Рішення

від 05.12.2014 по справі 910/22336/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22336/14 05.12.14

За позовом Комунального підприємства «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва»

До Міжнародного благодійного дитячого фонду «Жива вода»

Про виселення

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Вербовецька Я.І., довіреність № 03 від 08.01.2014

від відповідача не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Міжнародного благодійного дитячого фонду «Жива вода» (далі - відповідач) про виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не звільняється займане ним приміщення, внаслідок закінчення умов договору оренди № 679 від 01.01.2010р.

Ухвалою суду від 17.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/22336/14 та призначено розгляд на 10.11.2014 р.

05.11.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

10.11.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 05.12.2014р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

05.12.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно з довідкою Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 20.10.2014р., а саме : 02096 м. Київ, вул. Ялтинська 20/18.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням сьомої сесії V скликання Дарницької районної в м. Києві Ради № 6 від 19 вересня 2007 року «Про удосконалення структури Управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» створено комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва.

Відповідно до розпоряджень Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 105 від 11.02.2008 та № 274 від 17.03.2008 всі будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення нежитлового фонду Дарницького району м. Києва передано з балансу комунальних підприємств «Управління житлового господарства» та «Господар» на баланс новоствореного підприємства, якому також було делеговано функції орендодавця.

01 січня 2010 року між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва в подальшому перейменованого на комунальне підприємство «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва», (надалі - КП «ДОНФ Дарницького району міста Києва») (Орендодавець) та Міжнародним благодійним дитячим фондом «Жива вода», (надалі - МБДФ «Жива вода») (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 679 (надалі - Договір), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 20/18 (надалі - нежитлові приміщення).

На виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі орендованого приміщення до договору № 679 від 01.01.2010.

Відповідно до п. 9.1. Договору, термін дії останнього встановлено з 01.01.2010 по 01.01.2011.

В подальшому, додатковою угодою № 1 від 01.08.2011 дію договору продовжено до 31.03.2012 року.

Згідно з п. 9.5 Договору останній припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Водночас, згідно з ч.2. ст. 17 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, керуючись вказаною статтею, дію останнього було продовжено до 01.07.2014.

Керуючись ч. 2 ст. 17 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» позивач листом від 31.07.2014 № 1021 повідомив відповідача, що строк дії договору закінчився 01.07.2014 та висловив вимогу щодо повернення орендованого майна, в цьому ж листі позивач повідомив відповідача про те, що у випадку якщо останній бажає продовжити дії договору, йому необхідно звернутися до Дарницької райдержадміністрації із відповідною заявою.

Проте, заяв на продовження дії договору від відповідача на адресу балансоутримувача не надходили.

Відповідно до п. 9.3 Договору, після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації. Відповідного розпорядження видано не було, а тому згідно пояснень представника позивача, відповідно до ст. 284 ГК України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір вважається припиненим з 01.07.2014.

Листом від 18.09.2014 № 1316 позивач повторно направив вимогу про звільнення нежитлового приміщення до відповідача, відповіді не отримано, приміщення не звільнено.

Внаслідок не звільнення приміщення відповідачем, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд виселити відповідача з приміщення позивача та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про закінчення терміну існування договірних відносин між позивачем та відповідачем, тому відповідач безпідставно займає нежитлове приміщення, загальною площею 70,6 кв.м в будинку № 20/18 на вул. Ялтинській м. Києва.

Статтею 133 ГК України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з п. 3 ст. 136 ГК України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно з ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як свідчать матеріали справи, відповідач користується нежилими приміщеннями без договору оренди, а тому у останньго відсутні правові підстави для користування приміщеннями.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що між ним та позивачем існують договірні відносини, засновані на договорі оренди комунального майна, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо виселення Міжнародного благодійного дитячого фонду «Жива вода» із фактично займаного приміщення підлягають задоволенню, оскільки акту повернення орендованого приміщення з оренди сторони суду не надали.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити Міжнародний благодійний дитячий фонд «Жива вода» (код ЄДРПОУ 33541907, 02095 м. Київ, вул. Ялтинська 20/18) з нежилих приміщень загальною площею ,6 кв.м в будинку № 20/18 на вул. Ялтинській м. Києва, що знаходяться в підвалі будинку №20/18 на вул. Ялтинській м. Києва, та передати його балансоутримувачу - Комунальному підприємству «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (код ЄДРПОУ 35660296, 02121 м. Київ, вул. Вербицького 32; 02660 м. Київ, вул. О.Кошиця 11).

Стягнути з Міжнародного благодійного дитячого фонду «Жива вода» (код ЄДРПОУ 33541907, 02095 м. Київ, вул. Ялтинська 20/18) на користь Комунальному підприємству «Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва» (код ЄДРПОУ 35660296, 02121 м. Київ, вул. Вербицького 32; 02660 м. Київ, вул. О.Кошиця 11) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. - судового збору.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 11.12.2014р.)

Суддя В.І.Мельник