Рішення

від 08.12.2014 по справі 903/1130/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2014 р. Справа № 903/1130/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Центр», м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт», м.Луцьк

про стягнення 16 275, 65 грн.

Суддя Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: Шимко О.В. - представник, дов. № 1 від 11.11.2014 р.

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант Центр», звернувшись з позовом до суду, просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт» 17 036, 61 грн. заборгованості за договором оренди, в т.ч. 14 911, 78 грн. заборгованості по орендній платі, 1 154, 13 грн. пені, 46, 17 грн. - 1% річних, 924, 53 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди нежитлового приміщення № 9-14 ДЦ, укладений 28.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант Центр» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкт» (Орендар).

Відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення, площею 30,0 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул..Єршова, 11 на 5-му поверсі ТЦ «Глобус», офіс 502, що підтверджує актом прийому-передачі від 01.03.2014 р.

Строк дії договору встановлено з 28.02.2014 р. по 31.03.2015 р.

Відповідно до п.4.1 договору орендна плата за перший місяць оренди становить 1 470, 00 грн. без ПДВ. Оплата за наступні місяці здійснюється із врахуванням індексу інфляції згідно даних Держкомстату, з наростаючим підсумком від першого до кожного наступного місяця оренди, але не менше розміру орендної плати за попередній місяць оренди.

Додатковою угодою від 30.05.2014 р. до договору внесено зміни в п.1.1., а саме Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, площею 60, 0 м 2 , що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул..Єршова, 11 на 5-му поверсі ТЦ «Глобус», офіс 501, 502, що підтверджує актом прийому-передачі від 01.06.2014 р. Крім того, погоджено розмір орендної плати за червень 2014 р. в сумі 3 250 грн. без ПДВ, на місяць.

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься на поточний рахунок Орендодавця до двадцятого числа місяця, що передує розрахунковому.

Договір оренди був розірваний, об'єкт повернутий Орендарем Орендодавцю, що підтверджує Угодою про розірвання від 29.08.2014 р. та актом прийому-передачі від 30.09.2014 р.

Як зазначає позивач, відповідачем орендна плата оплачена частково в сумі 3 000, 00 грн. Станом на день подання позову заборгованість складає 14 911, 78 грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 35 від 18.07.2014 р., яка залишена останнім без реагування.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, п.7.3 договору нараховано штрафні санкції.

Ухвалою суду від 13.11.2014 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Позивача зобов'язано: подати довідку про включення до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи. Відповідача зобов'язано: подати письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, в т.ч. щодо нарахування штрафних санкцій; довідку з ЄДРПОУ на час розгляду справи.

В судовому засіданні 08.12.2014р. позивач звернувся до суду з додатковими поясненнями та заявою про зменшення розміру позовних вимог ( вх..№ 01-29/11730/14) і просив стягнути з відповідача 16 275, 65 грн., в т.ч. 14 911, 78 грн. основної заборгованості, 1307, 95 грн. пені, 55, 92 грн. річних.

Заяву обґрунтував тим, що нарахування індексу інфляції обраховано помилково, оскільки виставлення орендної плати відбувалось з урахуванням індексу інфляції згідно даних Держкомстату; різницю у сумі пені та процентів річних пояснює допущенням арифметичних неточностей при першочерговому розрахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 16 275, 65грн.

На додаткове підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено: виписки з особового рахунку за 05.06.2014 р., 16.06.2014 р., 08.07.2014 р., копії рахунків № 190 від 25.03.2014 р., № 191 від 30.04.2014 р., № 237 від 31.05.2014 р., № 301 від 30.06.2014 р., № 2922 від 31.07.2014 р., № 4351 від 01.08.2014 р., № 5496 від 09.09.2014 р., виписки з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача, копію витягу з ЄДРПОУ та свідоцтва ПДВ щодо відповідача.

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду від 13.11.2014р., 24.11.2014р. не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, ухвали суду від 13.11.2014р., 24.11.2014р. повернуті органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР адреса відповідача - ТзОВ "Конструкт": м. Луцьк, вул. Романюка, 9, куди і направлялися ухвали суду.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, господарський суд встановив:

28.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамант Центр" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конструкт" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №9-14ДЦ, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення площею 30,00кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Єршова, 11, ТЦ «Глобус» 5-й поверх, офіс 502.

Передача майна в оренду відповідно до п.3.1 договору стверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2014р., підписаним сторонами, підписи скріплені печатками.

Додатковою угодою від 30.05.2014 р. до договору внесено зміни в п.1.1., а саме Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, площею 60, 0 м 2 , що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул..Єршова, 11 на 5-му поверсі ТЦ «Глобус», офіс 501, 502, що підтверджує актом прийому-передачі від 01.06.2014 р.

Пунктами 4.1, 4.2 договору (з урахуванням додаткової угоди від 30.05.2014р. визначено, що орендна плата за березень 2014 року становить 1 470, 00грн. без ПДВ. Оплата за наступні місяці здійснюється із врахуванням індексу інфляції згідно даних Держкомстату, з наростаючим підсумком від першого до кожного наступного місяця оренди, але не менше розміру орендної плати за попередній місяць оренди. Орендна плата за червень 2014 р. встановлена в сумі 3 250 грн. без ПДВ. Оплата на наступні місяці здійснюється із врахування індексу інфляції з наростаючим підсумком від першого до кожного наступного місяця оренди, але не менше розміру орендної плати за попередній місяць (при цьому для нарахування орендної плати за наступні після першого місяця місяці оренди використовується офіційний індекс інфляції, опублікований Держкомстатом за другий місяць, що передує розрахунковому місяцю). Орендар зобов'язався вносити орендну плату до 20 числа місяця, що передує розрахунковому.

Користування орендованим приміщенням стверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за період з березня по вересень 2014р., підписаними сторонами та скріпленими печатками, банківськими виписками за період з 01.08.2013р. по 11.11.2014р., угодою про розірвання договору від 29.08.2014р.

У п. п. 3, 4 угоди про розірвання договору від 29.08.2014р. сторони зазначили, що претензій майнового чи немайнового характеру з приводу виконання та розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 28.02.2014р. №9-14 ДЦ один до одного не мають, окрім порядку та стану розрахунків по сплаті орендної плати та інших платежів. З моменту підписання акту приймання-передачі приміщення від орендаря до орендодавця сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками по договору оренди від 28.02.2014р., за винятком проведення розрахунків по сплаті орендної плати та інших платежів, що мають бути проведені протягом трьох календарних днів з моменту повернення орендованого приміщення.

30.09.2014р. сторони підписали акт прийому-передачі, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв відповідно до договору від 28.02.2014р. №9-14 ДЦ приміщення загальною площею 66,0кв.м. за адресою м. Луцьк, вул. Єршова, 11, ТЦ «Глобус», 5-й пов., офіси 501, 502.

Відповідач оплату за користування об'єктом оренди в порядку, визначеному договором оренди від 28.02.2014р. та угодою про розірвання договору від 29.08.2014р., здійснив частково, що стверджується банківськими виписками за період з 01.08.2013р. по 11.11.2014р., що призвело до звернення Орендодавця з позовом до суду.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.

Згідно ст.ст.283, 286 ГК України та ст.ст.759, 762 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відносини між сторонами носили договірний характер, укладений між останніми договір оренди нежитлового приміщення №9-14ДЦ від 28.02.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів оплати не представив.

Заборгованість по орендній платі в сумі 14 911, 78 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з ТзОВ "Конструкт".

Договором (п.7.3) передбачено, що за несвоєчасне або неповне внесення орендарем платежів останній сплачує пеню в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості, від простроченої суми заборгованості за кожен день існування заборгованості.

Відповідачу за прострочення орендних платежів нараховано пеню у розмірі 1307,95грн. за період з 20.04.2014р. по 11.11.2014р. (з урахуванням уточнення).

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на викладене, пеня у розмірі 1307, 95 грн. за період з 20.04.2014р. по 11.11.2014р. нарахована з урахуванням вимог ст.ст.230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 7.3 договору, є підставною і підлягає до стягнення.

В силу ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 7.10 договору сторони передбачили відповідальність орендаря за прострочення виконання грошових зобовязань у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем нараховано до стягнення 55,92 грн. 1% річних за період з 20.04.2014р. по 11.11.2014р. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), які підлягають до стягнення в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід покласти на нього згідно зі ст.49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст.193, 202, 283, 286, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, , -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конструкт" (43000, м..Луцьк, вул. Романюка, 9, код ЄДРПОУ 38926388)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант Центр" (43000, м. Луцьк, вул.Єршова, 11, код ЄДРПОУ 38131372) 16 275, 65грн. заборгованості, в т.ч. 14 911,78 грн. основного боргу, 1 307, 95 грн. пені, 55, 92 грн. річних та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 11.12.2014 р.

Суддя В.А.Пахолюк