Постанова

від 02.12.2014 по справі 813/5567/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року № 813/5567/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача - Іваницької Р.І.,

представник відповідача - Каранця Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Грандєвробуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

дочірнє підприємство «Грандєвробуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» (далі - позивач, ДП «Грандєвробуд» ТОВ «Грандєвробуд Люкс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2014 № 0002902201/9195 та № 0002912201/9196.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі акта перевірки від 03.06.2014 № 242/182/13-07-22-01-10/32639254 «Про результати позапланової виїзної перевірки дочірнього підприємства «Грандєвробуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» (код ЄДРПОУ 32639254) з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Модуль-Сервіс» (код ЄДРПОУ 32893263) за січень 2013 та ТОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ 33927607) за травень 2012», в основу якого взяті акти інших податкових органів про неможливість звірки його контрагентів. Вважає, що такі акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Позивач наголосив на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування ним податкового кредиту, тому підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити. Зазначає, що його господарські операції з ПП «Модуль-Сервіс» та ТОВ «Сана Прим», підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про фіктивність господарських операцій, а тому прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подала додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ПП «Модуль-Сервіс» та ТОВ «Сана Прим», а отже безпідставно сформовано податковий кредит за травень 2012 та за січень 2013 року, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно і підстав для їх скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ДП «Грандєвробуд» ТОВ «Грандєвробуд Люкс», зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 01.09.2003 за кодом ЄДРПОУ 32639254, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з 03.10.2003 за № 226.

На підставі направлення від 21.05.2014 № 449 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова у період з 21.05.2014 по 27.05.2014 проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Грандєвробуд» ТОВ «Грандєвробуд Люкс» з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Модуль-Сервіс» (код ЄДРПОУ 32893263) за січень 2013 та ТОВ «Сана Прим» (код ЄДРПОУ 33927607) за травень 2012», про що 03.06.2014 складено акт № 242/182/13-07/22-01-10/32639254 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ДП «Грандєвробуд» занижено податок на прибуток по безтоварних операціях з придбання робіт, послуг в ТОВ «Сана Прим», ПП «Модуль Сервіс» всього в сумі 62254,00 грн, в тому числі за 2 квартал 2012 в сумі 37489,00 грн, за 2013 в сумі 24765,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ДП «Грандєвробуд» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся, по безтоварних операціях з ТОВ «Сана Прим» та ПП «Модуль Сервіс», на загальну суму 61772 грн, в тому числі за травень 2012 в сумі 35704,00 грн, за січень 2013 року в сумі 26068,00 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 20.06.2014 виставлено податкове повідомлення - рішення № 0002902201/9195, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 77817,50 грн, у тому числі за основним платежем - 62254,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 15563,50 грн та податкове повідомлення - рішення № 0002912201/9196, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 92658,00 грн, у тому числі за основним платежем - 61772,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 30886,00 грн.

Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП «Модуль-Сервіс» та ТОВ «Сана Прим».

Не погодившись із вказаними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами і доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Податковий кодекс України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

Відповідно до п. 180.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження господарських операцій із ТОВ «Сана Прим» позивачем надано договори будівельного підряду, а саме:

- договір № 11-12 від 18.04.2012 на виконання будівельно-ремонтних робіт в офісних приміщеннях корпусу № 41 на 3 - 4 поверх (антресольні приміщення) у м. Львові по вул. Героїв УПА, 72. На виконання умов договору ТОВ «Сана Прим» виконано будівельно-ремонтні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 31.05.2012 на суму 37726,80 грн. За результатами виконаних будівельних послуг ТОВ «Сана Прим» виписано податкову накладну № 411 від 30.05.2012 на суму 37726,80 грн (в тому числі ПДВ 6287,80 грн);

- договір № 12-12 від 08.05.2012 на виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях на 1 - 4 поверх в корпусі № 6 ТОВ «Технопарк ЛЗТА» у м. Львові по вул. Героїв УПА, 72. На виконання умов договору ТОВ «Сана Прим» виконано ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 31.05.2012 на суму 102872,40 грн. За результатами виконаних будівельних послуг ТОВ «Сана Прим» виписано податкову накладну № 412 від 30.05.2012 на суму 102872,40 грн (в тому числі ПДВ 17145,40 грн);

- договір № 13-12 від 03.05.2012 на виконання ремонтних робіт в корпусі № 42 ПАТ «Концерн Галнафтогаз» у м. Львові по вул. Героїв УПА, 72. На виконання умов договору ТОВ «Сана Прим» виконано ремонтні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 31.05.2012 на суму 73622,40 грн. За результатами виконаних будівельних послуг ТОВ «Сана Прим» виписано податкову накладну № 410 від 30.05.2012 на суму 73622,40 грн (в тому числі ПДВ 12270,40 грн).

Також судом встановлено, що у зв'язку з виявленням недоліків на 7-му поверсі корпусу № 42 по вул. Героїв УПА, 72 у м. Львові, відбулося відтермінування підписання акту приймання виконання будівельних робіт, до повного усунення виявлених недоліків.

