Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/23052/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23052/14 08.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-

імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Фінанси та

Інвестиції"

про стягнення 50 544 894, 88 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Липська Н.В. - по дов. №010-01/2341 від 11.04.2014р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно- імпортний банк України" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Фінанси та Інвестиції" про стягнення 50 544 894, 88 грн., із яких: 517 671,19 грн. - проценти за користування кредитом, 17 330 174, 36 грн. -3 % річних нарахованих у зв"язку з несвоєчасною сплатою основного боргу, процентів за користування кредитом та плати за користування кредитом, 32 697 049, 33 грн. - втрати від інфляції у зв"язку з несвоєчасною сплатою основного боргу, процентів за користування кредитом та плати за управління кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/23052/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2014р.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог суду, що викладені в ухвалі суду від 23.10.2014р. не виконав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів, необхідності витребування нових доказів.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та невиконання сторонами вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи на 08.12.2014р.

Відповідач в судове засідання 0812.2014 повторно не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11.11.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (на момент укладання договору іменувалось як відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"; Банком) та Холдингом (Позичальник) було укладено кредитний договір № 151408К1 від 18 січня 2008 року, із змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами № 151408К1-1 від 14.02.2008, № 151408К1-2 від 02.09.2008, № 151408К1-3 від 30.12.2008, № 151408К1-4 від 06.01.2009, № 151408К1-5 від 06.02.2009, № 151408К1-6 від 27.02.2009, № 151408К1-7 від 05.03.2009, № 151408К1-8 від 07.04.2009, № 151408К1-9 від 30.04.2009, № 151408К1-10 від 28.05.2009, № 151408K1-1J від 30.06.2009, № 151408К1-12 від 06.08.2009, № 151408К1-13 від 03.09.2009, № 151408К1-14 від 05.11.2009, № 151408К1-15 від 03.12.2009, № 151408К1-16 від 14.01.2010. № 151408К1-17 від 28.01.2010, № 151408К1-18 від 25.02.2010, № 151408К1-19 від 20.04.2010, № 151408К1-20 від 20.05.2010, № 151408К1-21 від 30.09.2010, № 151408К1-22 від 26.10.2010 (далі кредитний договір та додаткові угоди разом -Кредитний договір).

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 21 183 000,00 доларів США (далі - Кредит) із кінцевим терміном погашення кредиту 18.01.2013 (пункт 3.1, підпункти 3.2.1 та 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Кредитного договору).

Факт надання Кредиту на вказану суму підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит в строки, зазначені в Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору), сплачувати проценти за користування Кредитом та плату за управління Кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2 Кредитного договору, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором (підпункти 3.4, 3.5 статті 3, підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 та пункт 5.1 статті 5 Кредитного договору).

Додатковою угодою № 151408К1-22 від 26.10.2010 до Кредитного договору, сторони домовились перевести заборгованість за Кредитом та процентами у гривню за офіційним курсом Національного банку України станом на день такої конвертації, а саме: заборгованість за Кредитом в розмірі 21 183 000,00 доларів США починаючи з 26.10.2010 була переведена у гривню та складає 167 591 422,80 грн.; проценти за користування Кредитом, нараховані за період з 01.04.2009 до 25.10.2010 у сумі 3 063 095,73 доларів США, були переведені у гривню та складають 24 233 988,18 грн.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Кредитного договору кожна з таких подій повинна тлумачитись як Подія невиконання зобов'язання, як, зокрема:

- Позичальник не сплатив Банкові у строк платежі з погашення Кредиту чи будь-яку суму, платежу до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим Договором (підпункт 6.1.1);

- у Позичальника та/або Поручителя (-лів) виникла будь-яка прострочена заборгованість за будь-яким укладеним ним (ними) з банком договорами (підпункт 6.1.3).

Підпунктом "б" пункту 6.2 Кредитного договору передбачено, що якщо сталося та триває Подія невиконання зобов'язання, Банк повідомляє Позичальника, що непогашена частина Кредиту, нараховані проценти за користування Кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з цим Договором, підлягають достроковому поверненню. Позичальник зобов'язаний сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк набуває право здійснити договірне списання коштів за Кредитом, процентами та іншими Платежами, нарахованими згідно з цим Договором, на користь Банку з рахунків Позичальника, зазначених у пункті 2.1.12, у гривнях або в іноземних валютах з метою погашення заборгованості Позичальника, та/або накласти стягнення на предмет забезпечення виконання зобов'язань Позичальника.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, зокрема щодо повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, а також плати за управління Кредитом, Банк надіслав на адресу Позичальника лист (повідомлення) від 09.11.2010 №158-04/7394 про порушення зобов'язань із вимогою протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання зазначеного повідомлення здійснити дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі.

Зазначений лист (повідомлення про порушення зобов'язання) відповідач отримав 22.11.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач всупереч взятим на себе зобов'язанням за Кредитним договором суму заборгованості в установлений строк не погасив.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи у відповідача в зв'язку із порушеннями строків сплати суми Кредиту, згідно з Графікам погашення кредиту, процентів та комісії з управління кредитом, нарахованих за період лютий 2009 року -жовтень 2010 року, виникла і тривала подія невиконання зобов'язань, ознаки якої визначені пунктом 6.1 статті 6 Кредитного договору. Так, за цей період за відповідачем обліковувалась прострочена заборгованість:

- за процентами за користування кредитом за період з 01.10.2011. 2009 року до 16.10. 2014 року в сумі 517 671,19 грн.;

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, враховуючи дані норми та умови пункту 6.2 статті 6 Кредитного договору, позивач правомірно просить стягнути з відповідача достроково суму наданого кредиту.

Таким чином, станом на 16.10.2014 за відповідачем обліковується заборгованість за Кредитним договором у сумі:

517 671,19 грн. простроченої заборгованості за процентами;

Розрахунок суми вказаної заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, відповідає умовам Кредитного договору та матеріалам справи.

Доказів сплати вказаної суми заборгованості станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять.

Відтак, суд вважає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за час прострочення виконання грошових зобов'язань, підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі:

- 26 440 340,16 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне погашення кредиту ( за період з 18.10.2011р. по 16.10.2014р.)

- 6 201 837,26 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів ( за період з 18.10.2011р. по 16.10.2014р.);

- 54 871,91 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несплату плати за управління кредитом ( за період з 18.10.2011р. по 16.10.2014р.);

- 15 083 228,05 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне погашення кредиту ( за період з 18.10.2011р. по 16.10.2014р.);

- 2 215 670,36 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів ( за період з 18.10.2011р. по 16.10.2014р.);

- 31 275,95 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом( за період з 18.10.2011р. по 16.10.2014р.).

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Кредитного договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг "Фінанси та інвестиції" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, будинок 2, ідентифікаційний код 33885295) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, ідентифікаційний код 00032112) 517 671 грн. 19 коп. заборгованості за процентами, 32 697 049 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 17 330 174 грн. 36 коп. -3% річних та 73 080 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.12.2014.

Суддя Трофименко Т.Ю.