Рішення

від 10.12.2014 по справі 7/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/140 10.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інфотехнологій»

до Житлово-будівельного кооперативу «Меблевик-1»

про стягнення 58 289,29 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гогітідзе В.Ф. - довіреність б/н від 01.10.2014 року;

від відповідача: Кусок І.В. - керівник; Дімідюк І.В. - довіреність б/н від 09.12.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" (первісний позивач) звернулось до Господарський суд м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Меблевик-1» про стягнення 27 498,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води згідно умов Договору №450073 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.1999 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 27 498,68 грн. - основного боргу, 274,99 грн. - витрат із сплати державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.03.2007 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.03.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2007 року відкладено розгляд справи на 12.04.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2007 року відкладено розгляд справи на 10.05.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2007 року відкладено розгляд справи на 29.05.2007 року.

29.05.2007 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача на свою користь 58 289,29 грн. - основного боргу, 582,90 грн. - витрат із сплати державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2007 року зупинено провадження у справі № 7/140 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 6/182-А за позовом Київської міської організації Української партії "Єдність" до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) Українська екологічна асоціація "Зелений Світ", 2) Спілка кооператорів та підприємців України про визнання протиправними та скасування рішень та розпоряджень.

27.10.2014 року через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" надійшла заява про заміну сторони у справі - позивача її правонаступником.

Ухвалою суду від 29.10.2014 року поновлено провадження у справі 7/140 та розгляд справи та заяви призначено на 12.11.2014 року.

В судовому засіданні 12.11.2014 року судом відкладено розгляд справи до 19.11.2014 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 19.11.2014 року оголошено перерву до 02.12.2014 року.

В судовому засіданні 02.12.2014 року оголошено перерву до 10.12.2014 року.

10.12.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 56 289,29 грн.

В судовому засіданні 10.12.2014 року встановлено, що 28.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Екостандарт» (попередня назва Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» яке є правонаступником ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер") та Публічним акціонерним товариством «Фортуна-банк» укладено договір факторингу № 28/09/12, а 04.10.2012 року Публічним акціонерним товариством «Фортуна-банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» (фактор) укладено договір факторингу №04/10/12, згідно з якими право вимоги, серед іншого, за зобов'язанням, що виникло за Договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.1998 року №0450228, укладеного між позивачем та відповідачем, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інфотехнологій» (новий позивач).

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про заміну позивача у справі його правонаступником, а саме: з Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» (01054, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 22, код ЄДРПОУ 32531966).

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2014 року проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 10.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.1999 року між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан ПАуер» (перейменовано в Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", що в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Інфотехнологій»; далі по тексту - енергопостачальна організація, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Меблевик-1» (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено Договір №450073 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1 Договору) енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Покупцю «товар» - теплову енергію у вигляді гарячої водив період з 01.02.1999 року по 31.01.2000 року.

Згідно з п. 1.2. Договору Покупець зобов'язується прийняти «товар» та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору всі розрахунки по цьому «Договору» виконуються на підставі рахунків, які «Покупець» отримує від «Енергопостачальної організації», виключно у грошовій формі (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.97 р. № 487) за винятком випадків, передбачених чинним Законодавством України.

Згідно з п. 6.4. Договору «Покупець» щомісяця з 12 по 14 число отримує в «Енергопостачальній організації» оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту «Покупець» повертає в «Енергопостачальну організацію» не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 6.5. Договору «Покупець» самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Даний договір укладений на термін з 01.02.1999 року до 30.01.2000 року і вважається продовженим на такий же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо Покупець до 1 серпня поточного року узгодить з Енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період. (п. 10.1. Договору зі змінами внесеними Угодою №1 про зміну і доповнення договору від 01.02.2001 року).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору у встановленому законом чи договором порядку.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії, відповідно до умов Договору, у останнього за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року (спірний період) перед позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Інфотехнологій», як процесуальний правонаступник позивача) виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 56 289,29 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду підписані між сторонами акти звірки взаєморозрахунків (акти звірки), на підтвердження іншого суд не надано жодних доказів.

Суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 56 289,29 грн. за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року, заяв про уточнення (збільшення) періоду за який обчислюється заборгованість і суми заборгованості суду не надано (станом на момент розгляду справи).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами за своєю юридичною природою є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року в розмірі 58 289,29 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 56 289,29 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Меблевик-1» (02121, м. Київ, ПРОСПЕКТ БАЖАНА, будинок 7-Д, код ЄДРПОУ 22894144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» (01054, м. Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ ТУРГЕНЄВСЬКА, будинок 22, код ЄДРПОУ 32531966) 56 289 (п'ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 29 коп. - основного боргу, 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 90 коп. - витрат із сплати державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 11.12.2014 року.