Постанова

від 09.12.2014 по справі 924/1558/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

    РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА "09" грудня 2014 р.                                                                                Справа № 924/1558/14             Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючий суддя                                                      Грязнов В.В. суддя                                                                             Мельник О.В. ,  суддя                                                                             Розізнана І.В. секретар судового засідання  Карпович О.В.,              без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Державного підп-риємства «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.11.2014р. у справі № 924/1558/14 за позовом    Хмельницької районної державної адміністрації м.Хмельницький до                   Державного підприємства «Селекційно-генетичний центр по рибництву                         «Поділля» м.Хмельницький про розірвання договору оренди земель водного фонду,- Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2014р. у справі №924/1558/ 14 (суддя Гладюк Ю.В.) задоволено позовні вимоги Хмельницької районної державної адмініст-рації (надалі в тексті – Адміністрація) до Державного підприємства «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» (надалі в тексті – Підприємство) про розірвання договору оренди земель водного фонду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або оренд-ної плати. Отже, порушення істотної умови договору оренди, а саме несплата орендарем орендної плати у встановленому порядку та розмірі є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку на вимогу однієї із сторін.(арк.справи 32-33). Не погоджуючись із прийнятим рішенням Підпиємство подало апеляційну скаргу до Рівнен-ського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в даній справі. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що в силу положень Закону України «Про про внесення змін до де-яких законодавчих актів України щодо розмежуваня земель державної та комунальної власності» – Адміністрація не є розпорядником орендованої земельної ділянки, оскільки з 01.01.2013р. розпо-рядження землями водного фонду за межами населених пунктів покладено на обласні державні адміністрації. Також Скаржник вказує, що Хмельницька облдержадміністрація жодних претензій до Підприємства не заявляла і не попереджала про розірвання договору оренди.(арк.справи 42-44). Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у даній справі апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання в складі колегії: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Савченко Г.І.(арк.справи 40). Розпорядженням в.о. голови суду від 08.11.2014р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді у зв'язку із перебуванням судді Савченка Г.І. у відпустці. Для роз-гляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В.(арк.справи 49). У день судового засідання 09.11.2014р. на електронну адресу суду надійшли письмові запе-речення Хмельницької РДА, в яких остання просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і розглядати справу без її участі. Клопотання прийняті судом до уваги. Явку представника в призначене на 09.11.2014р. судове засідання Позивач не забезпечив, хоч про час і місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 50-52). Проте, така неявка не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на відсутність потреби в ній. Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, переві-ривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Селекційно-генетичний центр по рибництву «Поділля» зареєстроване як юридична особа від 23.11.2009р.(арк.справи 46). Матеріалами справи стверджено, що Хмельницька районна державна адміністрація-орен-додавець та Підприємство-орендар уклали 29.11.2011р. договір оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб №472 (надалі в тексті – Договір), згідно п.п.1, 2 якого, орен-дареві передано у строкове платне користування земельну ділянку водного фонду загальною пло-щею 298,96 га, в тому числі: під водою – 275,11 га, під дамбами – 21,21 га, під каналами – 1,68 га, під господарськими дворами – 0,45 га, під болотами – 0,51 га, яка знаходиться на території Гнато-вецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельна ділянка виділена в натурі та має кадастровий номер 6825082100:04:005:0010. Нормативно грошова оцінка становить 785 594 грн. 23 коп.(арк.справи 8-14). Земельна ділянка, яка відноситься до категорії земель водного фонду передається в оренду для рибогосподарських потреб.(п.3.1 Договору). Орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 8% нормативної грошо-вої оцінки земельної ділянки і становить 62  847 грн. 54 коп. за рік, починаючи з дня державної ре-єстрації договору оренди. Періодичність внесення орендної плати – щомісячно, протягом 30 кален-дарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, в сумі 5  237 грн. 30 коп.(п. 3.3 Договору). Обов'язок орендаря вчасно вносити орендну плату передбачений п.5.2 Договору. Відповідно до п.5.1 Договору, орендодавець має право, зокрема, розірвати договір оренди в односторонньому порядку, у зв'язку із систематичною (на протязі трьох і більше місяців) несп-латою орендарем орендної плати, визначеної у п.3.3 Договору. Розірвання договору з ініціативи орендодавця в односторонньому порядку допускається. Умовою розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця є систематич-на (на протязі трьох і більше місяців) несплата орендарем орендної плати визначеної в п.3.3 Дого-вору.(п.8.3 Договору). Договір укладається строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації в Управлінні Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області.(п.п. 3.2, 10 Договору). Договір підписано головою Хмельницької районної державної адміністрації та директором Підприємства, скріплено відбитками печаток. Договір оренди містить відмітку про реєстрацію у відділі Держкомзему у Хмельницькому районі Хмельницької області 15.12.2011р. про що у Дер-жавному реєстрі земель вчинено запис за №682508214000239, який скріплено відбитком печатки відділу ДЗК.(арк.справи 14). З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору орендодавець передав, а  орендар прийняв предмет оренди – земельну ділянку водного фонду загальною площею 298,96 га, яка розташована на території Гнатовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що стверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 09.11.2011р.(арк.спра-ви 15). Матеріалами справи стверджено, що 06.06.2013р. у відповідь на претензію Позивача №40/ 07-1611/13 від 30.05.2013р. на суму 62  100 грн. Відповідач надіслав Адміністрації гарантійний лист, в якому визнав заборгованість з орендної плати за Договором та зобов'язався погасити її впродовж 3-4 кварталів 2013 року.(арк.справи 18, 27). Разом з тим, пропозиції погасити заборгованість з орендної плати, які вбачаються з претен-зій Позивача №40/07-3713/13 від 19.12.2013р. на суму 147  226 грн. 28 коп., №40/07-855/14 від 03.04.2014р. на суму 201  210 грн. 97 коп., №40/07-3044/14 від 07.10.2014р. на суму 236  159 грн. 11 коп. та №40/07-1837/14 від 10.07.2014р. на суму 232  659 грн. 42 коп. – залишені Відповідачем без відповіді і без задоволення, що підтверджується матеріалами справи.(арк.справи 19, 20, 21, 22-23, 28). В матеріалах справи міститься копія листа Хмельницької ОДПІ, з якої вбачається, що за Відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати за землю, яка станом на 01.10. 2014р. складає 236  159 грн. 11 коп.(арк.справи 16). Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне: Предметом даної справи є розірвання договору оренди земельної ділянки. Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України (надалі в тексті – ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішен-ня відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повно-важеннями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі продажу права оренди земе-льної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділян-ки. Згідно з ст.83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населе-них пунктів, крім земель приватної  та державної власності, а також земельні ділянки за їх межа-ми, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До розмежування земель державної і ко-мунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади. Координацію здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охоро-ною земель віднесено до повноважень місцевої державної адміністрації також і ст.13 Закону Украї-ни «Про землеустрій». В силу приписів п.«а» ч.3 ст.122 ЗК України, районні державні адміністрації на їхній тери-торії передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених части-нами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для ведення водно-го господарства. Підставами виникнення, зміни та припинення земель них відносин є юридичні факти – юри-дично значимі обс тавини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обста вин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів міс цевого самоврядування, які передбачені законом як під стави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рі шення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридич-них осіб; події, з якими закон або інший право вий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення зе-мель них відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України). Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі – це засноване на дого-ворі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст.2 даного Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими норма-тивно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи стверджується, що земельна ді-лянка загальною 298,96 га, яка знаходиться на території Гнатовецької сільської ради Хмельниць-кого району Хмельницької області – віднесена до земель водного фонду. Вбачається, що з моменту укладення Договору між сторонами в силу ст.13 Закону України «Про оренду землі», ст.93, п.5 ст. 126 ЗК України та ст.792 ЦК України – виникли господарські правовідносини, які є відносинами найму (оренди) земельної ділянки, оскільки одна сторона (наймодавець) зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та ко-ристування за плату. Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України), ко-жна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установ-лений строк. Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, про що засвідчує акт приймання-передачі земельної ділянки від 19.11.2011р.