Рішення

від 02.12.2014 по справі 911/4633/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа № 911/4633/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗДЕУ-УКРАЇНА",

04073, м. Київ, Подільський р-н, вул. Сирецька, буд. 33-В

01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, оф. 206-а

до Приватного підприємства "СБ-АХІЛЕС",

08606, Київська обл., Васильківський р-н, с. Залізне, вул. Народна, буд. 3

про стягнення 172 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - Кучеренко О.І. (довіреність від 16.01.2014, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗДЕУ-УКРАЇНА" (далі - позивач) до Приватного підприємства "СБ-АХІЛЕС" (далі - відповідач) про стягнення 172 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з передачі товару за договором поставки від 04.01.2011 № 03/04.01.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.11.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25666/14 від 17.11.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2014.

У судове засідання 18.11.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 02.12.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 26761/14 від 28.11.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 02.12.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача та повернуті Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" до господарського суду з підстави вибуття адресата.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто з посиланням, зокрема, на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "УЗДЕУ-УКРАЇНА" (далі - покупець) та Приватним підприємством "СБ-АХІЛЕС" (далі - постачальник) укладено договір поставки від 04.01.2011 № 03/04.01 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини до автомобілів (далі - товар), згідно Специфікацій, на умовах Інкотермс у редакції 2 000 року (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.3. Договору, ціна Договору визначається як вартість всього товару, що постачається на умовах Договору у відповідності із Специфікаціями, які є невід'ємною частиною Договору та додаються до нього протягом всього строку його дії.

Відповідно до пунктів 3.1.1., 3.1.2. Договору, покупець оплачує постачальнику 20 % від загальної вартості партії товару на умовах попередньої оплати протягом 3 робочих днів з дати отримання рахунку на конкретну партію товару. Остаточну оплату кожної партії товару покупець здійснює у день поставки товару протягом 3 робочих днів з дня отримання повідомлення від постачальника про готовність партії товару до поставки.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару протягом 20 робочих днів з дня отримання попередньої оплати конкретної партії товару, згідно з пунктом 3.1.1. Договору.

Згідно з пунктом 4.3. Договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Постачальник передає покупцю податкову накладну та документи, що підтверджують якість товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 9.1. Договору).

За твердженнями позову, відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру від 01.02.2011 № СФ-0000002 на суму 299 219,85 грн.

Згідно з видатковою накладною від 14.02.2011 № РН-0000002, що підписана уповноваженими представниками та скріплена відбитками печаток обох сторін, відповідачем поставлено, а позивачем отримано товар на суму 30 600,00 грн.

Вказаний товар позивачем оплачено у повному обсязі 17.02.2011, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 17.02.2011, що підписана уповноваженою особою банку та скріплена відбитком його печатки.

За період з 10.03.2011 до 14.04.2011 позивачем, на виконання пункту 3.1.1. Договору, перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 180 000,00 грн., що підтверджується довідкою від 24.11.2014 № 08.7.0.0.0/141124134500 з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що підписана уповноваженою особою банку та скріплена відбитком його печатки.

За твердженнями позивача, в порушення умов Договору, відповідачем не здійснено поставку товару, що оплачений позивачем у розмірі 180 000,00 грн. на умовах попередньої оплати.

Докази передачі товару відповідачем позивачу на суму попередньої оплати, що здійснена позивачем за Договором, у матеріалах справи відсутні.

Згідно з наданою до матеріалів справи довідкою від 24.11.2014 № 08.7.0.0.0/141124134500 з банківської установи, судом встановлено, що відповідачем 18.11.2011 здійснено часткове повернення суми попередньої оплати у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 172 000,00 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору, відповідач повинен здійснити поставку товару протягом 20 робочих днів з дня отримання попередньої оплати конкретної партії товару.

Попередня оплата позивачем здійснювалась 10.03.2011, 12.03.3011, 17.03.2011, 13.04.2011, 14.04.2011, відтак, строки виконання зобов'язань відповідача з поставок товару настали.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини 2 статті 124 Конституції України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 43/308-10.

Згідно з частиною 1 статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що зобов'язання з поставки товару у визначений Договором строк відповідачем не виконане, отже, у позивача наявне право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відтак, у відповідача наявне грошове зобов'язання перед позивачем з повернення суми попередньої оплати у зв'язку з непоставкою товару, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 172 000,00 грн. попередньої оплати у частині вартості товару, що не поставлений відповідачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 3 440,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СБ-АХІЛЕС" (08606, Київська обл., Васильківський р-н, с. Залізне, вул. Народна, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34709978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЗДЕУ-УКРАЇНА" (04073, м. Київ, Подільський р-н, вул. Сирецька, буд. 33-В, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33348610) 172 000 (сто сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. основної заборгованості та 3 440 (три тисячі чотириста сорок) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.12.2014.

Суддя С.О. Саванчук