cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
"09" грудня 2014 р. Справа № 908/2818/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,
при секретарі Катренко І.С.,
за участю представників:
від апелянта - не з'явився,
від боржника - не з'явився,
від кредиторів - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Київській області (вх. №3284З/2) на постанову господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі № 908/2818/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-Монтаж",
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2818/14 (суддя Кричмаржевський В.А.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "УБА-Монтаж", м. Запоріжжя, банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Каленика Тараса Анатолійовича. Встановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ТОВ "УБА-Монтаж" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження до 03.08.2015р.
Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи оскаржувану постанову, вказує на дотримання ТОВ "УБА-монтаж" встановлених Законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника. Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено неспроможність ТОВ "УБА-монтаж" виконати існуючі грошові зобов'язання, що свідчить про наявність підстав для застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство.
Головне управління Міндоходів у Київській області звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2818/14 про визнання банкрутом ТОВ "УБА-Монтаж" та припинити провадження у справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про порушення місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови норм ст.ст. 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 78 Податкового кодексу України.
Крім того, на думку апелянта, господарським судом першої інстанції не враховано, що своїми діями боржник унеможливив проведення органом доходів і зборів позапланової виїзної перевірки боржника, що спричинило порушення інтересів держави.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. у справі № 908/2818/14 апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
В судове засідання господарського суду апеляційної інстанції представники апелянта, сторін у справі не з'явились. Апелянт, кредитори та боржник належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать належним чином направлені копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014р. у справі № 908/2818/14 на адреси учасників судового процесу, а також повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника, інших учасників судового процесу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження у справі № 908/2818/14 з огляду на наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Оскільки вказані правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, то саме вказаний законодавчий акт повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого господарського суду від 12.08.2014р. у справі № 908/2818/14 прийнято заяву ТОВ "УБА-монтаж" про порушення справи про банкрутство до розгляду.
Враховуючи вказані вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. N 4212-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Колегія суддів зазначає, що в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI) учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
При цьому, вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Однак, інші випадки участі органів доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, органи доходів і зборів не віднесені чинним законодавством до інших учасників справи про банкрутство, окрім кредиторів.
Відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).
Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитором - є юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника .
При цьому особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.
Враховуючи зазначене, колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи, зазначає наступне.
Як вбачається з копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.01.2014р., яка міститься з матеріалах справи, ТОВ "УБА-монтаж", як платник податків, з 16.07.2007р. перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київської області (а.с. 8).
Колегією суддів встановлено, що копію ухвали господарського суду Запорізької області від 12.08.2014р., якою прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-монтаж" про порушення справи про банкрутство до розгляду, направлено територіальному органу Міністерства доходів і зборів України за місцезнаходження боржника - Бориспільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київської області, що підтверджується відтиском штампу з відміткою про відправку на звороті сторінки оригіналу вказаної ухвали господарського суду Запорізької області.
Також, 24.04.2014р. в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 281 (11) опубліковано оголошення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА-монтаж" (а.с.28,29).
Державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про перебування ТОВ "УБА-монтаж" в стані припинення за рішенням засновників (а.с.30).
На адресу Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київської області головою ліквідаційної комісії товариства 12.05.2014р. направлено заяву про припинення платника податків ф. 8-ОПП (а.с. 41-43).
Крім цього, копію постанови про визнання боржника банкрутом від 08.09.2014р. у справі №908/2818/14 направлено Бориспільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київської області, що підтверджується відтиском штампу про відправку на звороті сторінки оригіналу зазначеної постанови суду.
Повідомлення про визнання ТОВ "УБА-монтаж" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднене на офіційному сайті Вищого господарського суду 09.09.2014р.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на факт унеможливлення діями боржника проведення відповідної перевірки спростовується матеріалами справи, оскільки скаржник був повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також початок ліквідаційної процедури, що підтверджується направленням на адресу відповідного структурного підрозділу Міністерства доходів і зборів України, в якому обліковувався платник податків (боржник), судових рішень, а також інших документів, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, відповідний територіальний орган доходів і зборів не був позбавлений права провести позапланову документальну перевірку підприємства-банкрута, в розумні строки звернувшись до ліквідатора боржника, а також у разі виявлення грошових зобов'язань боржника перед ним, звернутися з кредиторськими вимогами у встановленому порядку та строки.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів звернення зазначеного державного органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ "УБА-монтаж", а також доказів про прийняття рішення щодо проведення відповідної позапланової перевірки .
Крім того, в апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у Київській області не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), а обґрунтовує вимоги апеляційної скарги лише неможливістю проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, а також на непогодження ліквідаційного балансу товариства.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою органу доходів і зборів у здійсненні ним позапланової перевірки боржника . Зазначений орган вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган доходів і зборів вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт не позбавлений права в установленому діючими нормативно-правовими актами порядку провести позапланову перевірку боржника-платника податків та, при наявності відповідних правових підстав, набути статусу учасника провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що апелянт в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності у Головного управління Міндоходів у Київській області грошових вимог, у зв'язку з чим вказаний орган не набув процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XІІ Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України підстав, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спір згідно поданої апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову господарського суду Запорізької області від 08.09.2014р. у справі №908/2818/14 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
УХВАЛИЛА:
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову господарського суду Запорізької області від 08.09.2014 р. у справі №908/2818/14.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Гетьман Р.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2014 |
Оприлюднено | 12.12.2014 |
Номер документу | 41850840 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Лакіза В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні