Рішення

від 25.11.2014 по справі 906/1312/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" листопада 2014 р. Справа № 906/1312/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляшенко Р. В - довіреність б/н від 27.03.2014;

від відповідача: Бака П.В. - довіреність №868 від 13.10.2014;

від третьої особи: Мельник О.І. - довіреність №3954/06-25-15 від 11.06.2014,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Будівництво та будівельна комплектація" (м. Житомир)

до Обласного медичного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (м.Житомир)

за участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної фінансової інспекції в Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 245619,45 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 245619,45 грн. заборгованості за виконання робіт щодо капітального ремонту.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях від 10.11.2014 (а.с. 104-105, т.3).

Представник відповідача проти позову заперечив, з викладених у письмових запереченнях мотивів (т. 3, а.с. 84-88).

Представник третьої особи надав усні пояснення щодо обставин перевірки. Також подав клопотання, яке було задоволено судом, про долучення документів до матеріалів справи.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2009 між Обласним лікувальним центром вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (вподальшому назву змінено на Обласний медичний центр вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (замовник, відповідач)) та ТОВ фірмою "Будівництво та будівельна комплектація" (підрядник, позивач) було укладено договір №57, за умовами п.п. 1.1. якого підрядник зобов'язується на свій ризик власними (власними і залученими) силами і засобами виконати усі роботи по цьому договору щодо капітального ремонту корпусу радонолікування Обласного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради по вул. Жуйко, 41 в м. Житомирі у встановлений строк, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх ( надалі - Договір (а.с. 8-11, т.1)).

Згідно п. 17.1 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань.

Позивач стверджує, що на виконання вимог вказаного Договору підрядником виконано, а замовником належним чином прийнято, шляхом підписання актів приймання передачі №КБ-2в роботи на загальну суму 1840433,95грн.

Пояснює, що 17.01.2012 спеціальною комісією (за участю замовника) прийнято в експлуатацію "корпус радонолікування Обласного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради по вул. Жуйко, 41 в м. Житомирі" без будь-яких застережень. Оскільки виконані роботи відповідач оплатив частково на суму 1594814,50грн., заборгувавши на момент звернення з позовом до суду 245619,45грн., 25.07.2012 йому було направлено вимогу про сплату боргу.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що:

- договір №57 від 01.10.2009р. укладений за результатами проведеної процедури закупівлі;

- відповідно до п. 2.1 Договору, ціна останнього є твердою та складає 1619203,00грн.;

- п.3.1 Договору визначено строк виконання робіт - до 31.12.2010;

- наданий позивачем до суду примірник Договору відрізняється від наданого відповідачем його примірника умовами п.п. 2.2. , містить розбіжності в п. 3.1. та п. 4.1, у зв'язку з чим не може прийматися до уваги як належний доказ.

Також відповідач підтвердив, що сума оплачених виконаних робіт складає 1594814,50грн. Зазначив, що в результаті невиконання підрядником умов договору до 31.12.2010, замовником направлялись листи з повідомленням про невиконання робіт у встановлений строк та допущені недоліки. Пояснив, що згідно висновку КРУ в Житомирській області, виявлено ряд порушень по завищенню обсягів та вартості виконаних робіт та визначено розмір збитків на загальну суму 345235,47грн. Тому в подальшому, після поновлення робіт по капітальному ремонту, в актах за період з березня 2011 по січень 2012 зазначено про прийняття робіт в рахунок раніше оплачених робіт. Зважаючи на вищевказане, за даними відповідача, за період з 2009 по 2012 рік виконано робіт на загальну суму 1599435,96грн., оплачено 1594814,40грн., тобто сума кредиторської заборгованості складає 4621,40грн.

На підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності (а.с.89, т.3), яку обґрунтовано тим, що умовами Договору №57 від 01.10.2009 встановлений строк виконання робіт з 01.10.2009 по 31.12.2010, а позов пред'явлений у вересні 2014 року.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані договором на виконання робіт №57 від 01.10.2009 (а.с. 8-11, т.1), який за своїм змістом є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.2 Договору, підрядник зобов'язаний виконувати роботи в розмірі підсумкової вартості та у відповідні строки, що встановлені графіком робіт та забезпечені відповідним фінансуванням.

За умовами п. 4.3 Договору, підрядник надає замовнику кожний місяць оцінку вартості виконаних робіт по формі №№КБ-3, КБ-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору та ДБН.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що фактично роботи за Договором у повному обсязі було виконано позивачем та прийнято відповідачем у січні 2012 (а.с.13, т.1).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що замовник оплачує підряднику виконані роботи по мірі надходження коштів з Державного бюджету.

Згідно п. 4.2 Договору, замовник зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів оплатити виконані роботи, зазначені в п. 3.2 договору, шляхом проміжних платежів у розмірі їх вартості. Оплату виконаних робіт за останній місяць, згідно з графіком, замовник має право перерахувати підряднику протягом 30-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії, створеної замовником, про їх прийняття.

При цьому ч.1 ст.854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

До того ж, 25.07.2012 позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити заявлену до стягнення суму боргу.

Тобто, на дату звернення позивача до суду, відповідач зобов'язаний був провести розрахунки за Договором у повному обсязі.

Як вказує позивач та підтверджено наданими до справи підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 17-85; т. 2, а.с. 29-101, т. 3 а.с. 2-82), підрядником було виконано, а замовником прийнято роботи по Договору №57 щодо капітального ремонту корпусу радонолікування Обласного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради по вул. Жуйко, 41 в м. Житомирі на суму 1840433,95 грн., зокрема, за:

- грудень 2009 року на суму 780386,44грн.;

- червень 2010 року на суму 185640,44грн. (з врахуванням коригування в розмірі (-)35640,44грн. становить 150000,00грн.);

- серпень 2010 - 269045,14грн.;

- вересень 2010 - 158225,84грн.;

- листопад 2010 - 183786,12грн.;

- грудень 2010 - 53370,96грн.;

- березень 2011 - 4680,24грн.;

- квітень 2011 року на суму (-)12150,30грн. здійснено коригування;

- липень 2011 - 17578,90грн.;

- серпень 2011 - 35827,42грн.;

- листопад 2011 - 73019,51грн.;

- грудень 2011 - 4418,46грн.;

- січень 2012 - 122245,22грн.

Згідно наданих представниками сторін пояснень, коригування на суму (-)35640,44грн. було проведено за погодженням сторін на підставі акту КРУ 07.05.2010 (з попередньої перевірки), а на суму (-)12150,30грн. - за погодженням сторін, у зв'язку з виявленими ними недоліками при прийманні робіт. Зазначені коригування відображено в підписаних сторонами актах приймання виконаних будівельних робіт та враховано при визначенні суми позову.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що як обгрунтування позовних вимог, так позиція відповідача щодо позову викладені з врахуванням результатів проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області (а.с. 138-147, т.1) перевірки державних закупівель в обласному лікувальному центрі вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради за 2009 рік та завершений звітний період 2011 року, відображених в акті №06-31-09/010 від 21.03.2011 (т. 3, а.с. 84-88), слід зазначити, що згідно вищевказаного акту перевіркою встановлено:

- що в акт виконаних робіт за червень 2010 року №2 включено роботи, які не передбачені проектно-кошторисною документацією та тендерною пропозицією, що призвело до збитків на суму 185640,44грн;

- згідно актів за серпень-грудень 2010 встановлено завищення виконаних робіт на суму 58814,73грн.;

- згідно контрольних обмірів не виконано роботи на загальну суму 265386,49грн., що з урахуванням твердої договірної ціни призвело до збитків на суму 240997,99грн.;

- внаслідок порушення п.3.1.10.7, п. 3.1.10.8 ДБН Д.1.1-1.2000 та п.п. 3.3. договору завдано збитки на суму 45422,75грн.

З врахуванням зазначеного, представник позивача пояснив, а представники відповідача підтвердили, що виконані згідно актів за березень-квітень 2011 роботи на суму 104237,48грн. (12001,56грн. + 24944,20грн. + 8827,26грн. + 56348,84грн. +2115,62грн.) а.с. 59-82, 104-105, т. 3)) здійснювалися для усунення відображених в Акті перевірки від 21.03.2011 порушень і цими роботами було покрито виявлені перевіркою збитки у розмірі 58814,73грн. та 45422,75грн. За вказаного, вартість робіт, виконаних згідно актів за березень-квітень 2011 на суму 104237,48грн. до позовних вимог не включено. Зазначені акти із наведеними сумами також відображено в наданому відповідачем акті виконаних робіт по радонолікуванню 2009-2012р.р. (а.с.101,102, т.1).

Крім того, представники сторін пояснили, що позивачем не відмінусовано від суми позову вказану в Акті перевірки суму збитків у розмірі 185640,44грн., оскільки сторонами узгоджено відсутність підстав для її відшкодування позивачем. При цьому 240997,99грн. відображених в Акті перевірки збитків покрито виконаними після перевірки роботами на таку ж суму.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень представника третьої особи, перевірка проводилась після закінчення встановленого у договорі строку виконання робіт, а саме 31.12.2010, але до їх фактичного виконання. Тому в Довідці зустрічної звірки не вказано про збитки в розмірі 240997,99грн., завдані шляхом невиконання робіт, оскільки, як з'ясувалося, роботи у цій частині підлягали виконанню в майбутні періоди.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що виявлені під час перевірки порушення в подальшому було усунено позивачем шляхом виконання додаткових робіт, які у повному обсязі прийнято відповідачем за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період 2009-2010 оплачено роботи на загальну суму 1594814,50грн., що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 178-182; т. 2, а.с. 19-22, 24-27), актом звірки розрахунків (т. 1, а.с. 101-102) та реєстром документів на оплату (т. 1, а.с. 103).

Тобто, згідно підписаних сторонами Актів виконаних робіт форми КБ-2в, на момент звернення позивача до суду та на час розгляду справи, виконані ним роботи на суму 245619,45грн. дійсно залишилися неоплаченими.

Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно ч.ч.1-3, 5 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Згідно п.21 Загальних умов, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 11.08.2005 №668 (далі - Загальних умов), передбачено, що договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п.24 Загальних умов визначено, що тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.

За приписами п.3.3.9 ДБН Д1.1.-1-2000 (в редакції чинній на час виконання робіт та здійснення перевірки), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

За умовами п. 2.1. Договору, ціна договору визначається по узгодженню сторін, є твердою, складає 1619203,00грн.

Зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані сторонами (п. 17.3 Договору).

Оскільки додаткові угоди, зміни та доповнення, які стосуються зміни ціни Договору, сторонами з дотриманням п. 17.3 Договору не підписувалися, що не заперечувалося сторонами та підтвердили їх представники в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що сторони погодили остаточну договірну ціну у розмірі 1619203,00грн. та визначили її вид, як тверду.

При цьому суд звертає увагу, що підписаний сторонами акт готовності об'єкта до експлуатації від 17.01.2012 свідчить про виконання робіт за Договором у повному обсязі. Так, у п.6 цього акту зазначено, що на об'єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За вказаного, враховуючи здійснені відповідачем оплати на суму 1594814,50грн., правомірною є вимога позивача про стягнення заборгованості в межах ціни Договору, тобто в розмірі 24388,50грн.

Зважаючи на те, що заперечення відповідача обґрунтовані викладеними в акті №06-31-09/010 від 21.03.2011 перевірки висновками, слід зазначити, що останній не має преюдиціального значення для суду та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, згідно ст. 43 ГПК України. При цьому виявлені перевіркою факти заподіяння збитків не впливають на предмет позову у даній справі, оскільки підлягають доказуванню та стягненню, при їх обґрунтованості, у визначеному законодавством порядку за окремим позовом.

Суд також враховує, що за ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 №903, який визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта), технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта. Тому, якщо замовник не забезпечив здійснення технічного нагляду, то він несе повну відповідальність за допущені порушення.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем 04.11.2009 було укладено договір з ФОП Денисенко В.І., згідно якого останній взяв на себе обов'язки виконання технічного нагляду за будівництвом. Також вказано, що порушення допущено з вини головного лікаря Головакова В.К. та головного бухгалтера Шкараби Л.П.

Тобто, зазначені в акті обставини суд не розцінює як такі, що впливають на обов'язок проведення відповідачем розрахунків за Договором, згідно умов останнього.

Не впливають на оцінку доказів у даній справі і вказані відповідачем обставини стосовно того, що п.3.1 Договору визначено строк виконання робіт - до 31.12.2010, та, що наданий позивачем до суду примірник Договору відрізняється від наданого відповідачем його примірника умовами п.п. 2.2. , містить розбіжності в п. 3.1. та п. 4.1.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності (т. 3, а.с. 89), слід зазначити наступне.

Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст.267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Нормами ч.1 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно п 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Згідно акту готовності об'єкта до експлуатації, роботи по капітальному ремонту відділення радонолікування обласного лікувального центру вертебрології і реабілітації закінчені в січні 2012 року (т. 1, а.с. 112-113). Факт виконання робіт в січні 2012 року підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних представниками сторін.

Оскільки, повна оплата виконаних підрядних робіт можлива після закінчення виконання робіт та підписання довідок форми КБ-3 і актів форми КБ-2в, судом встановлено, що строк позовної давності позивачем при звернення з позовом до суду не пропущено, у зв'язку з чим подана заява не впливає на результат вирішення спору.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 24388,50грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 221230,95грн. суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем не доплачено 0,06грн. судового збору, враховуючи приписи ст. 49 ГПК України та п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", 0,06грн. судового збору підлягають стягненню в рахунок Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обласного медичного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Петровського, 5, ід. код 01991458)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Будівництво та будівельна комплектація" (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Київська, 7/4, кв. 2, ід. код 22063923)

- 24388,50 грн. заборгованості;

- 487,77грн. судового збору.

3. У стягненні 221230,95грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Будівництво та будівельна комплектація" (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Київська, 7/4, кв. 2, ід. код 22063923) в дохід Державного бюджету України 0,06 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.12.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

- до справи; 2 - позивачу (наручно, згідно заяви); 3 - відповідачу (наручно, згідно заяви).