Рішення

від 10.12.2014 по справі 908/3980/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

10.12.2014 справа № 908/3980/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива - 2003», (юридична адреса : 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 14, кв. 73; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_2)

про стягнення 23494,95 грн. заборгованості з орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією і 1643,81 грн. пені

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Пухтій І.О., довіреність б/н від 10.02.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

10.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива - 2003», м. Запоріжжя (ТОВ «Альтернатива - 2003») з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ФОП ОСОБА_2) про стягнення 23494,95 грн. заборгованості з орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією за договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 20.05.2013 р. і договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р. та 2838,61 грн. пені.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 10.10.2014 р. справу № 908/3980/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3980/14, справі № 908/3980/14 присвоєно номер провадження справи 4/124/14, судове засідання призначено на 13.11.2014 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 10.12.2014 р.

В судовому засіданні 10.12.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, письмовий відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 10.10.2014 р. і від 13.11.2014 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки себе особисто або свого уповноваженого представника суд завчасно не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_2 станом на 12.11.2014 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_2.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 10.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 908/3980/14 та ухвала господарського суду Запорізької області від 13.11.2014 р. про відкладення розгляду справи № 908/3980/14, які станом на час вирішення спору судом на адресу суду відділенням підприємства поштового зв'язку не поверталися.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на підприємця, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3980/14.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що 10.12.2014 р. є останнім днем встановленого ст. 69 ГПК України процесуального строку вирішення спору у справі № 908/3980/14, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 10.12.2014 р. судом розглянуті і вирішені по суті прийняті до розгляду в судовому засіданні 13.11.2014 р. зменшенні позовні вимоги про стягнення 23494,95 грн. заборгованості з орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією за договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 20.05.2013 р. і договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р. та 1643,81 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 626, 629 759, 762 ЦК України, ст., ст. 193, 283 ГК України і заявлені з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 20.05.2013 р. і договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р., укладеними ТОВ «Альтернатива - 2003» та ФОП ОСОБА_2 Так, відповідно до умов договору оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 20.05.2013 р. відповідачу було передано у тимчасове платне користування для здійснення господарської діяльності частину виробничої будівлі торговельного призначення площею 16,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3, терміном до 31.12.2013 р. Розмір плати за користування об'єктом оренди становив 1650,00 грн. щомісячно. 01.01.2014 р. позивачем та відповідачем був укладений новий договір оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р., за яким відповідачу було передано у тимчасове платне користування для здійснення господарської діяльності ту ж саму частину виробничої будівлі терміном до 31.12.2014 р. Розмір плати за користування об'єктом оренди на період з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р. було встановлено в розмірі 1650,00 грн. щомісяця, з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. - 1320,00 грн. щомісяця. Факт передачі об'єкта оренди позивачем відповідачу підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі об'єкта оренди від 20.05.2013 р. і від 01.01.2014 р. Умовами п. 3.1 договорів передбачено, що відповідач сплачує за користування орендованим майном орендну плату. Орендна плата складається безпосередньо з плати за користування об'єктом оренди та відшкодування вартості тепло, водопостачання, електроенергії, телекомунікаційних послуг. Згідно з п. 4.1.2 договорів відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. В порушення зазначених умов договорів від 20.05.2013 р. і від 01.01.2014 р. відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією в повному обсязі та в передбачені договорами строки не здійснював. У зв'язку із цим по договору від 20.05.2013 р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період з серпня по грудень 2013 року в сумі 8250,00 грн. і заборгованість з обслуговування об'єкта оренди електроенергією за період з липня по грудень 2013 року в сумі 1140,05 грн., а всього по договору від 20.05.2013 р. - 9390,05 грн. Крім того, по договору від 01.01.2014 р. за період з січня по вересень 2014 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 12870,00 грн. і заборгованість з обслуговування об'єкта оренди електроенергією в сумі 1234,90 грн., а всього по договору від 01.01.2014 р. - 14104,90 грн. Оскільки відповідач неналежним чином виконував зобов'язання по сплаті орендних та інших платежів, позивач листом від 13.10.2014 р. № 401 повідомив відповідача про те, що він відмовляється від договору оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р. та вимагає повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з моменту отримання цього листа. На час вирішення спору судом заборгованість відповідачем по договорам оренди від 20.05.2013 р. і від 01.01.2014 р. погашена не була. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за користування частиною виробничої будівлі торговельного призначення площею 16,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3, по договорам оренди від 20.05.2013 р. і від 01.01.2014 р. становить 23494,95 грн. За прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією позивачем на підставі п. 5.1.1 договорів нараховано відповідачу пеню в сумі 1643,81 грн., в тому числі по договору від 20.05.2014 р. - 635,81 грн. і по договору від 01.01.2014 р. - 1008,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 р. ТОВ «Альтернатива - 2003» (позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення (далі за текстом - Договір-1).

