Рішення

від 02.12.2014 по справі 917/1911/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.12.2014р. Справа № 917/1911/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", вул.Ковпака, 29, м.Київ,01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаварибпром", вул. Зіньківська, 51/2, м.Полтава, Полтавська область, 36009

про стягнення 128 325,09 грн. (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог вх. канцелярії суду №15969 від 02.12.2014р.)

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Козинський Є.Ю. дов. від 16.10.2014 року

від відповідача: Мараховська В.О. дов. від 04.01.2014р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором оренди від 21.03.2007р. в розмірі 228 325,09 грн.

06.10.2014р. за вх. канцелярії суду №12998 від відповідача надійшли додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

13.11.2014р. за вх. канцелярії суду №15069 від ТОВ "Полтаварибпром" надійшов відзив на позовну заяву. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.

01.12.2014р. за вх. канцелярії суду №15951 від позивача надійшло пояснення по суті предмету спору. Суд подані пояснення прийняв та залучив до матеріалів справи.

02.12.2014р. за вх. канцелярії суду №15969 ПАТ "Укрсоцбанк" подав заяву про уточнення позовних вимог. Суд подану заяву прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

02.12.2014р. за вх. канцелярії суду №16067 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.. З огляду на закінчення строку встановленого ст. 69 ГПК України, вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справ та відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

02.12.2014р. за вх. канцелярії суду №16079 ТОВ "Полтаварибпром" надійшло клопотання про розстрочку виконання рішення. Суд подане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Відповідно до копій установчих документів ПАТ «Укрсоцбанк» Позивачем підтверджено факт правонаступництва ПАТ «Укрсоцбанк» всіх прав та обов'язків ПАТ «Унікредіт Банк».

21 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Полтаварибпром») та Товариством з обмеженою відповідальністю Унікредіт Банк (далі Банк) укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського МНО Медведевою В.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1160 (далі - договір оренди).

За умовами, договору Банку в строкове, платне користування були передані нежитлові приміщення загальною площею 285,7 кв.м., що розташовані у м. Полтава, вул. Фрунзе, 29/45 на строк до 20.03.2012року, із встановленням щомісячної орендної плати у розмірі 45 595.50грн.

16 грудня 2011 року між сторонами було укладено договір про внесення змін № 6 до договору оренди від 21.03.2007р. посвідчений приватним нотаріусом Полтавського МНО Медведевою В.І. та зареєстровано в реєстрі за № 2520 (далі - Додаткова угода).

За умовами Додаткової угоди, строк оренди продовжено до 31.12.2012року Відповідно до п. 2.2 Додаткової угоди, орендна плата за період з 01.01.2012 по 31.12.2012року складає 514 026,00 грн. та сплачується Орендарем разовим платежем (п. 2 додаткової угоди).

Пунктом 7.3 Угоди змінено порядок одностороннього розірвання договору за ініціативою орендаря, в цьому випадку, він зобов'язаний повідомити орендодавця завчасно, не пізніше ніж за 2 місяці.

22 грудня 2011 року, на виконання умов додаткової угоди, платіжним дорученням № 17823 Позивач перерахував відповідачу 514 260.00 грн.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

07.06.2012 року сторони уклали договір, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського МНО Медведевою В.І. та зареєстровано в реєстрі за № 886, про розірвання договору оренди від 21.03.2007р, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського МНО Медведевою В.І. та | зареєстровано в реєстрі за № 1160 (Далі - Договір про розірвання).

У договорі про розірвання сторони встановили, що з 21.06.2012 року зобов'язання сторін, що виникли між ними з Договору оренди припиняються, кім того Орендодавець зобов"язаний повернути Орендарю не пізніше 31.12.2012р. не використану орендну плату за період з 21.06.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 271 415,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем Акту приймання-передачі Приміщення 20 червня 2012 року Орендар передав Орендодавцю орендоване приміщення.

Станом на 10.09.2014року Відповідач в повному обсязі не повернув Позивачу суму не використаної орендної плати, заборгованість становить 190 000.00грн.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Представник позивача 02 грудня 2014р. за вх. канцелярії суду У заяві позивач вказує на те, що відповідачем частина боргу сплачена та просить суд стягнути з ТОВ «Полтаварибпром» заборгованість з неповернутої орендної плати в розмірі 90 000,00 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 90 000,00 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що, Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач у строк, встановлений договором про розірвання не повернув Позивачу борг, у зв'язку із чим він є боржником, що прострочив і він несе, передбачену законом, відповідальність за таке порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11 298,42 грн. 3% річних трьох процентів річних та інфляційних втрат в розмірі 27026,67 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

ТОВ "Полтаварибпром" 02 грудня 2014р. за вх. канцелярії суду №16079 подало клопотання про розстрочку виконання рішення. У вказаному клопотанні відповідач просить суд надати розстрочку виконання рішення до 10.05.2015року, в зв"язку з тяжким фінансовим станом підприємства та наявності кредиту у сумі 250 000,00 грн. у ПАТ "МАРФІН БАНК".

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.

Разом з тим, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Відповідно до ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перевіривши матеріали справи суд встановив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення суду.

На підставі зазначеного, суд дійшов переконливого висновку про відсутність виняткових обставин, які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, тому відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з неповернутої орендної плати в розмірі 90 000,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 27026,67 грн. та процентів за користування коштами в розмірі 11 298,42 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 800,00 грн. покладаються на відповідача.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаварибпром" (вул. Зіньківська, 51/2, м.Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 25170795) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вул.Ковпака, 29, м.Київ,01001, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованості з неповернутої орендної плати в розмірі 90 000,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 27026,67 грн., процентів за користування коштами в розмірі 11 298,42 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 3 800,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 09.12.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.