Постанова

від 09.12.2014 по справі 808/7618/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року (о 10 год. 11 хв.) Справа № 808/7618/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-конструкторське бюро»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-конструкторське бюро» (далі – ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 2916,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що податковий борг ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро» виник на підставі подання відповідачем податкової декларації з плати за землю від 12.02.2014 №1400007279, у якій відповідачем самостійно визначено грошові зобов'язання, які сплачуються, зокрема, за червень - серпень 2014 року із сплатою у розмірі 416,00 грн. щомісячно. Вказує, що згідно акту інвентаризації від 30.07.2014 №91/3 була рознесена сума до КОР в розмірі 1668,08 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача указану суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 08.12.2014 надав до суду клопотання (вх. №50957) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку, а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро» (ідентифікаційний код 22154867) є юридичною особою та зареєстроване 27.01.2004, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

12.02.2014 відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014рік №1400007279, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4992,15 грн., які сплачуються, зокрема, за червень - серпень 2014 року у розмірі 416,00 грн. щомісячно.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 05.12.2013 №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, згідно п.1 Розділу VI якого передбачено, що з метою припинення територіальними органами Міндоходів обліку податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску, контроль за справлянням яких знято з Міндоходів і покладено на інші державні органи, координаційно-моніторинговими підрозділами територіальних органів Міндоходів за даними інтегрованої картки платників проводиться інвентаризація сум заборгованості, надміру та/або помилково сплачених коштів у розрізі відповідних платежів.

За результатами інвентаризації складаються акти інвентаризації (у двох примірниках) за формою, зазначеною у додатку 4 до цього Порядку.

Так, при проведенні інвентаризації по підприємству відповідача виявлено, що до КОР платника засобами електронної системи АС «Податковий блок» автоматом були помилково рознесені кошти по орендній платі з юридичних осіб починаючи з 03.03.2014 по 30.06.2014 на загальну суму 1668,08, але підприємством ці кошти не сплачувались. На підставі вищенаведеного 30.07.2014 актом інвентаризації було проведено зменшення на загальну суму 1668,08 грн. Помилка виправлена 30.07.2014, про що складено акт від 30.07.2014 №91/3.

Таким чином, згідно облікової картки платника податковий борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 2916,08грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 20.08.2014 відповідачу поштою була направлена податкова вимога від 13.08.2014 № 621-25 на суму 2084,08 грн., яка повернулась на адресу податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.

Ураховуючи несплату відповідачем зазначеної суми податкового боргу у добровільному порядку ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернулась із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро» самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю, проте самостійно визначені податкові зобов'язання відповідачем у повному обсязі сплачені в установлені законодавством строки не були.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Матеріалами справи встановлено, що 20.08.2014 відповідачу поштою була направлена податкова вимога від 13.08.2014 № 621-25 на суму 2084,08 грн., яка повернулась на адресу податкового органу із відповідною відміткою відділення поштового зв'язку.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби Відповідно до пп. 95.1 – 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно пп. 95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України (пп. 95.4. ст.95 ПК України).

На момент розгляду справи в суді податковий борг ТОВ «Інженерно-конструкторське бюро» з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2916,08 грн. не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідачем суду надано не було. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить платнику податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-конструкторське бюро» (ідентифікаційний код 22154867) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2916,08 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривні 08 копійок) на р/р 33215812700007, код платежу 13050200, отримувач УК у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район 13050200), код отримувача 38025409, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                       І.В. Батрак