Рішення

від 08.12.2014 по справі 914/3677/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014 р. Справа № 914/3677/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод», м.Лисичанськ-9, Луганська область,

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс», м. Червоноград

Про стягнення 128 618,00 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Холод С.М. - представник

від відповідача : Плішко Ю.В. - представник

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору : подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» про стягнення 128 618,00 грн.

Позивачем на адресу суду 08.12.2014 року подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. 5789/14) у зв'язку з частковою сплатою Відповідачем заборгованості в процесі розгляду справи в сумі 11 642,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зменшенні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав зазначених в позовній заяві та наданих поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні зменшенні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

3 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» (надалі Покупець) укладено договір № 11, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати в власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного договору.

На виконання своїх договірних зобов'язань Постачальником було поставлено на адресу Покупця товар на загальну суму 148 221,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Жи-14 від 25.07.2013 року та податковою накладною № 132 від 25.07.2013 року долученими до матеріалів справи.

Згідно п. п. 4.1, 4.2 Договору, ціна за одиницю товару і загальна вартість товару визначається на основі доданої Покупцем заявки і вказується в рахунку - фактурі або видатковій накладній. Передбачена 100 % передоплата за поставлений товар шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку - фактури.

Покупець свої договірні зобов'язання виконав частково, чим на момент звернення до суду заборгував Продавцю 128 618,00 грн.

Однак, в процесі розгляду справи Відповідачем сплачено заборгованість в сумі 11 642,00 грн., що призвело до подачі позивачем зави про зменшення позовних вимог.

Станом на день прийняття рішення, заборгованість складає 116 976,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зменшенні позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договору № 11 від 3 грудня 2012 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 148 221,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Жи-14 від 25.07.2013 року.

Як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши на момент винесення рішення позивачу 116 976,00 грн.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

А відтак, сума заборгованості в розмірі 116 976,00 грн. яка виникла у відповідача перед позивачем за отриманий товар, підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене та той факт, що відповідачем визнано заборгованість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Зменшенні позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» (80110, Львівська область, м. Червоноград, вул. Королева, буд. 12, код ЄДРПОУ 22343172) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Лисичанський желатиновий завод» (93109, Луганська область, м. Лисичанськ-9, код ЄДРПОУ 00418030) - 116 976,00 грн. - основного боргу та 2 572,37 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.12.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.