Рішення

від 11.12.2014 по справі 924/1556/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2014 р.Справа № 924/1556/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький

до Хмельницького міського навчально-курсового комбінату, м. Хмельницький

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Данилевич Віри Петрівни, м. Хмельницький

про стягнення шкоди в розмірі 21 615,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кравець І.В. - за довіреністю №8575/06 від 01.04.2014р.;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: Данилевич В.П.

В засіданні суду 11.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення із відповідача шкоди, заподіяної управлінню Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому в розмірі 21 615,43 грн. надміру виплаченої гр. Данилевич В.П. пенсії.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що при зверненні про призначення пенсії Данилевич В.П. було надано довідку про заробітну плату №22 від 08.12.2008р. за періоди роботи в Хмельницькому міжшкільному навчально-виробничому комбінаті.

Відповідно до ст.64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.38 „Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566-11846 (надалі - Порядок) - при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Позивач повідомив, що в листопаді 2013 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому за відома директора Хмельницького міського навчально-курсового комбінату Федорова І.І. та у присутності бухгалтера Середюк В.П.. проведено перевірку достовірності видачі документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсій.

За результатами проведеної перевірки складено акт зустрічної перевірки від 12.11.2013р. щодо довідки №22 від 08.12.2008р. Згідно вказаного акту під час перевірки відомостей по нарахуванню заробітної плати за 1989-1994 роки виявлені помилки в таких місцях: грудень 1989р., жовтень 1989р., листопад 1989р., січень-травень 1990р., грудень 1990р.- березень 1991р., вересень1991р.- листопад 1991р., січень 1992р.- березень 1992р., червень 1992р.- вересень 1992р., травень 1993р., серпень 1993р.-вересень 1993р., лютий 1994р.- червень 1994р. В результаті чого видана нова довідка. До акту додаються пояснювальна записка головного бухгалтера Середюк В.П., нова довідка про заробіток для обчислення пенсій № 48 від 12.11.2013р.

Статтею 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено право органів, що призначають пенсії, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Крім того, даною нормою встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Позивач звертає увагу суду на те, що посадові особи Хмельницького міського навчально-курсового комбінату, допустивши органи Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до проведення перевірки правомірності видачі довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, фактично право органів Пенсійного фонду України на проведення даної перевірки, так і правомірність підстав проведення останньої.

Акт про проведення зустрічної перевірки від 12.11.2013 року підписаний головним бухгалтером ХМНКК Середюк В.П. без жодних заперечень. Більше того, 12.11.2013 року даною установою, на підставі особових рахунків за 1989-1994 роки, видано нову довідку про дійсну заробітну плату гр. Данилевич В.П. №48 від 12.11.2013 року, сума заробітку згідно якої відповідає даним особових рахунків та відомостей про нарахування заробітної плати за відповідний період, досліджений під час перевірки УПФУ у М.Хмельницькому.

Таким чином, надаючи нову довідку, відповідач фактично визнав свою вину у виникненні переплати пенсії гр.Данилевич В.П. Як наслідок, з урахуванням розбіжностей між заробітком гр.Данилевич В.П., визначеним згідно даних відомостей про нарахування заробітної плати за 1989-1994 роки та довідки №22 від 08.12.2008р. загальний розмір надміру виплаченої з вини відповідача пенсії гр.Данилевич В.П.. складає 24 017,06 грн.

05.03.2014 року управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до Хмельницького МВ УМВС України у Хмельницькій області із заявою про кримінальне правопорушення з боку посадових осіб даної установи. 04.04.2014 року на адресу управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому надійшов висновок начальника СДСБЕЗ ПЗВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, лейтенанта міліції Т.А.Гарука про результати розгляду звернення від 12.03.2014 року. Як вбачається із даного висновку, відомості до вказаної недостовірної довідки внесені головним бухгалтером даної установи особисто.