(арк.спправи 15). Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 ГК України та визначений пунктом 5.2 Договору. Проте, Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме не сплачував орендну плату період з 30.05.2013р. по 01.10.2014р. внаслідок чого утворилася заборго-ваність в сумі 236  159 грн. 11 коп.(арк.справи 16, 18, 19, 20, 21, 22-23). Разом з тим, систематична (на протязі трьох і більше місяців) несплата орендарем орендної плати є, згідно з пунктом 8.3 Договору підставою припинення його дії шляхом розірвання в одно-сторонньому порядку з ініціативи орендодавця. Колегія суддів зауважує, що до підстав припинення  права користування земельною ділян-кою передбачених ст.141 ЗК України, зокрема віднесено систематичну несплату земельного подат-ку або орендної плати, на що у позовній заяві посилається Хмельницька райдержадміністрація. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.(ч.2 ст.651 ЦК України). Істотні умови договору оренди землі визначені ст.15 Закону України «Про оренду землі». Так, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розмі-ру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її не-сплату. Аналогічна правова позиція викладена в ст.284 ГК України. Платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є юридичні осо-би, що уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірван-ня договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Розглядаючи справу зі спору про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, колегія суддів приймає до уваги, що згідно зі ст.ст. 1, 13 названого Закону – основ-ною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своє-часне отримання орендної плати у встановленому розмірі. При цьому, доводи про наявність забор-гованості з орендної плати повинні підтверджуватися і підтверджуються належними у справі дока-зами, зокрема, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність заборгованос-ті за земельним податком та орендною платою. Такої ж позиції дотримується Вищий господар-ський суд України, що знайшло відображення у п.п. 2.20, 2.23 Постанови пленуму від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин». Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та стверджується мате-ріалами справи – Відоповідач порушив вимоги законодавства України та п.п. 3.3, 5.1, 5.2 Договору оренди. Колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання Скаржника, що Хмельницька райдерж-адміністрація не є розпорядником спірної земельної ділянки через те, що з 01.01.2013р. розпоряд-ження землями водного фонду за межами населених пунктів покладено на обласну державну ад-міністрацію. Відповідно до ст.58 ЗК України, землі, зайняті озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами належать до земель водного фонду. Як зазначалось вище, згідно ч.3 ст.122 ЗК України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населе-них пунктів, зокрема, для ведення водного господарства. Апеляційний суд зауважує, що обґрунтовуючи свої доводи, Апелянт наводить текст ст.122 Земельного кодексу у вигляді, яким перекручено її дійсний зміст, при цьому, Відповідач не спрос-тував того, що Хмельницька райдержадміністрація є стороною оспорюваного Договору – орендо-давцем і вправі вимагати дострокового розірвання Договору оренди у разі доведення фактів систе-матичної несплати орендарем плати, а натомість визнає всій борг перед Позивачем, що стверджу-ється гарантійним листом №39 від 05.06.2013р.(арк.справи 27). Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Колегія суддів звертає увагу, що фактично користуючись земельною ділянкою водного фон-ду впродовж трьох років Відповідач систематично ухиляється від сплати орендної плати. З мотивів, викладених вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки орендна плата за користування земельною ділянкою є істотною умовою договору, а порушення істотної умови дого-вору є підставою для розірвання договору, то господарський суд Хмельницької області дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позову. Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання дого-вору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо дого-вір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'є-ктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З огляду на викладене, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що не можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуа-льного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його належить залишити без змін, а апеляційну скар-гу – без задоволення. Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селекційно-генетичний центр по рибниц-тву «Поділля» на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.11.2014р. у справі №924/1558/14 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. 2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України. 3. Справу №924/1558/14 повернути до господарського суду Хмельницької області. Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.   Суддя                                                                                              Мельник О.В.   Суддя                                                                                              Розізнана І.В.