Постанова

від 05.07.2006 по справі 23/218/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/218/06-АП

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

              05.07.06                                                                             №   23/218/06-АП

суддя     Садовий І.В.

За позовом   ТОВ “Моліс”, м. Запоріжжя, пр.Леніна,159,1

До  ДПІ у Орджонікідзевському рійоні м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,14

про  визнання нечинним податкового повідомлення  - рішення

Суддя Садовий І.В.

Секретар Щока Н.В.

За участю представників:

Від позивача -           Не зявився.

Від відповідача -           Каськова І.Є. –предст., дов. № 7944/10-014 від 03.03.06

                                   Миросенко Н.Д., предст. дов. № 8249/10-014 від 14.03.06

СУТЬ СПОРУ:  

06 березня 2006р. до господарського суду звернувся позивач з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми “Р” № 0000132302/0/7202 від 01.03.06 про визначення  податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 52336 грн., в тому числі за основним платежем –28298 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –24038 грн.

Ухвалою суду від 07.03.06 позовна заява залишена без руху на підставі ч.3 ст.106. ч.1 ст.108 КАС України.

Ухвалою від 22.03.06 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд якої призначено на 17.04.06.

Ухвалою заступника голови господарського суду Запорізької області від 17.04.06 розгляд справи перенесено на 03.05.06. У судових засіданнях оголошувалися перерви до 11.05.06 та до 19.05.06.

Ухвалою суду від 19.05.06 провадження у справі зупинялося на підставі ч.2 п.4 ст.156 КАС України до 05.07.06.

Ухвалою суду від 22.05.06 провадження у справі поновлено з 05.07.06. У судовому засіданні 05.07.06 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Позивач підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених у позові від 06.03.06 та наданих письмових поясненнях від 11.05.06. Зокрема зазначив:

          Позивач є власником адміністративної будівлі (офісу) за адресою м. Запоріжжя, 31, розташованого на земельній ділянці 0.1127 га (договір оренди земельної ділянки від 10.09.2003 року), який введено в експлуа тацію після реконструкції (акт державної комісії № 507, затверджений розпорядженням Запорізького місь кого голови № 361р від 08.04.2005 року). Вказаний офіс використовується в межах господарської діяльності позивача (для розміщення органів управління, інших відділів, часткове здавання в оренду). Позивач вважає, що витрати, пов`язані з облаштуванням вказаного офісу дають право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам товарів (послуг).

       Позивач також є власником автомобілю Нубіра держ. № 166-12 НР. Вказаний автомобіль використовується в межах господарської дія льності позивача (для службових поїздок, здавання в оренду). Позивач вважає, що витрати, пов`язані з ре монтом вказаного автомобіля дають йому право на включення до податкового кредиту сум податку на до дану вартість, сплаченого постачальникам товарів (послуг).

       Під час проведення перевірки відповідачу були надані необхідні до кументи, які відповідно до ви мог Закону № 168/97-ВР підтверджують правомірність віднесення по зивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними. Таким чином,  висновки акту перевірки, що лягли в основу податкового повідомлення-рішення є такими, що неправильно встановили фактичні обставини,  юридичну сутність і характер правовідносин, а нарахування податку і штрафних санкцій здійснено неправомірно. Тому прийняте відповідачем по даткове повідомлення-рішення форма «Р»№ 0000132302/0/7202 від 01.03.2006 року має бути визнане нечинним в судовому порядку, оскільки супе речить законодавству з питань опо датку вання.

         Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у наданому відзиві від 14.04.06 № 13373/10-014. та наданих поясненнях від 03.07.06. В обґрунтування заперечень посилається на п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.2 ст.3, ст.42 Господарського Кодексу України, ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Зазначає, що ТОВ “Моліс” в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” безпідставно завищено податковий кредит у травні 2005р. на суму 2132,0 грн. та у липні 2005р. на суму 170 грн. у звязку з віднесенням до податкового кредиту ПДВ з вартості придбання товарно-матеріальних цінностей, не повязаних з веденням фінансово-господарської діяльності (витрат виробництва), а саме на придбання чайника, набору кухонної мебелі, робіт з насадження рослин , послуг з поточного ремонту автомобіля. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення став акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 16.02.06 № 20-23/30241542 “Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Моліс” за період з 01.10.04 по 30.09.05”.