За умовами п., п. 1.1 і 1.2 Договору-1 позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв у тимчасове платне користування частину виробничої будівлі торговельного призначення площею 16,5 кв.м. (Об'єкт оренди), розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Об'єкт оренди передається у тимчасове платне користування для здійснення господарської діяльності Орендаря.

Відповідно до п. 6.1 Договір-1 діє з моменту підписання Договору сторонами до 31.12.2013 р.

01.01.2014 р. позивачем та відповідачем був укладений інший Договір оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення (далі за текстом - Договір-2) щодо передачі відповідачу в тимчасове платне користування того ж самого об'єкту оренди для здійснення господарської діяльності Орендаря зі строком його дії з моменту підписання Договору 2 до 31.12.2014 р. (п., п. 1.1, 1.2 і 6.1 Договору-2)

Право власності позивача на об'єкт оренди підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 16.11.2010 р. у справі № 10/331/10 і Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18500392 від 03.03.2014 р. та зареєстровано в ОП «Запорізьке МБТІ», про що свідчить Витяг про державну реєстрацію № 28252259 від 06.12.2010 р.

Земельна ділянка. На якій знаходиться об'єкт оренди перебуває в оренді у ТОВ «Альтернатива - 2003» на підставі договору оренди землі від 10.04.2008 р. за реєстраційним № 040826100948.

Згідно з п. 2.1 Договору-1 і Договору-2 вступ Орендаря у користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта приймання-передачі, який є обов'язковим додатком до Договору.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у тимчасове платне користування частини виробничої будівлі торговельного призначення площею 16,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3, підтверджується Актом прийому-передачі об'єкта оренди від 20.05.2013 р. і Актом прийому-передачі об'єкта оренди від 01.01.2014 р.

Акти прийому-передачі об'єкта оренди від 20.05.2013 р. і від 01.01.2014 р. підписані сторонами і скріплені печаткою позивача, відповідно до яких об'єкт оренди передавався в належному стані, без зауважень і претензій з боку відповідача щодо його стану.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містить ст. 283 ГК України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Відповідно до п. 4.3.1 Договору-1 і Договору-2 позивач зобов'язаний передати відповідачу об'єкт оренди згідно з Актом прийому-передачі протягом 3-х календарних днів з моменту підписання сторонами Договору.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач, як Орендодавець майна, взяті на себе зобов'язання за Договором-1 і Договором-2 виконав належним чином і у повному обсязі.

За умовами пунктів 3.1 і 3.2 Договору-1 і Договору-2 Орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Орендна плата складається безпосередньо з плати за користування об'єктом оренди та відшкодування вартості тепло-, водопостачання, електроенергії, телекомунікаційних послуг, послуг з охорони та інших послуг, які надаються Орендодавцем. Після підписання Договору орендна плата Сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця протягом 5-и банківських днів за перший та останній місяці оренди. В подальшому орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської (підприємницької) діяльності Орендаря щомісячно до 5-го числа поточного місяця.

Пунктом 3.1.1 Договору-1 передбачалося, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди складає 1650,00 грн. щомісячно. Також щомісячно підлягають оплаті послуги з обслуговування об'єкта оренди: тепло-, водопостачання, електроенергії, телекомунікаційних послуг, послуг охорони та інші послуги, які надавалися Орендодавцем Орендарю.

Згідно з п. 3.1.1 Договору-2 розмір плати за користування об'єктом оренди на період з 01.01.2014 р. до 31.03.2014 р. включно складає 1650,00 грн. щомісячно, розмір плати за користування об'єктом оренди на період з 01.04.2014 р. до 31.12.2014 р. включно складає 1320,00 грн. щомісячно. Також щомісячно підлягають оплаті послуги з обслуговування об'єкта оренди: тепло-, водопостачання, електроенергії, телекомунікаційних послуг, послуг охорони та інші послуги, які надавалися Орендодавцем Орендарю.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору-1 і Договору-2 відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендарю орендну плату.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється в грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вище зазначених умов Договору-1 і Договору-2 відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією в повному обсязі та в передбачені договором строки не здійснював.

Так, по Договору-1 за період з травня (з 20.05.2013 р.) по грудень 2013 року відповідачу було нараховано 12188,71 грн. орендної плати та 1140,05, грн. плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією за період з липня по грудень 2013 року, з яких відповідачем було сплачено лише 3938,71 грн. орендної плати за травень, червені і липень 2013 року.

По Договору-2 за період з січня по вересень 2014 року відповідачу було нараховано 12870,00 грн. орендної плати та 1234,90 грн. плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією за період з січня по травень 2014 року, з яких відповідачем не було сплачено жодних платежів.

При цьому, до матеріалів справи позивачем надано рахунки на оплату орендної плати та плати за компенсацію обслуговування об'єкта оренди електроенергією по Договору-1 і Договору-2 за спірний період, в яких окремо зазначалися розмір орендної плати і розмір плати з обслуговування об'єкта оренди електроенергією за відповідний місяць і які позивачем щомісячно виставлялися відповідачу.