При цьому з приводу розбіжності відомостей зазначених у довідці про заробітну плату з інформацією про розмір заробітної плати Данилевич В.П., наявною у особових рахунках останньої за період часу з 1989 року по 1994 року бухгалтер Ільницька М.М. (яка на момент видачі довідки працювала головним бухгалтером даної установи), повідомила, що в ході складання вищевказаної довідки відомості були занесені помилково, так як рахунки по заробітній платі Данилевич В.П. знаходяться в край поганому стані, та не відповідають стандартам бухгалтерського обліку заробітної плати. Таким чином, посадова особа установи прямо визнала свою вину у наданні недостовірних відомостей на підставі яких було проведене призначення пенсії гр. Данилевич В.П.

Вказує, що 25.07.2014 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було надіслано претензію (вих.№18493/03) до Хмельницького міського навчально-курсового комбінату з вимогою відшкодування шкоди, завданої даною установою, в розмірі 27 014,06 грн.

Зазначена переплата підтверджується довідкою про розмір переплати від 19.12.2013р. в якому встановлено розмір переплати пенсії управлінням нарахування та виплати пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Із врахуванням вищевикладеного, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у направленому суду письмовому відзиві від 01.12.2014р. позовну заяву вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Положення ст.81 Закону України „Про пенсійне забезпечення" передбачають, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1993р. №637 основним документом для призначення пенсії є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Згідно п.20 Порядку у таких випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступниками.

Приписи ст.101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначають, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У випадку невиконання договору або за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальної шкоди. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідач вказує, що виходячи з аналізу ст.1116 Цивільного кодексу України вбачається, що шкода, завдана майну особи, відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням, тобто, для застосування деліктної відповідальності необхідною умовою є наявність складу правопорушення, які складаються із наступних елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому перші три елементи належать до об'єктивного складу правопорушення, а решта - вина - є суб'єктивною стороною цивільного правопорушення. Наявність чотирьох вищенаведених елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності у формі відшкодування шкоди, за виключенням лише випадків, встановлених законом. Відсутність хоча б одного із елементів складу цивільного правопорушення виключає можливість для притягнення до відповідальності у виді відшкодування шкоди.

Згідно з чинним законодавством саме на позивача покладено обов'язок щодо перевірки даних, необхідних для призначення, перерахунку пенсії. Позивачем не подано суду належних доказів протиправності дій відповідача щодо складання довідки від 08.12.2008р. №22. Акт зустрічної перевірки документів не містить висновку щодо неправильності даної довідки.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що мала місце протиправна поведінка відповідача, яка спричинила шкідливий результат для позивача, та відповідно, не є доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Крім того, встановлення факту протиправності поведінки особи не є одночасним свідченням наявності її вини.

Відповідач вказує, що позивачем при зверненні з позовом не враховано, що за загальним правилом під шкодою розуміють знищення або зменшення майнового блага, яке охороняється законом, що спричинило для потерпілого певні негативні матеріальні наслідки (шкоду). Відтак, свідченням заподіяння позивачу шкоди може бути фактична виплата пенсії з коштів Пенсійного фонду у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством, що підтверджується належними в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України доказами. Позивачем не надані докази виплати та отримання Данилевич В.П. пенсії в збільшеному розмірі.

Відповідач зазначає, що оскільки обставини, на які посилається позивач, не підтверджені доказами, то позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Хмельницького міжшкільного навчально-виробничою комбінату.

Крім того, відповідачем подано заяву від 01.12.2014р. про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин в порядку ст.ст.257, 267 ЦК України. При цьому, вказує, що подана пенсійним фондом довідка про доходи датована 08 грудня 2008р., а переплата пенсії відбулась з 01 березня 2009 р. по 30 вересня 2011р., тобто пройшло вже більше 3 років з того часу, коли позивач дізнався про порушення свого права.

