Рішення

від 03.12.2014 по справі 910/24446/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24446/14 03.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ

«ВЕСМА»

до Приватного підприємства «АСПЕКТ - ТРАНССЕРВІС»

про стягнення 15 094,87 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Галай О.О. - по дов. №б/н від 08.01.2012р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВЕСМА» про стягнення з Приватного підприємства «АСПЕКТ - ТРАНССЕРВІС» 15 094,87 грн., із яких: 11 002, 38 грн. основний борг, 1 602,82 грн. - пеня, 738, 88 грн. - штраф, 224, 28 грн. 3% річних та 1 526, 71 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №0013 від 20.05.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24446/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2014р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 03..12.2014р. представник позивача надав докази сплати відповідачем суми основного боргу після порушення провадження у справі, а також подав заяву відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1 602,82 грн. - пені, 738, 88 грн. - 10% річних та 1 526, 71 грн. - інфляційні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0306104300040 від 06.011.2014 р., яке отримане відповідачем 10.11.2014 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

20.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВЕСМА» (постачальником) та Приватним підприємством «АСПЕКТ - ТРАНССЕРВІС» (покупцем) укладено договір поставки №05-013 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов»язується протягом дії цього договору передати покупцю у власність товар - мастильні матеріали окремими партіями згідно з відповідними замовленнями покупця, а покупець зобов»язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 3.3 Договору покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за відповідну партію товару у формі попередньої оплати повної вартості партії товару або відстрочки платежу протягом 30 днів від дати відвантаження товару покупцю..

На виконання своїх зобов'язань за договором постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 21 810,06 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи (видаткова накладна №5109 від 05.03.2014р. та №6532 від 21.03.2014р.).

Відповідач частково оплатив товар 10 807, 68 грн.

Станом на день подання позову та порушення провадження у справі заборгованість в розмірі 11 002, 38 грн. відповідачем не сплачена.

Виходячи зі змісту зазначеного договору він за своєю природою є договором поставки відповідно до умов якого (ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 11 002, 38 грн. належним чином доведений.

Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від позивача надішли докази, що підтверджують сплату відповідачем позивачу суми основного боргу в розмірі 11 002, 38 грн. після порушення провадження у справі, а саме: 01.12.2014р. та 02.12.2014р.

З урахуванням викладеного провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 11 022, 38 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 1 602,82 грн. пені.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 7.4 договору сторони визначили, що прострочення платежу триватиме більше одного місяця, постачальник матиме право, крім стягнення передбачених договором штрафу і пені додатково стягнути з відповідача (покупця) 10% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 10 % річних в сумі 738,88 грн. та інфляційні 1 526, 71 грн.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору в частині оплати отриманого товару вимоги позивача є обгрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача: при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «АСПЕКТ - ТРАНССЕРВІС» (03151, м. Київ, вул.. Мологвардійська, 11. код ЄДРПОУ 34453864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Весма" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд.28/2, н/п №43; код 32250025) 1 602 грн. 82 коп. - пені, 738 грн. 88 коп. - 10 % річних, 1 526 грн. 71 коп. - інфляційні, та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

В частині стягнення основного боргу в сумі 11 002 грн. 38 коп. провадження у справі припинити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.