Рішення

від 04.12.2008 по справі 2-612/08

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                                         Справа № 2-612/08

                                                                            Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ  

УКРАЇНИ

04

грудня 2008 року.       

Добровеличківський районний суд 

Кіровоградської області в складі суду :

 Головуючого судді                                                                                          

Ведющенко В. В.

при

секретарі                                                                                                    

Колєснік С.Ю.

прокурора                                                                                                          

Гаврилюка  Р.В.

         розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області цивільну справу за позовом прокурора

Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі

відділу освіти Добровеличківської районної державної  адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування

збитків завданих злочином,-

                                                                           В

С Т А Н О В И В :

Прокурор Добровеличківського району Кіровоградської

області в інтересах держави в особі відділу освіти Добровеличківської районної

державної  адміністрації 06.11.2008 року

звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих

злочином, мотивуючи позовні вимоги тим, що 

05.08.2005 року о 19 годині, водій ОСОБА_1 керуючи особистим автомобілем

УАЗ 374102 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по польовій дорозі

між с.Андріївка та с.Трояни Добровеличківського району Кіровоградської області,

зі швидкістю 50 км/ год. порушив правила дорожнього руху, а саме п.11.2, 11.3

ПДР допустив зіткнення з автомобілем Москвич -412, державний реєстраційний

номерНОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. В результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні

ушкодження середнього ступеня тяжкості, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень,

ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в період з 08.08.05 року по 16.09.05 року в

Добровеличківській ЦРЛ. Оскільки ОСОБА_2 працював охоронцем Троянської ЗОШ 1-

ступенів і входив до штатного розпису працівників відділу освіти

Добровеличквської районної державної адміністрації, як потерпілим в наслідок

ДТП ОСОБА_2по закінченню лікування, було предоставлено  для оплати лікарняний лист № 635513 від

16.09.05 року, який був оплачений відділом освіти райдержадміністрації за

рахунок бюджетних коштів в сумі 541,50 грн.

Прокурор в процесі Гаврилюк Р.В. позовні вимоги

підтримав,  обґрунтував їх

поясненням  яке відповідає мотивації

позовної заяви .

В судове засідання не з»явився будучи належним чином

повідомленим про день час і місце розгляду справи представник відділу освіти

Добровеличківської районної державної 

адміністрації, прокурор та відповідач по справі не заперечує проти

розгляду справи у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов заперечив,

пояснивши суду, що ДТП з його участю дійсно мало місце, але він себе винним не

вважає, так як згідно висновку № 2095/18 від 21.12.2005 року судової

автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів  обидва водії мали технічну можливість

уникнути зіткнення.

Заслухавши

пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлені

наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін:

05.08.2005 року о 19 годині ОСОБА_1,

являючись власником джерела підвищеної небезпеки, керуючи особистим автомобілем

УАЗ 374102 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по польовій

автодорозі між с. Андріївка - с. Трояни Добровеличківського району

Кіровоградської області з швидкістю біля 50 км/годину, порушив вимоги  правил дорожнього руху України п.11.2 та

п.13.3., не справився з керуванням транспортного засобу і допустив зіткнення з

автомобілем М-412 державний реєстраційний номер НОМЕР_2  під керуванням ОСОБА_2, який рухався по цій

же польовій дорозі в зустрічному для ОСОБА_1 напрямку.  В наслідок дорожно-транспортної події ОСОБА_2

отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з

переломом 2,3,6 ребер зліва, посттравматичногої бронхопневмонії, забою

шийно-грудного відділу хребта та забійної рани 

і ссаден лівого плеча, які в сукупності згідно висновку  судово-медичної експертизи № 270 від 26.10.2005

року відносяться  до категорії середнього

ступеня тяжкості.

