Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/21109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/21109/14 01.12.14

За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» третя особаКиївський національний університет імені Тараса Шевченка пропримусове звільнення орендованої площі

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Ємець Ю.В. - представник за дов.;

від відповідача: Бондарук В.М. - представник за дов.;

Від третьої особи не зявились.

У судовому засіданні 01.12.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ", третя особа Київський національний університет ім. Тараса Шевченка про примусове звільнення орендованої площі на підставі Договору Оренди №5939 від 26.08.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження у справі №910/21109/14, розгляд справи призначений на 27.10.2014.

В судовому засіданні 27.10.2014 в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву до 03.11.2014.

Ухвалою від 03.11.2014 відкладено розгляд справи на 01.12.2014.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що пошук нового приміщення призведе для відповідача фінансові втрати.

Третя особа підтримала позовні вимоги.

В судовому засіданні 01.12.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

26.08.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ТОВ «ВІКІНГ» (орендар) було укладено договір оренди державного майна №5939 (далі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно): нежитлове приміщення загальною площею 116,4 кв.м. розміщене за адресою м. Київ, вул. А.Барбюса, 9, що перебуває на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, вартість якого визначена звітом від 31.03.2011 і становить 120 5508,00 грн.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У п. 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта прийому-передачі вказаного майна.

Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна від 26.08.2011, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно): загальною площею 116,4 кв.м. розміщене за адресою м. Київ, вул. А.Барбюса, 9.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на строк з 26.08.2011 до 26.08.2012 (включно).

Згідно з п. 10.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуваннчм змін в законодавстві на дату продовження цього Договору.

06.11.2012 сторони уклали договір про внесення змін до договору, яким продовжили дію договору на строк з 26.08.2012 по 26.08.2013.

Додатковою угодою від 24.04.2013 в п. 1.1 договору сторони замінили слова Київський геологорозвідувальний технікум на Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Позивач повідомив, що останній раз договір був пролонгований по 26.08.2014.

Відповідач у відзиві зазначив, що підстав для розірвання договору немає, а пошук нового приміщення призведе до фінансових втрат, однак вказані підстави не можуть бути підставою для продовження строку дії договору з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У пункті 10.6 визначено, що чинність договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Міністерство освіти і науки України звернулось до позивача та балансоутримувача з листом від 30.01.2014 щодо не продовження строку дії договору.

25.02.2014 позивач звернувся до орендаря з листом №30-06/936 в якому повідомив, що в порядку ст. ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.4 Договору, орендарю буде направлено заяву про припинення дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 27.08.2014 направив на адресу відповідача заяву про припинення чинності договору оренди № 5939 від 26.08.2011, у зв'язку із закінченням строку його дії, якою повідомив відповідача про закінчення 26.08.2014 строку дії договору оренди та про відсутність наміру продовжити його на новий строк, у зв'язку з чим вимагав передати майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу підписані акти приймання-передачі.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судом встановлено, що строк дії договору оренди №5939 від 26.08.2011 припинився 26.08.2014.

Відповідно до п.10.9. договору, у разі припинення або розірвання договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов'язок щодо складання акта прийому-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10. договору).

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній та не поданий сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірні приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (03150, М. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9, код 21634039) з орендованого державного нерухомого майна газальною площею 116,4 кв.м. розміщеного за адресою: 02156, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9.

3.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (03150, М. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9, код 21634039) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 50-Г, код 19030825) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання повного тексту рішення: 08.12.2014.

Суддя М.Є. Літвінова