Ухвала

від 02.12.2014 по справі 822/2278/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2278/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

02 грудня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу спільного впроваджувального науково-виробничого підприємства "Елікон" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до спільного впроваджувального науково-виробничого підриємства "Елікон" про стягнення коштів ,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2014 року державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до спільного впроваджувального науково-виробничого підприємства "Елікон" про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 4622,75 грн. з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику у рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що відповідач - спільне впроваджувальне науково-виробниче підриємство "Елікон", код ЄДРПОУ 14156102, зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 18.06.1992 року як юридична особа.

Станом на 30.07.2014 року за відповідачем рахується податковий борг в в сумі 4622 грн. 75 коп. по земельному податку з юридичних осіб (в тому числі пеня - 139,24 грн.), що підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік від 23.01.2013 року.

Задовольняючи позов та стягуючи суму податкового боргу, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству і підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідачем 23 січня 2013 року подано до ДПІ у м. Хмельницькому податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій спільним впроваджувальним науково-виробничим підриємством "Елікон" самостійно визначено суму грошового зобов'язання із земельного податку. Відповідно до зазначених норм така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до п. 95.1-95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому відповідачу була направлена податкова вимога від 31.10.2013 року № 210-15 про сплату боргу (а. с. 9).

Наявність податкового боргу відповідача в сумі 4622,75 грн. підтверджується довідкою ДПІ у м. Хмельницькому про стан розрахунків з бюджетом станом на 23.05.2014 року, розрахунком суми позовних вимог, корінцем податкової вимоги №210-15 від 31.10.2013 року, податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік (а. с. 7-11).

Оскільки, заявлена до стягнення сума податкового боргу підтверджується матеріалами справи та не сплачена відповідачем станом на час розгляду даної справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 49, 50 КАС України та позбавлено відповідача можливості скористатись правами, наданими йому законом.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу судових повісток, поштові відправлення з якими повернулись до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, повістки, які направлялись судом першої інстанції вважаються такими, що вручені належним чином, тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а отже не був позбавлений можливості скористатись визначеними законом правами під час розгляду справи.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо позбавлення можливості відповідача надати суду докази сплати земельного податку за 2013 рік, оскільки такі докази відповідачем до апеляційної скарги не додано.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 листопада 2014 року відстрочив спільному впроваджувальному науково-виробничому підриємству "Елікон" сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до закінчення розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки відповідачем судові витрати станом на час закінчення апеляційного розгляду не оплачені, вони підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу спільного впроваджувального науково-виробничого підприємства "Елікон" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року - без змін.

Стягнути із спільного впроваджувального науково-виробничого підприємства "Елікон" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 913,50 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.