ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.12.2014 Справа № 920/1772/14
Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М. розглянув матеріали справи № 920/1772/14
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-кон», м.Київ
до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе», м.Суми
про стягнення 247732,36 грн.
За участю представників сторін:
позивача - Джепа Г.В.
відповідача - Сафронов М.А.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 247732,36 грн. заборгованості , у тому числі: основний борг у сумі 188300,28 грн., інфляційні втрати у сумі 24281,44 грн., три проценти річних у сумі 4214,77 грн., штраф у сумі 17378,25 грн. та пеню в сумі 13557,62 грн.
Відповідач обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.09.2013 року між сторонами був укладений договір № 30/09 , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити товар в кількості та асортименті визначеному в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар у порядку визначеному договором.
Згідно п.5 Специфікації № 2 від 22.10.2013р., що є додатком № 2 до договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 30 днів з моменту поставки товару.
Як свідчать матеріали справи, позивачем згідно видаткових накладних № 1 від 05.11.2013р., № 2 від 05.11.2013р., № 3 від 21.11.2013р., № 4 від 21.11.2013р., № 8 від 28.11.2013р., № 9 від 28.11.2013р., № 10 від 28.11.2013р. поставлено відповідачу товарів на загальну суму 347565,16 грн. Частина поставленого позивачем товару була повернута відповідачем на суму 58514,52 грн.
Згідно платіжного доручення від 12.02.2014р. № 2078 відповідачем частково сплачено позивачу 100750,36 грн. Решта боргу в сумі 188300,28 грн. залишилася несплаченою.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Тому, оскільки відповідач розрахунки з позивачем не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 188300,28 грн.
Відповідач доказів сплати заборгованості в розмірі 188300,28 грн. не подав, не подав і аргументованого заперечення, тому вимоги позивача щодо стягнення зазначеної заборгованості визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що майнова відповідальність сторін встановлюється у відповідності з положенням про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888. Пунктом 66 зазначеного положення передбачено, що за ухилення від оплати продукції покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 5% від суми, від опати якої він відмовився чи ухилився. При несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець ( платник) виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04 відсотка суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивач здійснив розрахунок пені за період з 17.02.2014 року по 18.08.2014 року (за 180 днів) і просить стягнути з відповідача 13557,62 грн. пені, та 17378,25 грн. штрафу. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 13557,62 грн. та штрафу в розмірі 17378,25 грн. , передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних в загальній сумі 4214,77 грн. та 24281,44 грн. інфляційних збитків.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
Згідно з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р., у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок інфляційних збитків, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань складає 23292,38 грн.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 188300,28 грн. основного боргу, 23292,38 грн. інфляційних втрат, 4214,77 грн. 3% річних,13557,62 грн. пені, 17378 грн. штрафу.
Стосовно 989,06 грн. інфляційних витрат суд відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 4934,87 грн. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В.Фрунзе» ( 40004, м.Суми, вл.Горького,58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-кон» ( 01164, м.Київ, вул.. Чорнобильська, 24/26 кв.76, код 35909642) 188300,28 грн. основного боргу, 23292,38 грн. інфляційних втрат, 4214,77 грн. 3% річних, 13557,62 грн. пені, 17378,25 грн. штрафу, 4934,87 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні вимог про стягнення 989,06 грн. інфляційних втрат відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.12.2014 року
Суддя В.М. Моїсеєнко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2014 |
Оприлюднено | 17.12.2014 |
Номер документу | 41868158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Моїсеєнко Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні