Постанова

від 28.11.2014 по справі 826/12129/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 листопада 2014 року №826/12129/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» додержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2014 №0002962201 та від 21.07.2014 №0002992201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2014 №0002962201 та від 21.07.2014 №0002992201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 20.06.2014 №42/26-53-22-01-26-35823005, необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.07.2014 №0002962201 та від 21.07.2014 №0002992201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 20.06.2014 №42/26-53-22-01-26-35823005 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 21.07.2014 №0002962201 та від 21.07.2014 №0002992201.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» за період з 01.04.2011 по 31.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2011 рік на суму 36 570,00 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження по податку на додану вартість на загальну суму 31 799,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт перевірки від 20.06.2014 №42/26-53-22-01-26-35823005 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21.07.2014 №0002962201, якими позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 36 570 грн.;

від 21.07.2014 №0002992201, якими позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39 749,00 грн. у тому числі: 31 799,00 грн. - основний платіж, 7 950,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.06.2014 №42/26-53-22-01-26-35823005 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» за договорами від 05.08.2011 №46-к, від 01.08.2011 №34-Б, від 07.09.2011 №52-к, від 05.09.2011 №39-Б, від 05.10.2011 №48-Б, від 28.11.2011 №109-к, від 14.11.2011 №89-к, від 07.11.2011 №69-Б, від 28.11.2011 №128-К.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» (виконавець) укладено договори на виконання бухгалтерських послуг від 01.08.2011 №34-Б, від 05.09.2011 №39-Б, від 05.10.2011 №48-Б, від 07.11.2011 №69-Б відповідно до яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт з консультування та бухгалтерського обслуговування.

Також між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» (виконавець) укладено договори на проведення розрахунків вартості корпоративних прав від 05.08.2011 №46-к, від 07.09.2011 №52-к, від 28.11.2011 №109-к відповідно до яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню розрахунків вартості 100% публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»», з наступною передачею замовнику розрахунки в електронному вигляді.

Також між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» (виконавець) укладено договір на проведення розрахунків від 14.11.2011 №89-к, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по проведенню розрахунків вартості цінних паперів, обладнання, КТЗ.

Також між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» (виконавець) укладено договір на виконання консультаційних послуг від 28.11.2011 №128-К, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт з консультування та бухгалтерського обслуговування.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів від 05.08.2011 №46-к, від 01.08.2011 №34-Б, від 07.09.2011 №52-к, від 05.09.2011 №39-Б, від 05.10.2011 №48-Б, від 28.11.2011 №109-к, від 14.11.2011 №89-к, від 07.11.2011 №69-Б, від 28.11.2011 №128-К; актів здачі-прийняття робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві вказано на акт державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 04.04.2012 №60/22-05/37474819 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 по 29.02.2012».

Так, з акту від 04.04.2012 №60/22-05/37474819 вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, а саме правочини укладені товариством не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Також, контролюючий орган наголошує на тому, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» було встановлено, що одним з контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» у період, що перевірявся, було товариство з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал», а тому постановою слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області від 05.05.2014 призначено по кримінальному провадженню №32014110000000009 позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) при проведенні господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» за весь період фінансово-господарських взаємовідносин.

Аналізуючи надані сторонами докази суд приходить до наступного висновку.

Згідно договорів від 05.08.2011 №46-к, від 01.08.2011 №34-Б, від 07.09.2011 №52-к, від 05.09.2011 №39-Б, від 05.10.2011 №48-Б, від 28.11.2011 №109-к, від 14.11.2011 №89-к, від 07.11.2011 №69-Б, від 28.11.2011 №128-К контрагент позивача зобов'язується надати бухгалтерські послуги та послуги щодо операцій з цінними паперами, виконання яких потребує необхідних знань. Разом з тим, позивачем не надано доказів можливості надання товариством з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» послуг передбачених договорами.

Окрім того, позивачем не надано суду будь-яких результатів виконання послуг передбачених вище зазначеними договорами, а також банківських виписок про оплату вказаних послуг.

З наданих відповідачем документів вбачаються розбіжності між сумами задекларованого податкового кредиту та податковими зобов'язаннями позивача та його контрагента по деяким періодам, а отже наявність порушення фіскальних інтересів держави.

А в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.04.2014 №369/2639/14-К встановлено, що ОСОБА_1 підписував документи податкової звітності складених на підставі фіктивних господарських угодах та фіктивних первинних документах.

Також суд звертає увагу, що згідно витягу з ЄДРПОУ по товариству з обмеженою відповідальністю «УК Транссервіс» код 37474819, основним видом діяльності товариства є код квед 45.21.1 будівництво будівель; код квед 63.40.0 організація перевезення вантажів; код квед 74.14.0 консультування з питань комерційної діяльності та управління; код квед 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу (основний); код квед 51.90.0 інші види оптової торгівлі; код квед 74.87.0 надання інших комерційних послуг.

За таких обставин, висновки органу доходів та зборів щодо безпідставного формування позивачем даних свого податкового обліку на підставі первинних документів, які не відображають рух активів в процесі здійснення господарських операцій та створені з метою мінімалізації податкового навантаження, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 1 218,00 грн. та вимоги статті 4 Закону України «Про судовий збір», що мінімальна ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1 827,00 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 609,00 грн. (1 827,00 грн. - 1 218,00 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСП Оцінка-Капітал» (місто Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 11-Б, офіс 306, код ЄДРПОУ 35823005) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.