Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/23175/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/23175/14 08.12.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23175/14

за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тіріон-Груп", м. Київ,

про стягнення 44 614,38 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Хлєбнікова С.Г. (довіреність від 01.07.2013 б/н);

відповідача - не з'явився.

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі - ПО «УЛАСП») звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тіріон-Груп" (далі - ТОВ «Тіріон-Груп»): 38 400 грн. основної заборгованості, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.07.2011 №КБР-04/07/11 (далі - Договір); 2 061,34 грн. втрат від інфляції; 1 505,86 грн. 3% річних та 2 647,18 грн. пені, а всього 44 614,38 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПО «УЛАСП» та ТОВ «Тіріон-Груп» укладено Договір, за умовами якого відповідач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі - творів), а позивач надає Користувачу на умовах, визначених Договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання; відповідач зобов'язався виплачувати винагороду (роялті) ПО «УЛАСП»; внаслідок неналежного виконання ТОВ «Тіріон-Груп» умов Договору позивач станом на день подання позову (23.10.2014) просив стягнути з відповідача: 40 461,34 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції; 1 505,86 грн. 3% річних та 2 647,18 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 відкладено розгляд справи на 08.12.2014 у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 08.12.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверт повернення з адреси відповідача з відміткою поштового відділення «причина повернення: за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 08.12.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ПО «УЛАСП» є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 19/2011.

01.07.2011 ПО «УЛАСП» (УЛАСП) та товариством з обмеженою відповідальністю «Елітпродсервіс» (відповідно до реєстраційних дій від 24.01.2013 було перереєстровано на ТОВ «Тіріон-Груп», користувач) укладено Договір, за умовами якого:

- користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (Твори), а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених Договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання. Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного Договору та Закону України «Про авторське право і суміжні права», далі - Закон (пункт 2.1 Договору);

- користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж. Платіж за дні, з яких складається залишок місяця, в якому укладено Договір, здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання Договору (пункт 2.3 Договору);

- у разі затримки платежів користувач зобов'язаний виплатити УЛАСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період, за який сплачується пеня (пункт 2.6 Договору);

- користувач зобов'язується протягом 5 (п'яти) днів письмово повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання фонограм в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до Договору. У разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин Користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, у повному обсязі і за весь період (пункт 3.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.07.2012, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 4.1 Договору);

- у випадку якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 4.1 Договору дати припинення дії Договору, дія Договору вважається продовженою ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у Договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа (пункт 4.2 Договору).

У додатку №1 до Договору зазначено перелік закладів, в яких відповідач здійснює публічне виконання творів, а саме: ресторан «Mare Azzuro» (м. Київ, вул. Банкова, 1/10).

Згідно з пунктом 1.2 додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набрання чинності Договором становить 1 200 грн.; зазначена сума щомісячно повинна перераховуватися Користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору.

Як встановлено судом, відповідачем було здійснено платежі лише за 8 місяців по 1 200 грн. за місяць (9 600 грн.), а саме за період з липня 2011 року по лютий 2012 року включно, проте неоплачений період згідно з Договором є: з березня 2012 року по жовтень 2014 року, тобто 32 місяці.

А тому основана заборгованість відповідача перед позивачем становить 38 400 грн. (1 200 грн. х 32 місяці).

Відповідно до приписів статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом); розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Частиною п'ятою статті 32 Закону передбачено, що право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Отже, з'ясувавши, що позивач є організацією колективного управління; ним і ТОВ «Тіріон-Груп» укладено Договір, за яким Користувачу передано невиключні права на використання будь-яких (усіх) творів, що не суперечить чинному законодавству; сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, - господарський суд дійшов висновку, що Договір є укладеним в належній формі.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зібрані у справі докази свідчать, що станом на час розгляду спору по суті Договір є чинним, доказів протилежного ТОВ «Тіріон-Груп» не подано.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.2 додатку №2 до Договору сторонами погоджено суму щомісячної винагороди, яка повинна перераховуватися на розрахунковий рахунок позивача не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.

За визначенням, наведеним підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті (винагорода) - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Виходячи з наведеного, за здійснення публічного виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань відповідач зобов'язався виплачувати винагороду (роялті) ПО «УЛАСП» відповідно до умов Договору, що і передбачено пунктом 2.1 вказаного Договору.

Оскільки зобов'язання ТОВ «Тіріон-Груп» за Договором не виконано, то вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням втрат від інфляції обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме у сумі 40 461,34 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних на загальну суму 1 505,86 грн., а саме за періоди: з 27.03.2012 по 30.10.2014 на суму 93,60 грн. (за розрахунком суду 93,50 грн.); з 26.04.2012 по 30.10.2014 на суму 90,64 грн. (за розрахунком суду 90,54 грн.); з 27.05.2012 по 30.10.2014 на суму 87,58 грн. (за розрахунком суду 87,48 грн.); з 26.06.2012 по 30.10.2014 на суму 84,62 грн. (за розрахунком суду 84,53 грн.); з 27.07.2012 по 30.10.2014 на суму 81,57 грн. (за розрахунком суду 81,47 грн.); з 27.08.2012 по 30.10.2014 на суму 78,51 грн. (за розрахунком суду 78,41 грн.); з 26.09.2012 по 20.10.2014 на суму 75,55 грн. (за розрахунком суду 74,47 грн.); з 27.10.2012 по 30.10.2014 на суму 72,49 грн. (за розрахунком суду 72,39 грн.); з 26.11.2012 по 30.10.2014 на суму 69,53 грн. (за розрахунком суду 69,44 грн.); з 27.12.2012 по 30.10.2014 на суму 66,48 грн. (за розрахунком суду 66,38 грн.); з 27.01.2013 по 30.10.2014 на суму 63,42 грн. (за розрахунком суду 63,32 грн.); з 24.02.2013 по 30.10.2014 на суму 60,66 грн. (за розрахунком суду 60,56 грн.); з 27.03.2013 по 30.10.2014 на суму 57,60 грн. (за розрахунком суду 57,50 грн.); з 26.04.2013 по 30.10.2014 на суму 54,64 грн. (за розрахунком суду 54,54 грн.); з 27.05.2013 по 30.10.2014 на суму 51,58 грн. (за розрахунком суду 51,48 грн.); з 26.06.2013 по 30.10.2014 на суму 48,62 грн. (за розрахунком суду 48,53 грн.); з 27.07.2013 по 30.10.2014 на суму 45,57 грн. (за розрахунком суду 45,47 грн.); з 27.08.2013 по 30.10.2014 на суму 42,51 грн. (за розрахунком суду 42,41 грн.); з 26.09.2013 по 30.10.2014 на суму 39,55 грн. (за розрахунком суду 39,45 грн.); з 27.10.2013 по 30.10.2014 на суму 36,49 грн. (за розрахунком суду 36,39 грн.); з 26.11.2013 по 30.10.2014 на суму 33,53 грн. (за розрахунком суду 33,44 грн.); з 27.12.2013 по 30.10.2014 на суму 30,48 грн. (за розрахунком суду 30,38 грн.); з 27.01.2014 по 30.10.2014 на суму 27,42 грн. (за розрахунком суду 27,32 грн.); з 24.02.2014 по 30.10.2014 на суму 24,66 грн. (за розрахунком суду 24,56 грн.); з 27.03.2014 по 30.10.2014 на суму 21,60 грн. (за розрахунком суду 21,50 грн.); з 26.04.2014 по 30.10.2014 на суму 18,64 грн. (за розрахунком суду 18,54 грн.); з 27.05.2014 по 30.10.2014 на суму 15,58 грн. (за розрахунком суду 15,48 грн.); з 26.06.2014 по 30.10.2014 на суму 12,62 грн. (за розрахунком суду 12,53 грн.); з 27.07.2014 по 30.10.2014 на суму 9,57 грн. (за розрахунком суду 9,47 грн.); з 27.08.2014 по 30.10.2014 на суму 6,51 грн. (за розрахунком суду 6,41 грн.); з 26.09.2014 по 30.10.2014 на суму 3,55 грн. (за розрахунком суду 3,45 грн.) та з 27.10.2014 по 30.10.2014 на суму 0,49 грн. (за розрахунком суду 0,39 грн.).

Таким чином, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок неправильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 1 502,71 грн. за розрахунком суду; у стягнення решти 3% річних у сумі 3,15 грн. слід відмовити.

Крім того, у частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, у пункті 2.6 Договору зазначено, що у разі затримки платежів користувач зобов'язаний виплатити УЛАСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що такий розрахунок також неправильний, однак за перерахунком суду сума пені становить 2 725,19 грн., що фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, а тому стягненню з відповідача підлягає 2 647,18 грн. пені за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати винагороди за Договором не подав.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тіріон-Груп» (01021, м. Київ, Печерський узвіз, 11; ідентифікаційний код 32493203) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02100, м. Київ, вул. Бажова, 15/20; ідентифікаційний код 37396233): 40 461 (сорок тисяч чотириста шістсот одну) грн. 34 коп. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції; 1 502 (одну тисячу п'ятсот дві) грн. 71 коп. 3% річних; 2 647 (дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 18 коп. пені і 1 826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 87 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2014.

Суддя О. Марченко