювання реєстрації ПП "Г.К.С." як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України, стала відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Крім того, обов'язок Міністерства доходів і зборів України стосовно вчинення дій щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ПП "Г.К.С." виникне лише після набрання чинності відповідним судовим рішенням про визнання дій неправомірними.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що ПП "Г.К.С." зареєстровано Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області 27 листопада 2007 р. за №12871020000002403 ідентифікаційний код 35499098, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №804446 (а.с. 8).

Місцезнаходженням суб'єкта господарювання, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, є: 12441, Житомирська область, Житомирський район, смт.Новогуйвинське, вул.. Заводська, будинок 8.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №164175, виданого Державною податковою інспекцією Житомирського району, ПП "Г.К.С." зареєстроване платником податку на додану вартість з 29 травня 2007 р., індивідуальний податковий номер - 354990906084 (а.с. 9).

13 березня 2014 р. заступником начальника Житомирської ОДПІ Сковлюк Л.М. прийнято рішення №105/18-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Г.К.С." на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України, а саме: у зв'язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (а.с.13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначено розділом V ПК України, зокрема, статтями 180 - 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 № 26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 232/25009 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 26).

Відповідно до підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до пункту 5.5 розділу V Положення № 26, анулювання реєстрації за ініціативою відповідного контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-І V.

Відповідно до статті 17 Закону України № 755-І V, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Окрім того, згідно частини 11 статті 19 Закону України № 755-І V, юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Суд погоджується з доводами державного реєстратора, що позивач зобов'язаний був подати картку про підтвердження відомостей про юридичну особу до 27 грудня 2013 р., однак, у встановлений Законом строк картку ПП "Г.К.С." не подало.

Так, абзацом 1 частини 12 статті 19 Закону України №755-IV передбачено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Частиною 14 статті 19 Закону України №755-IV встановлено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як свідчать матеріали справи, державним реєстратором на адресу позивача було направлено лист-повідомлення від 8 січня 2014 р. №13/17/2,5-13 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Вказаний лист повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання", і державним реєстратором на підставі частини 14 статті 19 Закону України №755-ІV 13 лютого 2014 р. було внесено до Єдиного державного реєстру запис №12871430013002403 про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Разом з тим, суд не погоджується з такими діями державного реєстратора юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції Житомирської області.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем 20 січня 2014 р. подано державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 83), що підтверджується підписом Наумець О.Г. на описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу" (а.с. 10).

Частиною 13 статті 19 Закону України №755-IV передбачено, що державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.

Доказів того, що реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу, подана 20.01.2014 ПП "Г.К.С." була залишена без розгляду - суду не надано, як і пояснень за яких підстав державним реєстратором проігноровано подані позивачем документи та не внесено на підставі поданої карти відповідного запису про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, станом на дату внесення запису до Єдиного державного реєстру за №12871430013002403 про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державним реєстратором залишено поза увагою документи, подані 20.01.2014 ПП "Г.К.С." для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу".

З огляду на викладене, висновки державного реєстратора про відсутність позивача за місцезнаходження є необґрунтованими, тому суд дійшов висновку про протиправність дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р. про відсутність Приватного підприємства "Г.К.С." за його місцезнаходженням.

Крім того, 21 березня 2014 р. ПП "Г.К.С." повторно було подано реєстраційну картку №6 "Про підтвердження відомостей про юридичну особу" (а.с.14), на підставі якої державним реєстратором Наумець Ольгою Григорівною внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис №11281430013002403 про підтвердження відомостей та місцезнаходження ПП "Г.К.С.".

У ході судового розгляду справи відповідач - державний реєстратор Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольга Григорівна наголошувала на тому, що запис № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р. про відсутність Приватного підприємства "Г.К.С." за його місцезнаходженням нею не скасований.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання державного реєстратора Наумець Ольгу Григорівну скасувати запис №12871430013002403 від 13 лютого 2014 р., внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про відсутність ПП "Г.К.С." за його місцезнаходженням, з огляду на слідуюче.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, вказана вимога суперечить повноваженням адміністративного суду.

Однак, визнавши протиправними дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р., для повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, та скасувати даний запис.

Підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення від 13 березня 2014 р. №105/18-02 про анулювання реєстрації ПП "Г.К.С." як платника податку на додану вартість став підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК України, а саме: в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, прийняття даного рішення було обумовлено наявністю запису в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р. про відсутність ПП "Г.К.С." за його місцезнаходженням.

Враховуючи, що судом визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р. про відсутність Приватного підприємства "Г.К.С." за його місцезнаходженням та скасовано даний запис, рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 105/18-02 від 13 березня 2014 р. про анулювання реєстрації приватного підприємства "Г.К.С." як платника податку на додану вартість - підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Міністерства доходів і зборів України вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Г.К.С.", з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 183.12 статті 183 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Пунктами 2.3, 2.4 Положення № 26 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що формування та ведення Реєстру здійснює Міністерство доходів і зборів України.

Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

З кола обов'язків щодо ведення Реєстру Міністерство доходів і зборів України здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру; оприлюднення даних з Реєстру;

- формування і надання довідок з Реєстру;

- відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Дані норми кореспондуються з пунктами 2.3, 2.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 р. N 1130 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за N 1456/26233 (у редакції, яка діє з 19 листопада 2014 р.)

Абзацом 3 пункту 5.10 Положення № 1130 визначено, що підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно абзацу 6 пункту 5.10 Положення № 1130, у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Наведені приписи Положення № 1130 дають підставу для висновку, що внесення запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ можливе у двох випадках, а саме: якщо рішення про рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ скасовано або в судовому порядку, або рішенням контролюючого органу.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника відповідача про передчасність позовної вимоги щодо зобов'язання Міністерства доходів і зборів України вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Г.К.С.", у зв'язку з чим, відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Частиною 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення Міністерством доходів і зборів України оскільки ПП "Г.К.С." відмовлено у задоволенні позовної вимоги заявленої до Міністерства.

Стосовно вимоги позивача зобов'язати державного реєстратора Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольги Григорівни подати звіт про виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій, є дискреційним повноваженням суду.

Оскільки дана постанова не вимагає від державного реєстратора Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольги Григорівни вчинення певних дій, cуд не вбачає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання вказаної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 71, 72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольги Григорівни щодо внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р. про відсутність Приватного підприємства "Г.К.С." за його місцезнаходженням.

Скасувати запис № 12871430013002403 від 13 лютого 2014 р., внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України державним реєстратором Житомирського районного управління юстиції Житомирської області Наумець Ольги Григорівни, про відсутність приватного підприємства "Г.К.С." за його місцезнаходженням.

Скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 105/18-02 від 13 березня 2014 р. про анулювання реєстрації приватного підприємства "Г.К.С." як платника податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Г.К.С." 146,16 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 03 грудня 2014 р.