Рішення

від 11.12.2014 по справі 469/1435/14-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.12.2014

Справа № 469/1435/14-ц

2/469/612/14

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2014 року Березанський районний суд

Миколаївської області

в складі : головуючої судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

за участю:

представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ташинської сільської ради Березанського району про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 24.11.2014р. звернулася до Березанського районного суду з позовом до Ташинської сільської ради Березанського району про визнання права власності, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який проживав в с. Люблине, Березанського району Миколаївської області. Заповіту на випадок своєї смерті він не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку кадастровий номер 4820985000:06:000:0164 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,4832 га, яка знаходиться в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його співмешканка ОСОБА_4, яка 20.12.2012р. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2., залишивши заповіт від 28.08.2012р., яким все своє майно і все, що буде належати їй на дату смерті, заповіла на випадок смерті позивачці - ОСОБА_2, яка в установлений законодавством термін звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4. Під час звернення до нотаріуса було виявлено, що ОСОБА_4 отримала 20.12.2012р. свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,4832га, кадастровий номер 4820985000:06:000:0164, розташовану в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, але після отримання свідоцтва не зареєструвала своє право власності на спадкове майно, в зв'язку з чим у Державному земельному кадастрі станом на 30.09.2014р. власником земельної ділянки значиться ОСОБА_3. На оригіналі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №148897, виданого на ім'я ОСОБА_3, 20.12.2012р. приватним нотаріусом був вчинений напис про те, що право власності на зазначену земельну ділянку переходить до ОСОБА_4, але з невідомих позивачці причин ОСОБА_4 не звернулася до Березанського районного відділу Держземагенства для реєстрації переходу права власності на земельну ділянку. Оскільки позивачка, як спадкоємець за заповітом, здійснити реєстрацію у Державному земельному кадастрі замість покійної ОСОБА_4 не може, так як документи для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку до відділу Держземагенства може подати лише власник земельної ділянки, представник позивачки просить визнати за позивачкою право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4820985000:06:000:0164 площею 12,4832 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2..

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3, який згідно свідоцтва про смерть помер 01.08.2011 року належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею 12,4832 га кадастровий номер 4820985000:06:000:0164 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 148897, виданого 29.09.2010 року Березанською райдержадміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011048600006.

Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_4, як така що проживала понад п'ять років однією сім'єю як дружина та чоловік зі ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, що було встановлено рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 31.10.2011р., прийняла в спадщину вказану земельну ділянку та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, на підставі якого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 148897 внесено запис про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_4.

Разом з тим, право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 зареєстровано відповідно до вимог Закону не було, що вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно яких власником вищезазначеної земельної ділянки є ОСОБА_3.

28.08.2012р. в Ташинській сільській Раді за зареєстрованим № 32 ОСОБА_4 складено заповіт на все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося на ім'я ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 померла, після смерті якої спадкоємці за законом відсутні, що вбачається з довідки виконкому Ташинської сільської Ради від 27.06.2014р. та інформації приватного нотаріуса Березанського районного нотаріального округу від 26.11.2014р..

Згідно ч.1 та пункту "б" ст.126 Земельного Кодексу України, у редакції, яка була чинною до 01.01.2013р., право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,4832 га входить до складу спадщини, залишеної після смерті ОСОБА_4.

Відповідно до ст.1235 ЦК України позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, якій у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено в зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на земельну ділянку спадкодавцем.

Разом з тим позивачка має право набути право власності на землю на підставі ст.328 ЦК України шляхом захисту свого права відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України та ст.3 ЦПК України.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212,215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ташинської сільської ради Березанського району про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №148897, виданого на ім'я ОСОБА_3, кадастровий номер 4820985000:06:000:0164 площею 12,4832 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.12.2014 року.