Представник позивача в засідання суду 11.12.2014р. прибув, позовні вимоги про стягнення із відповідача 21 615,43 грн. шкоди підтримав. Крім того, у додатковому письмовому поясненні від 09.12.2014р. не погоджується із заявою відповідача про застосування строку позовної давності.

Вказує, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому встановлено недостовірність довідки про заробітну плату, виданої Хмельницьким міським навчально-курсовим комбінатом гр. Данилевич В.П. в листопаді 2013 року.

Щодо підтвердження саме неправомірних дій посадових осіб даної установи, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому пересвідчилось після отримання висновку Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області від 12.03.2014 року. В даному випадку перебіг процесуального строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів обчислюється саме із 04.04.2014 року, тобто від дати отримання висновку.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що строк звернення до суду для захисту своїх прав дотримано у відповідності до ст.257 ЦК України.

Представник відповідача в засідання суду 11.12.2014р. не прибув, будь-яких додаткових заяв чи клопотань від останнього до суду не надходило.

Третя особа в засідання суду 11.12.2014р. прибула, усно повідомила, що у вирішенні справи покладається на думку суду.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Управління пенсійного фонду України, м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №753503 від 24.12.2012р.

Хмельницький міжшкільний навчально-виробничий комбінат, м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців згідно Виписки із ЄДР №409615 від 03.01.2013р.

Із позовних матеріалів слідує, що для призначення пенсії гр. Данилевич В.П. до управління Пенсійного фонду України було надано довідку про заробітну плату №22 від 01.12.2008р. за період роботи Хмельницькому міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (реорганізований у Хмельницький міський навчально-косовий комбінат) з травня 1989р. по жовтень 1994р., яка була використана для обчислення розміру пенсії. Довідка підписана керівником, головним бухгалтером та завірена печаткою підприємства.

Згідно довідки про доходи від №22 від 08.12.2008р. відповідач повідомив, що Данилевич В.П. за період з 1989р. по 1994р. отримала дохід в сумі 153 388,96 грн.

В листопаді 2013 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому за відома директора Хмельницького міського навчально-курсового комбінату Федорова І.І. та у присутності бухгалтера Середюк В.П.. проведено перевірку достовірності видачі документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсій.

За результатами проведеної перевірки складено акт зустрічної перевірки від 12.11.2013 р. щодо достовірності довідки №22 від 08.12.2008р., згідно якого встановлено, що під час перевірки відомостей по нарахуванню заробітної плати за 1989-1994 роки виявлені помилки в таких місцях: грудень 1989р., жовтень 1989р., листопад 1989р., січень-травень 1990р., грудень 1990р.- березень 1991р., вересень1991р.- листопад 1991р., січень 1992р.- березень 1992р., червень 1992р.- вересень 1992р., травень 1993р., серпень 1993р.-вересень 1993р., лютий 1994р.- червень 1994р.

При цьому, акт зустрічної перевірки від 12.11.2013р. підписаний директором підприємства Федоровим І.І. без жодних заперечень та зауважень.

12.11.2013р. відповідачем на підставі особових рахунків за 1989-1994 роки видано нову довідку про дійсну заробітну плату гр. Данилевич В.П. №48 від 12.11.2013р., сума заробітку згідно якої відповідає даним особових рахунків та відомостей про нарахування заробітної плати за відповідний період, досліджений під час перевірки УПФУ у м. Хмельницькому.

05.03.2014р. позивач звернувся до Хмельницького МВ УМВС України у Хмельницькій області із заявою про кримінальне правопорушення з боку посадових осіб відповідача.

04.04.2014р. на адресу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому надійшов висновок начальника СДСБЕЗ ПЗВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, лейтенанта міліції Т.А.Гарука про результати розгляду звернення від 12.03.2014 року.