У зв'язку із невиконанням відповідачем належним чином своїх зобов'язань по Договору-1 за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період з серпня по грудень 2013 року в сумі 8250,00 грн. і заборгованість з обслуговування об'єкта оренди електроенергією за період з липня по грудень 2013 року в сумі 1140,05 грн., а всього по Договору-1 - 9390,05 грн. заборгованості. Крім того, по Договору-2 за період з січня по вересень 2014 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 12870,00 грн. і за період з січня по травень 2014 року заборгованість з обслуговування об'єкта оренди електроенергією в сумі 1234,90 грн., а всього по Договору-2 - 14104,90 грн. заборгованості.

Статтею 782 ЦК України унормовано, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відому від договору.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував зобов'язання по сплаті орендних та інших платежів, позивач листом від 13.10.2014 р. № 401 повідомив відповідача про те, що він відмовляється від Договору оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р. та вимагає повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів з моменту отримання цього листа.

Відповідачем лист № 401 від 13.10.2014 р. був отриманий 16.10.2014 р., про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрих-код 6906702548072), однак залишений без відповіді та задоволення.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що орендну плату і плату за обслуговування об'єкта оренди електроенергією за Договором-1 і Договором-2 відповідач належним чином та в повному обсязі протягом спірного періоду не вносив.

Отже, станом на час вирішення спору судом за відповідачем по Договору-1 і Договору-2 рахується 21120,00 грн. заборгованості з орендної плати і 2374,95 грн. заборгованості з обслуговування об'єкта оренди електроенергією.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача внести орендну плату та компенсувати позивачу витрати з обслуговування об'єкта оренди електроенергією за спірний період не припинено.

На день розгляду спору відповідач сплату орендної плати та плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією в повному обсязі суду не довів.

За таких обставин, суд вважає позовну вимогу про стягнення 21120,00 грн. заборгованості з орендної плати і 2374,95 грн. заборгованості з обслуговування об'єкта оренди електроенергією, а всього 23494,95 грн. заборгованості, документально підтвердженою, доведеною, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 5.1.1 Договору-1 і Договору-2, яким сторони визначили, що за порушення строку сплати коштів за користування об'єктом оренди Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, доданого до заяви про зменшення позовних вимог, сума пені за несвоєчасну оплату відповідачем орендної плати і плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією по Договору-1 становить 635,81 грн., а по Договору-2 - 1008,00 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені по Договору-1 позивачем виконаний невірно, оскільки при розрахунку пені за липень 2013 року і за серпень 2013 року позивачем пеня розрахована за період, що перевищує шість місяців (186 і 184 дні відповідно, замість правильного 182 дні). В іншій частині розрахунок пені позивачем виконано відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, по Договору-1 з відповідача підлягає стягненню 634,59 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати і плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією.

Розрахунок пені по Договору-2 позивачем також виконаний невірно, оскільки при розрахунку пені за березень 2014 року позивачем пеня розрахована за період, що перевищує шість місяців (184 дні відповідно, замість правильного 182 дні). Крім того, при розрахунку пені за січень 2014 року позивачем невірно визначена кількість днів прострочки, за які нараховується пеня (152 дні, замість правильного 182 дні), у зв'язку із чим за січень 2014 року з відповідача фактично підлягає стягненню 160,38 грн. пені. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, зменшення розміру позовних вимог у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України є гарантованим процесуальним законом правом позивача до прийняття рішення по справі, а позивачем заявлено до стягнення за січень 2014 року 128,25 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем. Отже, в цілому по Договору-2 з відповідача підлягає стягненню 1005,68 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати і плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату орендної плати і плати за обслуговування об'єкта оренди електроенергією по Договору-1 і Договору-2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 1640,27 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги задовольняються частково в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Альтернатива - 2003» 21120,00 грн. заборгованості з орендної плати, 2374,95 грн. заборгованості з обслуговування об'єкта оренди електроенергією та 1640,27 грн. пені. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, приймаючи до уваги, що позивачем сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, передбаченою Законом України «Про судовий збір» щодо позовів майнового характеру, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива - 2003», м. Запоріжжя до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 23494,95 грн. заборгованості з орендної плати та обслуговування об'єкта оренди електроенергією за договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 20.05.2013 р. і договором оренди частини виробничої будівлі торговельного призначення від 01.01.2014 р. та 1643,81 грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива - 2003», (юридична адреса : 69076, м. Запоріжжя, вул. Жукова, буд. 14, кв. 73; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115, код ЄДРПОУ 32341059) 21120 (двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 2374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) грн. 95 коп. заборгованості з обслуговування об'єкта оренди електроенергією, 1640 (одну тисячу шістсот сорок) грн. 27 коп. пені і 1827 (одну вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог в задоволені позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "10" грудня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.