Рішення

від 25.11.2014 по справі 922/1702/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р.Справа № 922/1702/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Аюпова Р.М. , Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківська міської ради (перший позивач) та Державної екологічної інспекції у Харківській області (другий позивач), м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківвтормет", м. Харків про стягнення коштів в сумі 3 563 321,85 грн. за участю представників:

від органу прокуратури - Дудника В.В.,

від першого позивача - не з'явився,

від другого позивача - Сосіної І.О.,

від відповідача - Маслової О.Г.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківвтормет", в якому просив суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету 3 563 321,85 грн. збитків, заподіяних внаслідок засмічення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.05.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.06.2014 року о 14:30 год.

З метою забезпечення можливості подання сторонами документів та доказів по справі, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин спору, у справі оголошувалась перерва з 03.06.2014 року до 10.06.2014 року до 14:20 год. та технічна перерва з 10.06.2014 року до 25.06.2014 року до 12:15 год.

Ухвалою суду від 25.06.2014 року провадження у справі № 922/1702/14 було зупинено до розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 820/10565/14 за позовом ТОВ "Харківвтормет" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису № 07-25/318 від 27.08.2013 року.

15.09.2014 року до господарського суду від Прокуратури Харківської області надійшло клопотання, в якому остання просила суд поновити провадження у справі № 922/1702/14. В обґрунтування клопотання прокурор надав копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року у справі № 820/10565/14.

Ухвалою суду від 18.09.2014 року провадження у справі № 92/1702/14 було поновлено та призначено розгляд справи на 30.09.2014 року о 10:40 год.

Ухвалою суду від 30.09.2014 року, у зв'язку зі неявкою представника відповідача в призначене судове засідання, розгляд справи було відкладено на 06.10.2014 року об 11:30 год.

У судовому засіданні 06.10.2014 року оголошувалась перерва до 07.10.2014 року до 07.10.2014 року до 12:00 год. для вирішення питання колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 06.10.2014 року був призначений колегіальний розгляд справи. Розпорядженням В.о. голови господарського суду Харківської області № 1262 від 06.10.2014 року для розгляду справи № 922/1702/14 призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя - Жельне С.Ч., судді - Лаврова Л.С., Аюпова Р.М.

Ухвалами суд від 07.10.2014 року та від 23.10.2014 року розгляд справи відкладався до 25.11.2014 року о 12:30 год.

Прокурор в призначеному судовому засіданні 25.11.2014 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник Державної екологічної інспекції у Харківській області у судовому засіданні 25.11.2014 року заявлені прокурором позовні вимоги підтримав.

Представник Харківської міської ради в господарське засідання 25.11.2014 року не з'явився.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що висновки зроблені Державною екологічною інспекцією в Харківській області за результатами обстеження земельної ділянки по вулиці Індустріальній, 3 в місті Харкові, та які відображені в Акті обстеження № 1118/01-03/07-11, є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Зокрема, відповідач зазначив, що ТОВ "Харківвтормет" має ліцензію на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, а сировиною для промислової діяльності підприємства являється металобрухт, який сам по собі є відходом виробництва та амортизації побутових і промислових виробів, зроблених з чорних металів. При цьому, за твердженнями відповідача, виявлені відходи, на час проведення перевірки контролюючим органом, зберігались на спеціально обладнаному місці - бетонному майданчику.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що виявлене працівниками екологічної інспекції розміщення на земельній ділянці відходів металу та відпрацьованих шин, не може кваліфікуватись як порушення підприємством вимог природоохоронного законодавства.

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, з урахуванням чого суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника Харківської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області у період з 23.08.2013 року по 27.08.2013 року здійснено позапланову перевірку ТОВ "Харківвтормет" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства

За результатами проведеної перевірки, Державною екологічною інспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 1118/01-03/07-11 від 27.08.2013 року.

В ході здійснення державного нагляду та обстеження території ТОВ "Харківвтормет" за адресою: м. Харків, вул. Індустріальна, 3 було зафіксовано розміщення відходів на відкритому ґрунті, а саме п'ять окремих несанкціонованих сміттєзвалищ.

Факт розміщення відходів на відкритому ґрунті також зафіксовано в акті обстеження засміченої земельної ділянки № 1118/01-03/07-11 від 27.08.2013 року, згідно якого загальна площа засмічення склала 270,3642 м.кв., об'єм відходів, яким відбулось засмічення земельної ділянки становить 353,84 м. куб., морфологічний склад відходів - відходи металу та відпрацьовані шини.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесено припис № 07-25/318 від 27.08.2013 року, яким керівника ТОВ "Харківвтормет" було зобов'язано вжити заходи щодо приведення в санітарно-екологічний стан територію підприємства та в подальшому не допускати розміщення відходів на земельній ділянці без твердого покриття.

Поряд з цим, суд також звертає увагу на те, що зазначений акт обстеження засміченої земельної ділянки № 1118/01-03/07-11 від 27.08.2013 року., а також припис № 07-25/318 від 27.08.2013 року є чинними. Так, адміністративний позов ТОВ "Харківвтормет" до Державної екологічної інспекції в Харківській області про скасування припису залишено без розгляду відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року по справі № 820/10565/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року.

Враховуючи виявлені порушення природоохоронного законодавства та на підставі п. 5 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року за № 171 (в редакції наказу Мінприроди України від 04.04.2007 №149), Державною екологічною інспекцією Харківської області розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок засмічення земельних ресурсів, загальний розмір якої склав 3 563 321,85 грн.

Розрахунок шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами разом із претензіями за №№ 240-244 від 25.09.2013 року було надіслано відповідачу, однак після отримання претензії, спричинені відповідачем державі збитки відшкодовано не було.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи", під терміном "відходи" слід розуміти будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, а під терміном "поводження з відходами" слід розуміти дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Згідно із статтею 20 Закону спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Право звернення до суду спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та громадських об'єднань, яке передбачено Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", не виключає можливості подання позовів про стягнення шкоди, завданої довкіллю, органами місцевого самоврядування, які мають власні самоврядні повноваження.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та підпункту 9 пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до статті 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про охорону земель", підприємства, установи, організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до п. а ст.32 Закону України "Про відходи", забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №285/2725 05.05.1998 р. (в редакції 2007 р. згідно з наказом Мінприроди України від 04.04.2007 р. №149), засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що відповідачем не виконано обов'язків щодо запобігання відходів негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також щодо вжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ промислових відходів.

Згідно п.1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища.", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані господарському суду документи свідчать про те, що відповідачем було вчинено протиправні дії - засмічення земельної ділянки відходами.

Відповідачем факт завдання ним шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не спростовано, доказів на підтвердження своїх заперечень не надано.

При цьому судом не приймаються та відхиляються доводи відповідача з приводу того, що відходи виробництва на час проведення перевірки знаходились на спеціально обладнаному місці - бетонному майданчику, оскільки такі обставини в ході судового розгляду названою стороною доведені не були та матеріалами справи не підтверджені. Зокрема, із акту обстеження земельної ділянки № 1118/01-03 від 23.08.2013 року та визначеної в ньому плану - схеми земельної ділянки вбачається, що відходи металу та відпрацьованих шин були виявлені працівниками екологічної інспекції на відкритому ґрунті та в п'яти різних віддалених одне від одного місцях по всьому периметру обстежуваної земельної ділянки.

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 3 563 321,85 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківвтормет" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 37682226) на користь місцевого бюджету Харківської міської ради (р/р 33110331700009. банк одержувача УДКС в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999701, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") 3 563 321,85 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківвтормет" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 37682226) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 71 266,44 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя С.Ч. Жельне Р.М. Аюпова Л.С. Лаврова

справа № 922/1702/14