Актом перевірки, зокрема, встановлено:

ТОВ “Моліс” в порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість ” від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями,  безпідставно завищено податковий кредит:

- у травні 2005 року на суму 2132,00грн.,

- у липні 2005 року на суму 170,00грн.,

- у вересні 2005 року на суму 20,00грн., у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту ПДВ з вартості придбання товарно-матеріальних цінностей, не пов'язаних з веденням фінансово-господарською діяльності (витрат виробництва), а саме підприємством до складу податкового кредиту включено витрати згідно:

- податкової накладної № ZPR1-00114/011 від 10.02.2005р. від ТОВ «Моцарт»(іпн 249889804024)  на придбання чайника Philips HD 4659 vanilla, мікрохвильової пічі Samsung M1736NR на загальну суму 808,00грн., в т.ч. ПДВ 134,67грн.,

- податкової накладної № 000059 від 19.05.2005р. від ТОВ «Майстер-Актив»(код за ЄДРПОУ 30719390) на придбання набору кухонної меблі (L-1700) на загальну суму 1982,40грн., в т.ч. ПДВ 330,40грн.,

- податкової накладної № 03 від 25.04.2005р. від Приватного підприємства «Ді-лайн»(код за ЄДРПОУ 30399154) на придбання робіт з насадження рослин по бул. Шевченко, 31 згідно Договору № ЛР-18/04-05 ЮП від 18.04.2005р. та на загальну суму  5000,00грн., в т.ч. ПДВ 833,33грн.,

-податкової накладної № 04 від 20.05.2005р. від Приватного підприємства «Ді-лайн»(код за ЄДРПОУ 30399154) на придбання робіт з насадження рослин по бул. Шевченко, 31 згідно Договору № ЛР-18/04-05 ЮП від 18.04.2005р. та на загальну суму  5000,00грн., в т.ч. ПДВ 833,33грн.,

-податкової накладної № 560 від 05.07.2005р. у сумі 1018,73грн. в т.ч. ПДВ 169,79грн. від ТОВ «Компанія «Прогрес»СТО»(код за ЄДРПОУ 24908908) на придбання послуг з поточного ремонту автомобіля, який знаходиться в оренді (п. 3.1.2. акту перевірки «Валові витрати»),

- податкової накладної № 0001367 від 21.09.2005 р. у сумі податку на додану вартість 20,4грн. від ТОВ «Автомобільний дім «Соллі Плюс»(код за ЄДРПОУ 30948341) на придбання паливо-мастильних матеріалів в розмірі 50% від вартості придбання (п. 3.1.2. акту перевірки «Валові витрати».

Внаслідок вищевказаного порушення підприємством занижено чисту суму податкового зобов'язання за травень 2005 року на 2132,00грн., та завищено від"ємне значення об"єкту оподаткування по ПДВ за  липень 2005 року на 170,00грн., за вересень 2005 року на 20,00грн.

За результатами  перевірки встановлено факт завищення відшкодування ПДВ за липень, вересень 2005р., по якому отримано бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок.

Порушення встановлено на підставі  податкового обліку а саме:  внаслідок співставлення даних Декларації по податку на додану вартість (рядок 10.1), книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за травень, червень, липень, вересень 2005 року, вищевказаних податкових накладних на придбання товарів,(робіт, послуг), видаткової накладної № 028 від 07.06.2005р. на загальну суму 15124,96грн. в т.ч. ПДВ 2520,83грн., акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2005року на загальну суму 8588,40грн., в т.ч. ПДВ 1431,48грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132302/0/7202 від 01.03.06 про визначення підприємству суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6136 грн.

