Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22263/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/22263/14 01.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Констракшн"

до Фізичної особи - підприємця Мідяківської Вікторії Петрівни

про стягнення 23 634,95 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: - Кочубей П.І. - представ. за довір.;

від відповідача: - не з'явились.

У судовому засіданні 01.12.2014 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віпек" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Тараненко Олександра Миколайовича про стягнення 5 162,58 грн. заборгованості Договору № 3-ЧЕ від 01.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 порушено провадження у справі №910/22263/14, розгляд призначений на 10.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2014 в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи №910/22263/14 відкладений на 01.12.2014.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Суд скеровував процесуальні документи на адресу, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 05.11.2014р., а саме : 04212, м. Київ, вул. Тимошекно, буд.13, кв.32.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і "за закінченням встановленого строку зберіганя"., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віпек" (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємця Тараненко Олександра Миколайовича (далі - відповідач) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №3 ЧЕ (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору орендар, зобов'язується передати суборендареві, а суборендар зобов'язався прийняти в строкове, платне користування нежилі приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, буд.41 літ. Н, загальною площею 48,06 кв.м.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 11.2 Договору строк договору встановлений до 31.01.2015 року включно, який вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (п.11.1 Договору).

Як передбачено п. 3.2 Договору, позивач зобов'язаний передати нежилі приміщення відповідачу по акту приймання-передачі протягом 5-ти днів з моменту підписання Договору. Дата підписання Акта приймання-передачі нежилих приміщень є датою початку оренди.

На виконання умов договору, 01.05.2014 року позивач передав відповідачу орендоване приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2014 року.

Відповідно до п. 4.2 Договору Суборендар зобов'язується щомісячно, не пізніше 20-го (двадцятого) числа поточного місяця, перерахувати на поточний рахунок Орендаря суборендну плату.

Суборендна плата, згідно із п.4.1 Договору, за користування Нежилими приміщеннями за місяць складає 2 162,70 грн. в тому числі ПДВ 360,45 грн.

Разом з тим, пунктом 4.3 Договору передбачено, що суборендар, протягом трьох днів з моменту укладання Договору, сплачує Орендарю гарантійний платіж у розмірі 2 162,70 грн. в тому числі ПДВ 360,00 грн., який є авансом для проведення остаточних розрахунків між Сторонами при розірванні або припинення дії Договору.

Згідно п.4.5 Договору, понад орендну плату Суборендар, за відповідними рахунками, зобов'язується компенсувати Орендарю: вартість фактично спожитих комунальних послуг (водопостачання, каналізація, електрична енергія), плату за скид стічних вод до міської каналізації понад нормативних забруднень згідно «Правил приймання стічних вод підприємств по комунальним послугам та відомчі системи каналізації населених пунктів України»; якщо суборендар здійснює додаткові витрати по комунальним послугам чи по експлуатації, що пов'язані з особливостями діяльності Суборендаря (як вивіз сміття, компенсація послуг телефонного зв'язку, тощо), останній сплачує всі додаткові витрати повністю.

Взаєморозрахунки сторін за Договором щомісячно фіксуються в Актах виконаних робіт (надання послуг), які є невід'ємною частиною Договору (п. 4.6 Договору).

Факт передачі Нежилих приміщень у користування Суборендаря, підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2014 року, підписаного з боку позивача та відповідача.

Проте, в супереч умов Договору, відповідач не виконував належним чином взяті на себе обов'язки щодо сплати суборенд них платежів з моменту передачі нежилих приміщень у користання.

Листом №18/06-3 від 18.06.2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за Договором суборенди №3-ЧЕ від 01.05.2014 року та повідомив про можливі наслідки у разі непогашення заборгованості відповідно до умов Договору до 01.07.2014 року, який відповідач залишив без відповіді.

12.08.2014 року представниками позивача було складено Акт приймання-передачі до договору суборенди №3-ЧЕ від 01.05.2014 року, за яким нежилі приміщення було повернуто орендарю. Оскільки суборендар не з'явився для підписання Акта приймання-передачі, цей акт було підписано в односторонньому порядку представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіївський".

Договір може бути розірваний в односторонньому порядку на вимогу Орендаря, якщо Суборендар більш ніж 30 (тридцять) календарних днів підряд або періодично, тобто більш ніж один раз затримує суборендну плату, її частину та/або інші платежі за користування Нежилим приміщенням (п.10.2 Договору).

Разом з тим, 12.08.2014 року відповідач сплатив місячну суму суборендної плати у розмірі 2 162,70 грн., що підтверджується Довідкою ПАТ «Банк «Національний Кредит» про зарахування коштів на відкритий поточний рахунок №26004073986001 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек" за період з 01.05.2014 року по 03.11.2014 року від Тараненко Олександра Миколайовича.

28.08.2014 року позивач направив відповідачу Претензію №3 про стягнення заборгованості за Договором суборенди №3-ЧЕ від 01.05.2014 року у розмірі 5 162,58 грн., яку було повернуто на засобами поштового зв'язку на адресу позивача без отримання відповідачем за закінченням встановленого строку зберігання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив у повному обсязі суборендну плату за користування нежилими приміщеннями з моменту укладання Договору, а саме 01.05.2014 року, по 12.08.2014 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 162,58 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив у повному обсязі суборендну плату, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 162,58 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву не подав та не спростував заявлені позовні вимоги.

Відповідно до положень ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 5 162,58 грн.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тараненко Олександра Миколайовича (04212, м. Київ, вул. Тимошенко, буд.13, кв. 32, ідентифікаційний номер 3048219277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпек" (01001, м. Київ, провул. Музейний, буд.2, літ. «В», ідентифікаційний код 37265397) 5 162,58 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят дві гривні 58 коп.) заборгованості по сплаті суборендної плати, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - судового збору.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова