Рішення

від 09.12.2014 по справі 922/4599/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 922/4599/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" м. Кременчук до Приватного акціонерного товариства "Льодова арена-АДС", м. Харків про стягнення 10764631,51 грн. за участю представників сторін:

позивача - Гендеровської Ю.Ю. довіреність №10/288-24 від 15.10.14 р.;

відповідача - Хомякової А.Л. довіреність б/н від 12.11.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Льодова арена-АДС", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №10-К від 27.12.13 р. у розмірі 10764631,51 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000000,00 грн., заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 743493,15 грн., пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 26 138,36 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав до суду відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що умовами кредитного договору №10-К від 27.12.13 р., відповідач взяв на себе зобов'язання по поверненню кредиту у строк до 25.12.14 р. Умовами зазначеного договору передбачені випадки при настанні яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, при цьому передбачено пред'явлення банком вимоги, за умови дотримання якого, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредит достроково, але банк із вимогою про повернення кредиту до відповідача не звертався. На думку відповідача внаслідок невиконання банком обов'язку щодо пред'явлення вимоги про повернення кредиту та неустойки в порядку передбаченому п.3.7, п.3.8, п.3.9., п.9.2, п. 11.5. кредитного договору, у відповідача відсутній обов'язок щодо дострокового повернення кредиту у розмірі 10000000,00 грн. та неустойки. Щодо нарахованих відсотків по кредитному договору, відповідач частково визнав позовні вимоги, а саме за період з 20.05.14 р. по 28.08.14 р. у розмірі 506849,32 грн. Посилався та те, що 28.08.14 р. правлінням Національного банку України №537 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ Банк", рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №76 від 29.08.2014 р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", нарахування відсотків по кредиту після початку ліквідаційної процедури на думку відповідача є не вірним. За таких обставин, відповідач просив в частині стягнення з відповідача 10257782,19 грн., з яких 10000000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 236643,83 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 26 138,36 пені у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

27.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" (далі по тексту - позивач) та Приватним акціонерним товариством "Льодова арена-АДС" (далі по тексту - відповідач) був укладений кредитний договір № 10-К (далі по тексту - договір), відповідно до якого позивач в порядку та на умовах, передбачених договором, відкриває відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію, в межах якої надає відповідачу в користування кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування 30000000,00 грн.; кредитна лінія відкривається на строк по 25.12.2014 р. включно; процентна ставка за користування кредитом 18,50 % річних.

Відповідно до п. 3.1 договору, для обліку заборгованості відповідача по кредиту позивач відкриває відповідачу позичковий рахунок № 20629300029043 та для обліку процентів рахунок нарахованих доходів № 20685300029043.

Згідно п. 3.2 договору, позивач видає кредит/транш відповідачу в межах ліміту кредитування в безготівковій формі шляхом перерахування кредиту або кожного окремого траншу на поточний рахунок відповідача згідно із заявою відповідача.

П. 8.2.1 договору визначає, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу кредит в строк погашення, сплачувати позивачу в строки, передбачені договором, суму нарахованих процентів, сплатити комісії, штрафні санкції та відшкодувати збитки у розмірі, строки та у порядку, які передбачені цим договором.

Згідно п. 4.2 договору, нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому внутрішніми положеннями позивача, але не рідше одного разу на місяць та в день строку погашення.

Відповідно до п. 4.5 договору, відповідач сплачує нараховані проценти щомісячно до 05 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та в день строку погашення кредиту на рахунок № 20685300029043, що відкритий у позивача.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит у загальній сумі 30000000,00 грн., про що свідчить виписка з рахунку відповідача, копія меморіального ордеру № 3136 від 27.12.2013 р., копія заяви відповідача на отримання кредиту від 27.12.13 р.

В свою чергу, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором та не сплачує нараховані відсотки. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, позивач йому надав кредит у сумі 30000000,00 грн., який був частково погашений на суму 20000000,00 грн., нараховані відсотки становлять 2904246,56 грн., з яких було сплачено (погашено) 2165753,41 грн., у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість по процентам у сумі 743 493,15 грн.

Щодо заперечень відповідача відповідно відсутності письмової згоди про дострокове стягнення суми кредит з відповідача суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.1.2. Кредитного договору № 10-К від 27.12.2013 р. банк має право вимагати від позичальника сплати заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, а також сум штрафних санкцій, у випадках передбачених договором, а саме відповідно до п. 3.7.1. Банк має право достроково стягнути суму кредиту якщо позичальник у передбачений цим договором строк не сплатив проценти та/або суму кредиту.

Відсутність письмової вимоги про дострокове стягнення суми кредиту з Відповідача не є перешкодою для реалізації права позивача, яке передбачено ч.2 ст. 124 Конституції України, ст. 1 Господарського Процесуального Кодексу України, звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки відповідач у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог позивача або виконати умови кредитного договору до винесення Рішення по справі.

Також, відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Щодо заперечень відповідача про неможливість нарахування відсотків у період ліквідації, суд вважає зазначити про наступне.

Відносно Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" відкрита процедура ліквідації. Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України пов'язаних із ліквідаційною процедурою банків.

Відповідно до п. 4-1 ч.2 ст. 46 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду: 41) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, нарахування відсотків за кредитом є законним і правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення про позику), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума нарахованих процентів відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 743 493,15 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 9.2 Договору у разі непогашення кредиту у встановлений термін, а також за порушення строків погашення процентів Позивач має право нараховувати та стягувати з Відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням викладеного. Позивач за період з 13.06.14 р. по 08.10.14 р. нарахував Відповідачу пеню за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 26 138,36 грн.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 22 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір у розмірі 73080, 00 грн. підлягає стягненню до державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530,1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Льодова арена-АДС" (61035, м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-а, ЄДРПОУ 32675240) на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" (ЄДРПОУ 20046323) суму заборгованості за кредитним договором 10-К від 27.12.13 р. у розмірі 10 764631,51 грн. (десять мільйонів сімсот шістдесят чотири тисячі шістсот тридцять одна гривня та 51 копійка), що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів), заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 743 493,15 грн. (сімсот сорок три тисячі чотириста дев'яносто три гривні та 15 копійок), пені за прострочку сплати нарахованих відсотків у розмірі 26 138,36 грн. (двадцять шість тисяч сто тридцять вісім гривень 36 копійок).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Льодова арена-АДС" (61035, м. Харків, вул. Азербайджанська, 32-а, ЄДРПОУ 32675240) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 73080,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Светлічний