Доказів оскарження спірного податкового повідомлення-рішення в апеляційному порядку сторони не надали.

Оцінивши надані докази та матеріали, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1.32.ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР  господарська діяльність -  будь яка діяльність особи,  направлена  на отримання  доходу в грошовій, матеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою....”.

Відповідно до п.2.ст.3 Господарського Кодексу України „ підприємництвом   є господарська діяльність що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку...”.

Ст.42 Господарського Кодексу України  передбачено, “підприємництво –це  самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку”.

У відповідності ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996 від 16 липня 1999р. із змінами та доповненнями “господарська операція –дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства”.

Відповідно до п.п.7.4.1.п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 ... , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку”.

Таким чином, ТОВ «Моліс»в порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість ” від 03.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, безпідставно завищено податковий кредит у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту ПДВ з вартості придбання товарно-матеріальних цінностей, не пов'язаних з веденням фінансово-господарською діяльності (витрат виробництва).

Відповідно до п.п.8.1.4. п.8.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями “Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:... –витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Під терміном “невиробничі фонди” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку”.

Крім того, за даними бухгалтерського обліку підприємством ТОВ “Моліс”  дані товарно-матеріальні цінності  віднесені на рахунок №112 “Малоцінні необігові матеріальні активи».

В порушення п.п. 8.1.4 п.8.1 ст.8  Закону про прибуток підприємство безпідставно зависило балансову вартість 2 групи  на кінець 2 кварталу на суму витрат в розмірі 1 652,00грн. по придбанню невиробничих основних фондів, які не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування, облік яких ведеться окремо від податкового та не впливає на податкові зобов'язання.

Так підприємство згідно акту приймання –передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів  форми ОЗ-1 збільшує балансову вартість основних фондів 2 групи на суму витрат по придбанню набору кухонних меблів вартістю 1 652 грн.

Внаслідок вищезазначеного порушення ТОВ ”Моліс” зависило в 3 кварталі  балансову вартість 2 групи основних фондів на суму 1 652грн, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань в 3 кварталі 2005 року на суму 103 грн.(1652грн.*6,25%) –сторінка 16 акту перевірки.

В порушення п.п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283\97 від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, підприємством у 3 кварталі 2005 року до складу валових    витрат безпідставно віднесено витрати, пов'язані з придбанням послуг у ТОВ «Компанія «Прогрес»   СТО»(код за ЄДРПОУ 24908908) з ремонту автомобіля Нубіра держ. № 166-12-НР у сумі 848,9грн.,  який знаходиться у оренді згідно Договору оренди № б/н від 28.12.2003р. між ТОВ «Моліс»та ТОВ «ТФ “Моліс” (код за ЄДРПОУ 32756062).

Згідно п. 2.3. Договору оренди «Орендатор самостійно несе усі витрати, пов'язані з поточним ремонтом автомобіля, придбанням запасних частин, необхідних  матеріалів, а також паливно-мастильних матеріалів». Таким чином, у зв'язку з тим, що підприємство не використовувало автомобіль Нубіра держ. № 166-12-НР у власній господарській діяльності, тому не мало право включати до складу валових витрат витрати по ремонту цього автомобіля.

Відповідно п.п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283\97 від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід зазначити, що позивач при судовому оскарженні податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток за цим же актом перевірки (справа№ 18/189/06-АП) не оскаржував зазначене порушення.

Відповідно до п.п.6.1.3. п.6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум (штрафних) фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України від 22.03.2001р. №268/5459 “У разі, коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків від такої суми недоплати та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно з весь строк недоплати, незалежно від кількості періодів, що минули.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 161,162,163, 167 КАС України , суд –

ПОСТАНОВИВ:

        У позові відмовити.          

Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено КАС України,  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.          

Постанову підписано 07.07.06.

Суддя                                                                               І.В.Садовий