Як вбачається із даного висновку, відомості до вказаної недостовірної довідки були внесені головним бухгалтером даної установи особисто, а з приводу розбіжності відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату з інформацією про розмір заробітної плати Данилевич В.П., наявною у особових рахунках останньої за період часу з 1989 року по 1994 року бухгалтер Ільницька М.М. (яка на момент видачі довідки працювала головним бухгалтером даної установи), повідомила, що в ході складання вищевказаної довідки відомості були занесені помилково, так як рахунки по заробітній платі Данилевич В.П. знаходились вкрай поганому стані, та не відповідали стандартам бухгалтерського обліку заробітної плати.

Згідно навої довідки про заробіток для обчислення пенсії від 12.11.2013р. №48, яка була надана органу пенсійного фонду слідує, що заробіток гр. Данилевич В.П. за період з жовтня 1989 р. по жовтень 1994р. становив в сумі 108 914,42 грн.

Згідно довідки УПФ у м. Хмельницькому від 19.12.2013р. слідує, що за період з 14.03.2009р. по 31.12.2013р. розмір надмірно виплаченої пенсії гр. Данилевич В.П. становить 24 017,06 грн. грн.

25.07.2014 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було надіслано лист-претензію за вих.№18493/03 до відповідача із вимогою відшкодування шкоди в розмірі 24 017,06 грн.

Враховуючи те, що дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до суду із позовом про стягнення із відповідача шкоди (із врахуванням зменшення позовних вимог, прийнятого судом) в розмірі 21 615,43 грн., яка заподіяна позивачу внаслідок переплати пенсії.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду у спосіб зокрема відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу до відповідач про стягнення з останнього шкоди в сумі 21 615,43 грн., яка заподіяна позивачу внаслідок переплати пенсії, спричиненої внаслідок складання та видачі недостовірної довідки про доходи гр. Данилевич В.П. №22 від 08.12.2008р. При цьому, недостовірність складеної відповідачем довідки позивач обґрунтовує актом зустрічної перевірки від 12.11.2013р., висновком правоохоронних органів від 12.03.2014р., довідками про переплату суми пенсії від 19.12.2013р., від 09.12.2014р.

Положеннями ст.11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Згідно із ч.1 ст.50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В частині 2 ст.17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією (в редакції на час видачі довідки).

Постановою Правління пенсійного Фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок).

Відповідно до п.17 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

Відповідно до статті 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Відповідно до п.2 „Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

В ході вирішення справи судом встановлено, що довідка про доходи №22 від 08.12.2008р., яка видана відповідачем і була підставою для призначення пенсії гр. Данилевич В.П., містила недостовірні дані стосовно розміру заробітної плати, що відображено в акті зустрічної перевірки від 12.11.2013р.

Судом приймається до уваги фактичні обставини, які встановлені позивачем під час зустрічної перевірки від 12.11.2013р., за результатами якої відповідачем на підставі особових рахунків за 1989-1994 роки видано нову довідку про дійсну заробітну плату гр. Данилевич В.П. №48 від 12.11.2013р.

При цьому, сума заробітку по виданій довідці №48 від 12.11.2013р. відповідає даним особових рахунків та відомостей про нарахування заробітної плати за відповідний період, досліджений під час перевірки УПФУ у м. Хмельницькому. Дане підтверджується також і пояснювальною запискою головного бухгалтера В.П. Середюк, яка додана до акту зустрічної перевірки, згідно якого просить довідку №22 від 08.12.2008р. вважати недійсною.

Крім того, у висновку від 12.03.2014р. начальника СДСБЕЗ ПЗВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області, лейтенанта міліції Т.А. Гарука встановлено, що відомості до вказаної недостовірної довідки були внесені головним бухгалтером помилково, так як рахунки по заробітній платі Данилевич В.П. знаходились вкрай поганому стані, та не відповідали стандартам бухгалтерського обліку заробітної плати.

Із наявної в матеріалах справи довідки УПФ у м. Хмельницькому від 09.12.2014р. №29759/06 вбачається, що станом на 09.12.2014р. надмірно виплачена пенсія гр. Данилевич В.П. становить 21 615,43 грн.

