ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2014 року Справа № 910/20356/14
м. Миколаїв
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Телефонні системи і мережі «АНФЕР» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д), код 32204916
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код НОМЕР_2
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача справі Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), код НОМЕР_4
про: стягнення 117170 грн. 26 коп.
суддя В.Д. Фролов
за участю представників сторін
від позивача: представник не з`явився
від відповідача: Корицький А.О., довіреність №24/102 від 04.02.2014 р.
від третьої особи: Труба О.В., довіреність №309 від 15.08.2014 р.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Телефонні системи і мережі «АНФЕР» (далі-Позивач) пред`явлено позов до Військової частини НОМЕР_5 про стягнення заборгованості в сумі 117170 грн. 26 коп., з яких: 99800 грн. 00 коп. основний борг, 13662 грн. 62 коп. - інфляційні витрати, 3707 грн. 64 коп. - пеня, з посиланням на невиконання Військовою частиною НОМЕР_5 грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару за договором №17/55 від 27.11.2012 року.
За даними позовними вимогами ухвалою суду від 06.10.2014 р. справу №910/20356/14 прийнято до свого провадження суддею Фроловим В.Д., а розгляд справи призначено на 05.11.2014 р.
29 жовтня 2014 року від Позивача до суду надійшла заява про збільшення суми позовних вимог в частині нарахування інфляційних витрат. Позивач просив суд стягнути інфляційні витрати в розмірі 3297 грн. 10 коп. за період 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р.
Ухвалою господарського суду від 05.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 26.11.2014 р.
14 листопада 2014 року від Позивача до суду надійшла заява про збільшення суми позовних вимог в частині нарахування інфляційних витрат. Позивач просив суд стягнути інфляційні витрати в розмірі 2810 грн. 66 коп. за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.
У судовому засіданні 26.11.2014 р. оголошено перерву до 01.12.2014 р.
Ухвалою господарського суду від 01.12.2014 р. здійснено заміну відповідача Військової частини НОМЕР_5 у справі на його правонаступника Військову частину НОМЕР_3 .
Ухвалою господарського суду від 01.12.2014 р. здійснено заміну відповідача Військової частини НОМЕР_3 у справі на належного відповідача Військову частину НОМЕР_1 (далі Відповідач).
Ухвалою господарського суду від 01.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.12.2014 р.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте у попередніх засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недостатнім фінансуванням та просив суд зменшити розмір штрафник санкцій.
Заслухавши представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телефонні системи і мережі «АНФЕР» (за договором - Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_5 (за договором-Замовник) був укладений договір №17/55 від 27.01.2012 р. (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити обладнання зв`язку (далі Обладнання), що визначене у специфікації поставки і є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується в порядку й на умовах, зазначених у даному Договорі. Прийняти і оплатити Обладнання.
Пунктами 2.1, 2.2 Договору передбачено, що предметом поставки є апаратура електрозв`язку: мережене обладнання, обладнання зв`язку, комплектуючі, (код 32.20.2 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97). Обсяг та кількість постачання визначається специфікацією (Додаток №1).
Згідно п. 3.1 Договору Обладнання, що узгоджене відповідною специфікацією повинно бути поставлено Замовнику протягом 30 календарних днів з дати укладання Договору. Датою поставки Обладнання вважається дата вказана у видатковій накладній.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору вартість Обладнання, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в специфікації (Додаток №1) та складає 99800,00 грн., в тому числі ПДВ-16663,33 грн. Оплата за Договором здійснюється Замовником на поточний банківський рахунок Постачальника не пізніше 5-ти банківських днів з дати поставки Обладнання.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000050 від 05.12.2014 р. на суму 99800 грн., яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками. А також, довіреністю №162 від 03.12.212 р. на отримання цінностей.
Крім того, Позивачем та Військовою частиною НОМЕР_5 було складено акт взаємних розрахунків станом на 02.04.2013 р., з якого вбачається, що заборгованість військової частини перед Позивачем становить 99800 грн.
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_5 з претензією №5 від 10.06.2013 р., яка отримана останньою 18.06.2013 р. Проте, відповіді на претензію Військова частина НОМЕР_5 не надала.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено представником відповідача, Відповідачем вартість поставленого товару не сплачена.
Таким чином, заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 99800 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічні положення містяться в ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і в установлений строк. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено договором, або законом
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на викладене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача боргу у сумі 99800 грн. 00 коп. є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6.2 Договору, за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених п. 3.1 Договору, з Відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості не своєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.
На підставі зазначеного, Відповідачу за несвоєчасну оплату отриманого товару нараховано пеню в розмірі 3707 грн. 64 коп. за період з 13.12.2013 р. по 10.06.2013 р. (розрахунок додається).
Проте, виходячи з того, що фінансування Відповідача здійснюється виключно з державного бюджету, при цьому недостатньо; що Позивачем не доведено заподіяння йому порушенням грошових зобов`язань Відповідачем матеріальної шкоди, суд визнає викладені обставини виключними.
З огляду на вказані обставини, та з урахуванням положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, зокрема за наявності обставин, які мають істотне значення, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин; суд вважає за можливе зменшити розмір підлягаючої до стягнення пені до суми 20 грн. 00 коп.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмір 20 грн. 00 коп.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Так, Позивачем нараховано Відповідачу за період з 13.12.2012 р. по 31.10.2014 р. інфляційні витрати в сумі 19777 грн. 38 коп. (розрахунки додаються).
Враховуючи вищезазначене, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Всього, станом на час звернення позивача до суду, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 119590 грн. 38 коп., в тому числі 99800 грн. 00 коп. основний борг, 20 грн. 00 коп. - пеня, 19 770 грн. 38 коп. - інфляційні витрати.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Посилання Відповідача на відсутність коштів необхідних для сплати боргу, не беруться судом до уваги оскільки відповідно до п. 1.10.Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телефонні системи і мережі «АНФЕР» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, код 32204916), заборгованість в сумі 119590 (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 38 коп., в тому числі 99800 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основний борг, 20 (двадцять) грн. 00 коп. - пеня, 19770 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 38 коп. - інфляційні витрати, а також судовий збір в розмірі 2466 (дві тисячі чотириста шістдесята шість) грн. 00 коп.
3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Суддя В.Д. Фролов
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2014 |
Оприлюднено | 12.10.2022 |
Номер документу | 41855164 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Фролов В.Д.
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Фролов В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні