Рішення

від 02.12.2014 по справі 916/3785/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р.Справа № 916/3785/14

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Зубачова Ю.В. за довіреністю № 01/11-725 від 18.12.2013р.

Від відповідача : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" до державного підприємства „Одесазовніштранс" про стягнення 18 258,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" (далі по тексту - КП „Теплопостачання міста Одеси") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Одесазовніштранс" (далі по тексту - ДП „Одесазовніштранс") про стягнення заборгованості в сумі 18 258,16 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої теплової енергії.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ДП „Одесазовніштранс" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65026, м. Одеса, Приморський бульвар, 7 та за адресою, зазначено у позовній заяві: 65029, м. Одеса, вул. Ольгієвська, 8, були повернуті суду через ненаходження адресата, у зв'язку з чим, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ДП „Одесазовніштранс" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.10.2007р. КП „Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація") та ДП „Одесазовніштранс" (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 2197, відповідно до розділу 1, п. 2.1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалення житлового фонду ДП „Одесазовніштранс" по Приморському бульвару, 7, в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Виходячи з умов п.п. 10.1, 10.4 договору на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. даний договір було укладено строком до 31.12.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що договір на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р., укладений між сторонами по справі, був пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені сторонами в момент його укладення, та на момент вирішення цього спору є діючим.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями п. 4.2. договору на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. встановлено, що до обов'язків Теплопостачальної організації віднесено забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1. Згідно з додатком № 1 до договору на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. сторонами даного договору було погоджено орієнтовний обсяг поставки теплової енергії на рік у розмірі 92,06 Гкал.

У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

Позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу на опалення житлового фонду відповідача, розташованого за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 7, у відповідності до погоджених у Додатку 1 обсягах протягом строку дії названого договору. Зокрема, відповідно до наявних у матеріалах справи звітів про використану теплову енергію на опалення будинку за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 7, складених ТОВ „Юридична компанія „Сенат", в розпорядженні якого знаходиться засіб обліку спожитої теплової енергії та яке згідно з довідкою ЕРР-2 КП „Теплопостачання міста Одеси" має спільну систему опалення з відповідачем,, протягом періоду з листопада 2012р. по травень 2014р. відповідачем здійснювалось споживання поставленої позивачем теплової енергії.

Про споживання теплової енергії відповідачем свідчать також його листи від 05.10.2007р. за вих. № 5/90 (два примірники листа з однаковими реквізитами), у відповідності до яких відповідач просив забезпечити постачання теплової енергії на опалення квартир житлового будинку за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 7.

Згідно з п.п. 3.2.2, 6.1 - 6.5 договору на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором. Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до встановлених тарифів в розмірі 179,12 грн. за 1 ГКал. на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісяця Споживач та Теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, відображене в акті звіряння взаєморозрахунків, враховується для подальшої оплати. У випадку якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь Теплопостачальної організації, Споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з листопада 2012р. по травень 2014р. включно належним чином виконані не були, КП „Теплопостачання міста Одеси" в межах даної справи висуваються позовні вимоги про стягнення з ДП „Одесазовніштранс" заборгованості за спожиту на підставі названого договору теплову енергію в сумі 18 258,16 грн.

Розглянувши здійснений КП „Теплопостачання міста Одеси" розрахунок заборгованості ДП „Одесазовніштранс" за спожиту теплову енергію, господарський суд відзначає, що в якості підстави нарахування суми заборгованості, заявленої до стягнення, позивачем було використано тариф в розмірі 365,58 грн. за 1 Гкал. спожитої теплової енергії. Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд вважає за необхідне визначити обґрунтованість застосування позивачем даних тарифів.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. В силу положень ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Положеннями ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями) тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

В свою чергу, ст. 19 Законом України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010р. № 2479-VI (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. До встановлення національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. № 1776, яка була чинною на момент здійснення позивачем поставки теплової енергії на об'єкт відповідача, було затверджено для КП „Теплопостачання міста Одеси" тариф на теплову енергію для категорії „населення" в сумі 304,65 грн. за 1 Гкал, що з урахуванням суми ПДВ складає 365,58 грн. Саме цей тариф було застосовано позивачем при здійсненні розрахунку вартості спожитої ДП „Одесазовніштранс" теплової енергії за період з листопада 2012р. по травень 2014р. включно.

Враховуючи наведені положення законодавства щодо порядку формування тарифів на теплову енергію, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність застосування тарифів, яке було здійснено КП „Теплопостачання міста Одеси" для визначення вартості спожитої відповідачем на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 2197 від 01.10.2007р. теплової енергії протягом спірного періоду.

Як вбачається, із матеріалів справи, вартість поставленої позивачем протягом спірного періоду теплової енергії відповідачем оплачена не була, в результаті чого, станом на момент вирішення цього спору у ДП „Одесазовніштранс" наявна заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 18 258,16 грн., факт наявності якої визнавався відповідачем.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед КП „Теплопостачання міста Одеси" за поставлену теплову енергію в розмірі 18 258,16 грн., яка витікає з умов укладеної між сторонами угоди та положень чинного законодавства, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси" у повному обсязі. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь КП „Теплопостачанням міста Одеси" заборгованість в сумі 18 258,16 грн. відповідно до положень ст.ст. 193, 275, 276, 191 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 625 629, 632 ЦК України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями), ст. 19 Законом України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010р. № 2479-VI (з подальшими змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 193, 275, 276, 191 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 625 629, 632 ЦК України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями), ст. 19 Законом України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010р. № 2479-VI (з подальшими змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства „Одесазовніштранс" /65029, м. Одеса, вул. Ольгієвська, 8, код ЄДРПОУ 01860650/ на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" /65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26037301416451 в ПАТ „Державний ощадний банк України", філія Одеське ОУ АТ „Ощадбанк", МФО 328845/ суму основного боргу в розмірі 18 258 грн. 16 коп. /вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім грн. 16 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 08.12.2014р.

Суддя С.П. Желєзна