Постанова

від 05.12.2014 по справі 823/3386/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2014 року справа № 823/3386/14

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.,

за участю представника позивача - Ніколенко В.В. (за посадою), представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Інвест" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-Інвест" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 16 жовтня 2014 року № 0003362301 та № 0003372301.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог пояснив, що викладені в акті перевірки висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Посилання відповідача на нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентами не відповідають дійсності, оскільки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Стосовно виявлених порушень в діяльності контрагентів представник позивача зазначив, що за негативні наслідки має відповідати особа, яка допустила такі порушення, але аж ніяк не позивач, який є добросовісним платником податків і здійснює свою господарську діяльність в рамках, визначених законом. Так, договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентами фактично виконані, що підтверджується відповідними документами, тому з підстав викладеного оскаржувані рішення відповідача є неправомірними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просила відмовити в його задоволенні повністю, зазначивши при цьому, що ревізори, діючи в межах чинного законодавства, в ході проведення перевірки правомірно встановили заниження позивачем сум ПДВ та податку на прибуток, оскільки до податкового кредиту не відносяться суми податку по операціях, які фактично не відбулися, в ході звірки даних контрагентів позивача ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Контракт Менеджмент», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ТОВ «Вайпергруп» з'ясовано відсутність належних доказів реального вчинення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) в т.ч. для позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-Інвест" зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.04.2007 року, ідентифікаційний код 35091382, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100333431, виданого 01.05.2011 року.

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Олімп-Інвест" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 02.10.2014 №369/23-01-22-01/35091382.

За висновками вказаного акту ТОВ "Олімп-Інвест" порушено вимоги пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 945310 грн., в т.ч. за 2011 рік - 8462 грн., за півріччя 2012 року - 8731 грн., за 3 квартали 2012 року - 35774 грн., за 2012 рік - 64557 грн. та за 2013 рік - 872290 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 975779 грн., в тому числі за грудень 2011 року - 2797 грн., за липень 2012 року - 26788 грн., за жовтень 2012 року - 33188 грн., за листопад 2012 року - 61115 грн., за грудень 2012 року - 82995 грн., за січень 2013 року - 49167 грн., за лютий 2013 року - 67955 грн., за березень 2013 року - 51667 грн., за квітень 2013 року - 33333 грн., за травень 2013 року - 73080 грн., за червень 2013 року - 153600 грн., за липень 2013 року - 58 333 грн., за серпень 2013 року - 41667 грн., за вересень 2013 року - 8333 грн., за жовтень 2013 року - 87532 грн., за листопад 2013 року - 41667 грн., за грудень 2013 року - 102562 грн.

16 жовтня 2014 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення за №0003362301 про збільшення грошового зобов'язання позивача по податку на додану вартість у розмірі 975779 грн. з нарахуванням штрафних санкцій в розмірі 487890, №0003372301 про збільшення грошового зобов'язання позивача по податку на прибуток на суму 945309 грн. з нарахування штрафних санкцій в розмірі 472655 грн.

В ході дослідження доказів по справі судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугували відображені в акті перевірки висновки про відсутність фактичного вчинення правочинів, укладених між ТОВ "Олімп-Інвест" та його контрагентами - ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Контракт Менеджмент», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», ТОВ «Вайпергруп», оскільки за висновком відповідача встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання.

До такого висновку відповідач дійшов на підставі наступних документів:

- акту перевірки ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 № 383/26-52-22-03-14/37312719 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гефест Альянс», код за ЄДРПОУ 37312719 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.12.2012»;

- акту перевірки ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 № 387/26-52-22-03-14/37312719 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гефест Альянс», код за ЄДРПОУ 37312719 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.12.2012»;

- акту перевірки ДПІ у Печерському районі ДПС у м. Києві від 04.04.2013 № 12631263/22.4/37567159 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Контракт Менеджмент», код за ЄДРПОУ 37567159 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Київжитлоспецсервіс» (код ЄДРПОУ 36557181) за період липень 2012 року та ТОВ «ЕВРОБОНУС2005» (код ЄДРПОУ 33944596) за період жовтень-грудень 2012 року»;

- акту перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.07.2013 № 135/26-55-22-07/37567159 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контракт Менеджмент», код за ЄДРПОУ 37567159 щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за червень 2012 року»;

- акту перевірки ДПІ у Печерському районі ДПС у м. Києві від 15.07.2013 № 311/26-55-22-01/4/37567159 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Контракт Менеджмент», код за ЄДРПОУ 37567159 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий, березень 2013 року»;

- акту перевірки ДПІ у Печерському районі ДПС у м. Києві від 18.02.2014 № 534/26-55-22-09/37567159 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Контракт Менеджмент», код за ЄДРПОУ 37567159 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.04.2013 по 31.12.2013 року»;

- акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі ДПС у м. Києві від 10.10.2012 № 681/3-22-30-36557181 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс», код за ЄДРПОУ 36557181 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.07.2012 по 30.09.2012»;

- акту перевірки ДПІ у Печерському районі ДПС у м. Києві від 04.01.2013 № 5/22-9/37567122 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес Ресурс 2011», код за ЄДРПОУ 37567122 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень-травень, липень-серпень, жовтень 2012 року»;

- акту перевірки ДПІ у Печерському районі ДПС у м. Києві від 19.07.2012 № 2623/22-9/37243401 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вайпергруп», код за ЄДРПОУ 37243401 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2011 по 31.12.2011 року».