Судом встановлено, що у подальшому будівельні роботи виконанні ТОВ «Сана Прим» були включені позивачем в акти виконаних робіт та передані контрагентам замовникам таких робіт з відповідним нарахуванням податкових зобов'язань, доказом чого є, договір підряду з ТОВ «Технопарк ЛЗТА» № Т/1-2-12/47 від 18.04.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 25.05.2012, акт № 14 приймання виконаних будівельних робіт від 25.05.2012, договір підряду з ТОВ «Технопарк ЛЗТА» № Т/1-2-12/57 від 08.05.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 31.05.2012, акт № 20 приймання виконаних будівельних робіт від 31.05.2012, договір підряду з ТОВ «Технопарк ЛЗТА» № Т/1-2-12/137 від 24.10.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 31.01.2013, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт від 31.01.2013, договір підряду з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» № 10-12 від 20.04.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 15.05.2012, акт № 12 приймання виконаних будівельних робіт від 15.05.2012, договір підряду з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» № 05-12 від 23.02.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 22.03.2012, акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт від 22.03.2012, договір підряду з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» № 01-12 від 03.01.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 31.01.2012, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 31.01.2012, договір підряду з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» № 03-12 від 21.02.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 29.03.2012, акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2012, договір підряду з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» № 07-12 від 17.04.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 05.05.2012, акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт від 05.05.2012, договір підряду з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» № 02-12 від 20.02.2012, довідка про вартість виконаних робіт від 29.03.2012, акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2012, копія листа ТОВ «Технопарк ЛЗТА» № 81 від 19.04.2012.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100325641, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 543436, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ № 776020, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 624968, Ліцензію Міністертва регіонального розвитку та будівництва України Серії АГ № 573561, з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ТОВ «Сана Прим» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та являлось платником податку на додану вартість та мало право здійснювати будівельно-ремонтні роботи.

На підтвердження господарських операцій із ПП «Модуль Сервіс» позивачем надано договір будівельного підряду № 01-13 від 03.01.2013 укладеного на виконання будівельних і монтажних робіт в корпусі № 1 ТОВ «Технопарк ЛЗТА» у м. Львові по вул. Героїв УПА, 72.

На виконання умов договору ПП «Модуль Сервіс» виконано будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 29.01.2013 на суму 51502,16 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 30.01.2013 на суму 51339,48 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 31.01.2013 на суму 53569,84 грн.

За результатами виконаних будівельних послуг ПП «Модуль Сервіс» виписано податкові накладні № 83 від 29.01.2013 на суму 51502,16 грн (в тому числі ПДВ 8583,69 грн) № 84 від 30.01.2013 на суму 51339,48 грн (в тому числі ПДВ 8556,58 грн), № 85 від 31.01.2013 на суму 53569,84 грн (в тому числі ПДВ 8928,31 грн).

Також позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17855008, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ № 549171, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 722567, Ліцензію Львівської обласної державної адміністрації Серії АВ № 369819, з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ПП «Модуль Сервіс» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та являлось платником податку на додану вартість та мало право здійснювати будівельну діяльність.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано копії банківських виписок від 10.05.2014, від 17.05.2014, від 10.05.2014, від 08.06.2014, від 27.07.2014, що підтверджують перерахування коштів підприємствам-контрагентам.

Вищенаведені документи свідчать про зміни в активах позивача та його контрагентів-замовників.

На підтвердження наявності у позивача матеріальних ресурсів, позивачем долучено до матеріалів справи копію договору оренди № 1-12/ОР від 02.01.2012, копії договорів оренди транспортних засобів № 0110-1/14 від 10.01.2014, № 0110-2/14 від 10.01.2014, № 0110-3/14 від 10.01.2014, також копію договору про надання послуг від 01.02.2012.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ДП «Грандєвробуд» та ТОВ «Сана Прим» та між ДП «Грандєвробуд» та ПП «Модуль Сервіс», факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи доводять факт реальності господарських операцій та достатність у позивача та його контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності при здійсненні будівельно-монтажних робіт.

Дослідивши акти перевірки, суд приходить до висновку, що викладені в них обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів та ґрунтуються на твердженнях податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій ДП «Грандєвробуд» та його контрагентами у зв'язку з відсутністю їх за місцем знаходження. Підставою для таких висновків стали:

- акт ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.11.2013 № 2202/26-55-22-01/33927607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Сана Прим» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Марштрейд» за період з 01.04.2012 по 30.04.2012 та з ПП «Авто трак трейд» за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 року».

- акт ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.10.2013 № 392/2210/32893263 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Модуль Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з наступними контрагентами: ТОВ «БК «АРС Трейд», ТОВ «Викуп», ТОВ «Ейс контрекшен менеджмент», ТОВ «Лідерком», ТОВ «Конді 50», ПП «Сана Прим», ТОВ «Вайз Юніон ЛТД», ТОВ «Марштрейд», ТОВ «Екватор-Захід» за весь період здійснення взаєморозрахунків».

При цьому, суд звертає увагу, що вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Сана Прим» та ПП «Модуль Сервіс». Окрім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити жодних висновків про господарські операції, оскільки таким актом лише документується факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ДП «Грандєвробуд» та ТОВ «Сана Прим» та між ДП «Грандєвробуд» та ПП «Модуль Сервіс» суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що податкові накладні отримані позивачем від ТОВ «Сана Прим» та ПП «Модуль Сервіс» оформлені відповідно до вимог п. 201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірок про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з ТОВ «Сана Прим» та ПП «Модуль Сервіс», та в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-кого з посадових осіб та чи притягнуто будь-кого посадових осіб ТОВ «Сана Прим» чи ПП «Модуль Сервіс» до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності ТОВ «Сана Прим» чи ПП «Модуль Сервіс».

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 340,95 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.06.2014 року № 0002902201/9195.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.06.2014 року № 0002912201/9196.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Грандєвробуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» (м. Львів, вул. Під Голоском, 15А, ЄДРПОУ 32639254) 340 (триста сорок) гривень 95 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 08.12.2014 р.