Постановою Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області від 26 вересня 2008 року, закрито кримінальну справу по

обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України на

підставі ст.49 КК України, в зв»язку із закінченням строків давності  притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальна справа закрита за нереабілітуючих підстав. Означена постанова

суду  набрала законної сили. Згідно до

листа непрацездатності № 635513 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні

травм отриманих внаслідок ДТП в період з 05 серпня 2005 року по 16 вересня 2005

року. Відповідно до висновку № 2095/18 судової авто-технічної експертизи по

дослідженню обставин зіткнення автомобілів УАЗ -374102 і М-412 від 21.12.2005

року,  в умовах даної ДТП, дотримуючись

прийнятого у країні двостороннього руху і керуючись вимогами п.п.11.2 і 13.3

Правил дорожнього руху, обидва водії (автомобіля М-412 і автомобіля УАЗ)   в умовах місця ДТП повинні були рухатися

якнайближче до правого краю проїзної частини, вибираючи безпечну швидкість і

забезпечуючи  гарантовано безпечні бічні

інтервали. Діючи зазначеним образом за Правилами дорожнього руху обидва водії

автомобіля М-412 і автомобіля УАЗ мали технічну можливість уникнути  розглянутої ДТП. Відповідно до даних план - схеми

до протоколу огляду місця пригоди від 05.08.2008 року, яку підписали обидва

водії учасники ДТП при її складанні, ширина проїзної частини складає 3,7 м.

Ділянка дороги безпосередньо в районі місця ДТП має заокруглення проїзної

частини, що обмежує оглядовість в напрямку руху обох автомобілів - учасників

ДТП. Сумарна ширина автомобілів - учасників ДТП складає 3,35м. (1,8м.+1.55м).

Місце зіткнення автомобілів зафіксовано на смузі руху водія ОСОБА_2на відстані

0,2 м. від правого краю дороги по напрямку руху водія ОСОБА_2 Траєкторія руху

автомобіля під керуванням ОСОБА_2 відображена на план-схемі по правому узбіччі

дороги в напрямку його руху. Згідно довідки № 148 від 03.11.2008 року виданого

Троянською загальноосвітньою школою 1-11 ступенів ОСОБА_2 працює на посаді

сторожа вищезгаданої школи з 01.09.2004 року; згідно розрахунку лікарняного

листа ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 05.08.2005 року по

16.09.2005 року і йому нарахована грошова компенсація по лікарняному листу в

розмірі 541 грн.50 коп. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу

від 17.09.2003 року відповідачОСОБА_1 на момент скоєння ДТП являвся власником

автомобіля УАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1, тобто джерелом підвищеної

небезпеки.

Відповідно до 

ст.1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел

підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода,

завдана  одній особі з вини іншої особи,

відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, які завдано шкоди,

вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких  було завдано шкоди, розмір відшкодування

визначається  у відповідній частці

залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії

джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно

завдали шкоди, зобов»язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно до ч.2, ч.5 ст.1187 ЦК України шкода,

завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на

відповідній правовій підставі  володіє транспортним

засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання

якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є

джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не

доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу

потерпілого.

Згідно

до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних

справ  за позовами про відшкодування

шкоди», шкода, заподіяна  особі  і 

майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі

особою, яка її заподіяла,  за умови, що

дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний 

зв'язок  та  є вина зазначеної особи,  а коли це було наслідком дії джерела

підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. При заподіянні шкоди джерелом

підвищеної  небезпеки  на 

його володільця не  може бути

покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона  виникла 

внаслідок  непереборної   сили  

або   умислу потерпілого,  а  у

випадках,  передбачених спеціальним

законом  - тільки умислу

потерпілого. 

            Згідно

ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані у справі докази, оцінюючи їх в

сукупності, суд прийшов до висновку що позов про відшкодування збитків завданих

злочином підлягає задоволенню повністю. При прийнятті рішення у справі,

виходячи з конкретної дорожної обстановки, розташуванню транспортних засобів

після зіткнення, враховуючи місце зіткнення автомобілів, які належать учасникам

ДТП, суд вважає, що  в скоєнні ДТП винні  обидва водії транспортних засобів, що стали