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і, відповідно, винесених на його підставі спірних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В матеріалах справи позивачем надані копії первинних документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій по виконанню договірних умов (будівельних робіт), фактичне вчинення яких ставиться під сумнів відповідачем.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «БК «Гефест Альянс» укладені:

- договір №1011 від 14.02.2011 на виконання робіт з реконструкції дитячої поліклініки № 1 по вул. Л. Гавро, 26, в Оболонському районі м. Києва;

- договір субпідряду №02/02-13 від 01.02.2013 на виконання комплексу робіт з виготовлення та монтажу допоміжного металевого каркасу для монтажу сендвіч-панелей на об'єкті: адміністративно-торговельний центр на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва ТРЦ «Арена»;

- договір субпідряду №41/12-12 від 17.12.2012 року на виконання комплексу робіт з виготовлення та монтажу додаткового каркасу вздовж вісі 1с, 2с, Ас на об'єкті: адміністративно-торговельний центр на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва ТРЦ «Арена»;

- договір субпідряду №42/12-12 від 17.12.2012 на виконання комплексу робіт з монтажу сендвіч-панелей стінових та покрівельних на об'єкті: «Дилерські центри для продажу легкових автомобілів на перетині вулиці А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва»;

- додаткова угода № 1 до договору субпідряду №42/12-12 від 17.12.2012 на монтаж утепленого водостічного жолоба, по будівництву Дилерських центрів для продажу легкових автомобілів на перетині вулиці А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва;

- додаткова угода № 2 до договору субпідряду №42/12-12 від 17.12.2012 на зміну конструкції металокаркасу для монтажу утеплених лотків, по будівництву Дилерських центрів для продажу легкових автомобілів на перетині вулиці А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва;

- додаткова угода № 3 до договору субпідряду №42/12-12 від 17.12.2012 на вирівнювання додаткового металокаркасу для монтажу сендвіч-панелей, по будівництву Дилерських центрів для продажу легкових автомобілів на перетині вулиці А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва;

- договір субпідряду №43/12-12 від 17.12.2012 на виконання комплексу робіт з монтажу сендвіч-панелей стінових перегородок на об'єкті: адміністративно-торговельний центр на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва ТРЦ «Арена»;

- додаткова угода № 1 до договору субпідряду №43/12-12 від 17.12.2012 на виготовлення та монтаж додаткового каркасу вздовж вісі Фс, 34с, Ас, по будівництву адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

- додаткова угода № 2 до договору субпідряду №43/12-12 від 17.12.2012 на виготовлення та монтаж складних дрібних елементів додаткового каркасу в зоні кінотеатру в вісях 26с-34с, Ес-Нс, по будівництву адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

- договір субпідряду №03/02-13 від 01.02.2013 на виконання комплексу робіт з виготовлення та монтажу додаткового каркасу для монтажу перегородок з сендвіч-панелей на відмітках +0,000 та +7,200 по будівництву адміністративно-готельного та торгово-розважального центру з паркінгом на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

- договір підряду №09/06-13 від 20.06.2013 на виконання комплексу робіт з будівництва холодного арочного ангару за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 68;

- договір підряду №14/10-13 від 21.10.2013 на виконання комплексу робіт з улаштування промислової підлоги в складі та території замовника за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 68;

- договір підряду №04/03-13 від 01.03.2013 на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт у м. Ірпінь, вул. Радянська, 116.

Для підтвердження факту виконання передбачених договором робіт позивачем надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, складені між позивачем та ТОВ «БК «Гефест Альянс»; акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в.

ТОВ «БК «Гефест Альянс» виписані податкові накладні від 23.01.2013 №90, від 23.01.2013 № 91, від 23.01.2013 №92, від 05.02.2013 № 268, від 14.02.2013 № 269, від 18.12.2012 № 741, від 27.12.2012 № 742, від 18.12.2012 № 275, від 28.12.2012 № 1331, від 27.02.2013 № 271, від 27.03.2013 № 125, від 21.06.2013 № 133, від 21.06.2013 № 134, від 21.06.2013 № 135, від 21.06.2013 № 136, від 25.12.2012 № 311, від 27.12.2012 № 352, від 27.02.2013 № 272, від 21.06.2013 № 137, від 21.06.2013 № 138, від 26.02.2013 № 270, від 04.07.2013 № 140, від 04.07.2013 № 141, від 04.07.2013 № 142, від 04.07.2013 № 143, від 04.07.2013 № 144, від 04.07.2013 № 145, від 20.08.2013 № 133, від 28.08.2013 № 327, від 12.09.2013 № 53, від 14.10.2013 № 71, від 17.10.2013 № 115, від 13.11.2013 № 57, від 28.11.2013 № 258, від 16.12.2013 № 165, від 21.03.2013 № 90, від 23.10.2013 № 137, від 16.12.2013 № 164.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Контракт Менеджмент» укладені:

- договір №098 від 15.05.2012 на виконання робіт по будівництву стіни з газобетонних блоків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5-Б;

- договір №100 від 21.05.2012 на виконання робіт по будівництву стіни з газобетонних блоків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 5-Б;

- договір субпідряду №162 від 27.09.2012 на виконання комплексу робіт з монтажу сендвіч-панелей;

- договір субпідряду №172 від 01.11.2012 на виконання комплексу робіт з виготовлення та монтажу допоміжного металевого каркасу для монтажу сендвіч-панелей на об'єкті: адміністративно-торговельний центр на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва ТРЦ «Арена»;

- договір субпідряду №171 від 01.11.2012 на виконання комплексу робіт з монтажу сендвіч-панелей на об'єкті: адміністративно-торговельний центр на перетині вул. А. Заболотного та Столичного шосе в Голосіївському районі м. Києва ТРЦ «Арена»;

- договір № 14 від 10.01.2013 на виготовлення проектної, виконавчої та робочої документації;

Для підтвердження факту виконання передбачених договором робіт позивачем надані такі документи як довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, складені між позивачем та ТОВ «Контракт Менеджмент», акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в.

ТОВ «Контракт Менеджмент» виписані податкові накладні від 31.05.2012 № 6, від 06.06.2012 № 2, від 13.06.2012 № 5, від 31.05.2012 № 7, від 06.06.2012 № 4, від 13.06.2012 № 6, від 21.06.2013 № 11, від 09.10.2012 № 13, від 23.10.2012 № 21, від 23.10.2012 № 22, від 06.06.2013 № 1, від 30.11.2012 № 129, від 30.11.2012 № 128, від 07.11.2012 № 3, від 06.11.2012 № 2, від 30.11.2012 № 121, від 30.11.2012 № 120, від 23.04.2013 № 5,від 30.11.2012 № 122, від 20.05.2013 № 4, від 16.05.2013 № 2, від 25.01.2013 № 5, від 06.02.2013 № 2, від 27.02.2013 № 11, від 07.08.2013 № 1.

Разом з тим, між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс» укладений договір підряду №28/05-12 від 07.05.2012 на виконання повного комплексу монтажних робіт на об'єкті «Будівництво гіпермаркету «Реал» в багатофункціональному торгівельному центру «Ocean Plaza». Для підтвердження факту виконання передбачених договором робіт позивачем надані такі документи як довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, складені між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс», акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в.

ПП «Київжитлоспецсервіс» виписані податкові накладні від 25.07.2012 № 204, від 25.07.2012 № 205.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» укладений договір підряду №34/07-12 від 16.07.2012 на виконання монтажних робіт по будівництву об'єкту «Автотранспортне підприємство та виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями в смт. Глеваха, по вул. Сулими».

Для підтвердження факту виконання передбачених договором робіт позивачем надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, складені між позивачем та ТОВ «Бізнес Ресурс 2011»; акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в.

ТОВ «Бізнес Ресурс 2011» виписана податкова накладна від 24.07.2012 № 62.

Між позивачем та ТОВ «Вайпергруп» укладені:

- договір №3811 від 02.11.2011 на виконання ремонту приміщень Київської регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» за адресою: м. Київ, вул. Артема, 10Б;

- договір №1612 від 01.12.2011 на виконання стяжок цементних з утеплення в житловому будинку № 3 на ділянці 19 мікрорайон Позняки м. Київ.

Для підтвердження факту виконання передбачених договором робіт позивачем надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, складені між позивачем та ТОВ «Вайпергруп»; акт приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в.

ТОВ «Вайпергруп» виписані податкові накладні від 19.12.2011 № 93, від 20.12.2011 № 101.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 201.8 Податкового кодексу України зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник даного податку у передбаченому законом порядку.

Отже, позивач як покупець (замовник) робіт, зареєстрований як платник ПДВ, має право на включення до податкового кредиту відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що контрагенти позивача виконали покладені на них договірні зобов'язання, що підтверджується, зокрема, наданими актами прийняття виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, також з боку позивача надано суду доказ виконання договірних зобов'язань в частині оплати та підтвердження здачі виконаних робіт його замовникам, що свідчить про реальність здійснення господарської операції та їх наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Розділом V Кодексу регулюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Відповідно до приписів пункту 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Кодексу визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно частини 2 пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Оскільки на момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений суб'єкт господарювання мав право і на нарахування податку та складання податкових накладних, адже таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Оскільки на момент виконання господарських операцій контрагенти позивача мали статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначені суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні, адже таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Крім того, порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зміст договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень статті 71 КАС України відповідачем не надано.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" Вищий адміністративний суд України зазначив: "…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Тож, відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Суд зауважує, що неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", як зазначалося вище, мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського суду з прав людини при вирішенні справ.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2014 року № 0003362301 та № 0003372301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Інвест" (18031, м. Черкаси, вул. Василини, 138, код ЄДРПОУ 35091382) сплачений судовий збір в розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 08 коп., відповідно до квитанції № 236 від 06.11.2014.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 грудня 2014 року