Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22347/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/22347/14 01.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІМ-ІНВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаія Житлобудекспрес» простягнення 65 259,54 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Харитонова Л.М. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 01.12.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМ-Інвест" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес" про стягнення 65 259,54 грн. на підставі Договору №02/09-2011 на виконання робіт баштовим краном від 01.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 порушено провадження у справі №910/22347/14, розгляд призначений на 10.11.2014.

Ухвалою від 10.11.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 01.12.2014.

Відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату та час розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового вві правлення, яке долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.12.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанією Житлобудекспрес" (надалі - замовник за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМ-ІНВЕСТ" (надалі - позивач, підрядник) було укладено договір №02/09-2011 на виконання робіт баштовим краном (надалі - договір), за умовами якого, підрядник зобов'язаний на свій ризик власними силами та засобами, своїми кранівниками виконувати роботи одним баштовим краном Linden-Comansa 10LC140, вантажопідйомністю 8 т. на об'єкті будівництва, який веде замовник - будівництво житлового будинку на вул. Петропавлівська, 50, 50-б у Подільському районі м. Києва, а замовник проводить організацію робіт баштовим краном на об'єкті будівництва та їх фінансування.

Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата робіт замовник проводить на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт, оформлених підрядником по цінах узгоджених сторонами, згідно з додатком №1 до цієї угоди.

До початку виконання робіт на об'єкті замовник проводить попередню оплату у наступному порядку: 100% попередня оплата на наступні роботи: розробка ПВР баштового крану, розробка проекту фундаменту під баштовий кран; 50 % попередньої оплати на монтаж баштового крану від вартості вказаної в додатку (п. 4.3).

Умовами договору (п. 4.4) сторони погодили, що за 30 календарних днів до виконання робіт по нарощенню та закріпленню крану до будівлі, провести 100% оплати за розробку проекту кріплення крану, згідно додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 4.5 Договору, не пізніше 10 числа наступного місяця замовник оформляє належним чином та повертає підряднику щомісячні акти виконаних робіт, які підрядник подає замовнику до 15 числа звітного місяця на розгляд та підписання. Замовник підписує та повертає акти або мотивує відмову від підписання.

Згідно п. 4.6 Договору, замовник щомісячно в термін до 15 числа проводить оплату за актом виконаних робіт.

До початку демонтажу та вивозу баштового крану замовник проводить повний розрахунок по об'єкту з урахуванням вартової демонтажу крану, згідно п. 4.7 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, термін цієї угоди - з дня підписання її сторонами до закінчення будівництва об'єкту.

Спір обґрунтовано тим, що відповідач за договором не здійснив оплату наданих послуг у розмірі 53 438,20 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір №02/09-2011 від 01.09.2011 є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як було встановлено судом, згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011, 30.09.2011, 31.10.2011, 30.11.2011, 30.12.2011, 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012, 31.03.2012, 30.04.2012, 31.05.2012, 30.06.2012, 31.07.2012, 31.07.2012, 31.08.2012, 30.09.2012, 31.05.2013, 31 05.2013, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (належним чином копії яких містяться в матеріалах справи) позивачем виконано за договором роботи на загальну суму 734 974,80 грн. в т.ч. ПДВ, та здано виконані роботи відповідачеві без зауважень; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

З банківських виписок наявних в матеріалах справи вбачається, що відповідач частково оплатив надані послуги на загальну суму 681 536,60 грн.

У відповідності до п. 4.6. договору замовник щомісячно, в термін до 15-го числа проводить оплату за актом виконаних робіт.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується актом приймання виконаних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані робот у розмірі 53 438,20 грн.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 469,66 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 351,68 грн за неналежне виконання умов договору.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів в повному обсязі, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 2 469, 66 грн. за розрахунком позивача, який перевірений судом та визнаний вірним.

За перерахунком суду, розмір інфляційних втрат є обґрунтованим у розмірі 9 333,60 грн. та підлягає задоволенню в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 53 438,20 грн, інфляційних втрат 9 333,60 грн. та 3% річних у розмірі 2 469, 66. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості за виконані роботи суду не надав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес" (01001, м. Київ, вул.Еспланадна, 2, код 32915133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-ІНВЕСТ" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 13, кабінет 2, код 33694271) суму основного боргу - 53 438,20 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста тридцять вісім гривень 20 коп.), 3 % річних - 2 469,66 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять гривень 66 коп.), інфляційні втрати - 9 333,60 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 60 коп.) та 1 826,49 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 49 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.12.2014

Суддя М.Є. Літвінова