За таких обставин, суд вважає, що складання та видача відповідачем довідки про доходи №22 від 08.12.2008р. із недостовірними даними стосовно заробітку гр. Данилевич В.П., стало підставою для нарахування пенсії в розмірі більшому від обґрунтованого, а нарахування надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат в сумі 21 615,43 грн., які фактично є бюджетними втратами.

З огляду на викладене, суд вважає, що з боку відповідача наявний склад правопорушення вимог пенсійного законодавства, внаслідок чого було завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.

При цьому, протиправна поведінка відповідача полягає у подані до органів пенсійного фонду недостовірної довідки, шкода - у нарахуванні надмірного розміру пенсії в сумі 21 615,43 грн., а причинний зв'язок - у нарахуванні пенсії на основі недостовірних документів; вина відповідача - надання довідки за підписом уповноважених осіб підприємства із недостовірною інформацією про заробітну плату гр. Данилевич В.П.

Аналогічні правові позиції викладено в постановах Вищого господарського суду України від 20.11.2012р., по справі № 5009/2285/12, від 12.03.2013р. по справі №5023/4139/12).

При цьому, доказів відшкодування відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 21 615,43 грн. в добровільному порядку, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів, суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Твердження відповідача про те, що акт зустрічної перевірки від 12.11.2013р. не містить висновків щодо недостовірності довідки №22 від 08.12.2008р., не відповідає дійсності, оскільки висновки про недостовірність вказаної довідки підтверджені як актом, так і пояснювальною запискою головного бухгалтера В.П. Сердюк із видачею нової довідки №48 від 12.11.2013р. Крім того, даний акт відповідачем не оспорювався та не скасований в судовому порядку.

При цьому, вказаний акт підписаний директором підприємства Федоровим І.І. без жодних заперечень та зауважень щодо проведення перевірки та її результатів, що свідчить про обізнаність встановлених перевіркою порушень з боку відповідача.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України).

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При цьому, зава відповідача від 09.12.2014р. про сплив строку позовної давності по даній справі судом не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За змістом ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

В ході вирішення справи судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому встановлено недостовірність довідки про заробітну плату, виданої Хмельницьким міським навчально-курсовим комбінатом гр. Данилевич В.П. в листопаді 2013 року за результатами проведеної зустрічної перевірки.

Щодо підтвердження саме неправомірних дій посадових осіб даної установи, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому пересвідчилось після отримання висновку Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області від 12.03.2014 року. В даному випадку перебіг процесуального строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів обчислюється починаючи з 04.04.2014 року.

За таких обставин, суд вважає, що строк звернення до суду для захисту своїх прав дотримано у відповідності до ст.257 ЦК України, підстав для відмови в позову у зв'язку із пропуском цього строку, не вбачається.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача в доход державного бюджету України у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, м. Хмельницький до Хмельницького міського навчально-курсового комбінату, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Данилевич Віри Петрівни, м.Хмельницький про стягнення шкоди в розмірі 21 615,43 грн. задовольнити.

Стягнути із Хмельницького міського навчально-курсового комбінату, 29000, м.Хмельницький, вул. Проскурівська,61 (код ЄДРПОУ 22770844) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, 29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49 (код ЄДРПОУ 01526313) 21 615,43 грн. (двадцять одна тисяча шістсот п'ятнадцять гривень 43 коп.) шкоди.

Видати наказ.

Стягнути із Хмельницького міського навчально-курсового комбінату, 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська,61 (код ЄДРПОУ 22770844) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, 29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49 (код ЄДРПОУ 01526313) для зарахування до Державного бюджету України на рахунок №31218206783002 через УДКСУ у м.Хмельницькому, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк одержувача - ГУДКСУ у Хмельницькій області, м. Хмельницький, МФО 815013 судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 12.12.2014р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2- відповідачу - згідно заяви, наручно.