учасниками ДТП. При цьому суд прийшов до переконання, що ступінь вини водія

ОСОБА_1 в ДТП  складає 90% , а ступінь

вини водія ОСОБА_2 в ДТП складає 10 %. Дане переконання суду базується на тому,

що дійсно обидва водії повинні були дотримуватись вимог п.11.2 та п.13.3 ПДР України, щодо керування автомобілем, як найближче

до правого краю проїзної частини та дотримання під час зустрічного роз»їзду

безпечного інтервалу для забезпечення безпеки дорожнього руху. Виходячи з

відомостей відображених в план-схемі ДТП, яку сторони по справі не заперечують,

в судовому засіданні встановлено, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 в

момент зіткнення повністю знаходився на смузі руху автомобіля під керуванням

ОСОБА_2, що підтверджується відстанню  між

місцем зіткнення до краю проїзної частини по напрямку руху водія ОСОБА_2і ця

відстань складає 0,2 м. Сліди протектора коліс автомобіля під керуванням

ОСОБА_2, які відображені на план-схемі ДТП знаходяться на відстані 2, та 2,4 м.

по узбіччю дороги  від краю проїзної

частини по напрямку його руху, що підтверджує той факт, що водій ОСОБА_2 до

моменту зіткнення транспортних засобів, не рухався по центру дороги, не рухався

по умовній смузі руху водія ОСОБА_1 За даних обставин суд вважає, що

водійОСОБА_1, безпосередньо перед зіткненням автомобілів, не дотримався вимог

щодо руху автомобілем як найближче до правого краю дороги по напрямку свого

руху,  не вірно обрав характер

маневрування автомобілем, не забезпечив безпечного зустрічного роз»їзду  транспортних засобів, не правильно оцінив

дорожну обстановку, застосував екстрене гальмування без врахування ґрунтового

покриття автодороги, внаслідок чого виїхав на зустрічну умовну смугу руху та

допустив зіткнення з автомобілем  під

керуванням позивача у справі. В діях водія ОСОБА_1  і негативними наслідками, які наступили

внаслідок ДТП суд вбачає прямий причинний зв»язок. За даних обставин суд

прийшов до висновку що  матеріальна шкода

державі в особі відділу культури Добровеличківської районної державної

адміністрації у вигляді виплат грошових коштів за лікарняним листом на ім»я

потерпілого ОСОБА_2, була спричинена внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 , як

особи, яка здійснювала діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Суд

вважає  щоОСОБА_1  в судовому засіданні не довів належними  і допустимими доказами, що шкоди було завдано

внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Керуючись

ст.ст.60, 61, ст. 212- 215, 294 ЦПК України, ч.1 ст.1166,

1187,1188 ЦК

України,  п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від

27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ  за позовами про відшкодування шкоди» суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов -

задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року

народження, проживаючого АДРЕСА_1 на користь держави в особі

відділу освіти Добровеличківської районної державної адміністрації п.і. 27000

Кіровоградська область смт. Добровеличківка вул.Леваневського 1, р/р

35412004001673, МФО 823016, код 02144022 УДК в Кіровоградській області,  в рахунок відшкодування матеріальної шкоди

завданої злочином  в сумі 541,5 грн. (

п»ятсот сорок одна гривня 50 коп).

 Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року

народження, проживаючогоАДРЕСА_1 на користь держави:  державне мито за вимогою майнового характеру

в сумі 54,15

грн.(п»ятдесят чотири гривні 15 коп) та

витрати пов»язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в суді

в сумі 30 грн.( тридцять гривнів).

            Рішення

суду вступає в законну силу  через десять

днів з моменту його проголошення в разі не надходження до суду першої інстанції

в цей же строк документів апеляційного провадження. Рішення суду може бути

піддане апеляційному оскарженню шляхом подачі до Апеляційного суду

Кіровоградської області через Добровеличківський районний суд   апеляційної скарги на протязі двадцяти днів

з моменту подачі до Добровеличківського районного суду заяви про апеляційне

оскарження рішення суду. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути

подана до суду першої інстанції, який розглянув справу по суті на протязі

десяти днів з моменту проголошення рішення суду.

 Суддя Добровеличківського районного суду

 Кіровоградської області                                                                              

В. В. Ведющенко