Рішення

від 04.12.2014 по справі 904/8493/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.12.14р. Справа № 904/8493/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіна", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 47 882 грн. 70 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Михайличенко Ю.С. - представник, дов. від 23.05.2014р. №05/05;

від відповідача : не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 47 882 грн. 70 коп., що складає 27 969 грн. 54 коп. - інфляційних нарахувань від заборгованості, що виникла на підставі Договору поставки від 28.01.2008р. №307-70-02/08, та 19 913 грн. 16 коп. - річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що: - рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі №32/20-11 з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіна" на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнено 186 878, 65 грн. - заборгованості за товар за Договором від 28.01.2008р. №307-70-02/08, 1 868, 79 грн. - витрат на сплату держаного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; - відповідно до пункту 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином; саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум; - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі №32/20-11 фактично не виконано.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, поштове повідомлення про час і місце судового засідання отримано відповідачем 07.11.2014р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.23).

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі №32/20-11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіна" про стягнення 186 878 грн. 65 коп. з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіна" на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнено 186 878 грн. 65 коп. - заборгованості за товар, 1 868 грн. 79 коп. - витрат на сплату держаного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.02.2011р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року було видано відповідний наказ.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі №32/20-11 встановлено, що:

- 28.01.08р. між Відкритим акціонерним товариством "Центральний ГЗК" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віталіна" (покупцем) укладено договір поставки №307-70-02/08, згідно з пунктами 5.1., 5.2, 5.3 якого розрахунки виконуються у національній валюті України; умови оплати: 100% передплата; датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника;

- на виконання умов Договору поставки від 28.01.2008р. №307-70-02/08 постачальник за видатковими накладними поставив покупцю (відповідачу) товар на загальну суму 401 010 грн. 05 коп., а покупець за довіреностями отримав вищезазначений товар та частково сплатив вартість отриманого товару в розмірі 241 131грн. 40 грн.;

- в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату поставленого на його адресу товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 186 878грн. 65 коп.

Як вбачається позивач - Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Позивач вважає, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати за Договором поставки від 28.01.2008р. №307-70-02/08 з відповідача підлягають стягненню 27 969 грн. 54 коп. - інфляційних нарахувань за період з березня 2011 року по липень 2014 року та 1 913 грн. 16 коп. - річних за період з 22.02.2011 року по 26.08.3014 року, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять, сторонами не надано доказів виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі №32/20-11.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64.

Таким чином, згідно розрахунку інфляційні нарахування за період з березня 2011 року по липень 2014 року становлять 27 969 грн. 54 коп., а річні, нараховані на суму основного боргу, після перерахунку становлять 19 676 грн. 01 коп. (з 22.02.2011р. по 26.08.2014р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіна" ( 50024, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Українська, 29; ідентифікаційний код 31384936 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Жовтневий район м. Кривого Рогу Дніпропетровської області; ідентифікаційний код 00190977) 27 969 грн. 54 коп. - інфляційних нарахувань, 19 676 грн. 01 коп. - річних та 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"09" грудня 2014р .