Рішення

від 11.11.2014 по справі 911/3817/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа № 911/3817/14

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ІНТЕРБАНК»;

до Приватного підприємства «Альфа-Л»;

про стягнення 1 152 000,00 євро

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Артамонова Е.О. (довіреність № 11 від 24.07.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ІНТЕРБАНК» (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів) до Приватного підприємства «Альфа-Л» про стягнення 1 152 000,00 євро заборгованості за Кредитним договором № 3266/3 від 29.03.2010 року з яких: 152 000,00 євро заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 000 000,00 євро заборгованості по поверненню кредитних коштів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2014 року порушено провадження у справі № 911/3817/14 та призначено справу до розгляду на 30.09.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 30.09.2014 року, представники сторін не з'явилися, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 09.09.2014 року не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 28.10.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 28.10.2014 року, представник відповідача повторно не з'явився, сторони вимог ухвали Господарського суду Київської області від 09.09.2014 року не виконали, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 11.11.2014 року.

Крім того, в судовому засіданні 28.10.2014 року представником позивача, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано клопотання про продовження строку розгляду спору, яке задоволено судом та продовжено строк розгляду спору.

В судовому засіданні 11.11.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача повторно не з'явився, вимог суду виконав, відзив на позов не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений, відзив на позов без поважних причин не наданий, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «ІНТЕРБАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ІНТЕРБАНК» - позивач, Кредитор) та Приватним підприємством «Альфа-Л» (відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір № 3266/3 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, в редакції укладених до нього Додаткових угод Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у сумі 1 000 000,00 євро (далі - кредит) для здійснення платежу за контрактом № А - 1003 від 10.03.2010 року, укладеному ним з компанією «Chester United Ltd», 48 Queen Street, Лондон W1G 9jj, Англія (п. 1.1 Договору).

Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів одноразово або частково у безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника № 2600 3 033266001 в ВАТ КБ «Інтербанк» м. Києва, МФО 300216 для подальшого проведення розрахунків з контрагентом у валюті кредиту (п. 1.2 Кредитного договору).

Кредитор надає Позичальнику кредит на період з 29.03.2010 року по 11.12.2012 року з процентною ставкою 9,0 % річних (п. 1.3 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 27.12.2011 року).

Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит та направити кошти на п/р Позичальника № 2600 3 033266001 в ВАТ КБ «Інтербанк», МФО 300216 на протязі одного робочого дня, починаючи з дати, зазначеної у п. 1.2 Договору (п. 2.1.1 Кредитного договору).

Позичальник зобов'язується провести остаточний розрахунок щодо повернення кредиту 11.12.2012 року. Повернення кредиту здійснювати на позичковий рахунок № 2062 1 033266003 в ПАТ КБ «ІНТЕРБАНК», м. Києва, МФО 300216 (п. 2.3.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 27.12.2011 року). Сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, у строк не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховуються проценти рахунок № 2068 6 033266004 в ВАТ КБ «ІНТЕРБАНК», МФО 300216. Останній платіж здійснити одночасно з погашенням кредиту у строк, що передбачений Договором для погашення кредиту. Проценти нараховуються по фактичній заборгованості щомісячно, станом на « 01» число місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів у році, рік дорівнює 360 дням. Повний строк, за який нараховуються і сплачуються проценти починається з моменту виникнення фактичної заборгованості по кредиту і закінчується моментом повного погашення заборгованості по кредиту. При цьому перший та останній день користування кредитом вважається як один день. (п. 2.3.2 Кредитного договору).

Договір набуває чинність з дня підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору (п. 5.1 Кредитного договору).

Додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками Сторін і скріплені печатками Сторін (п. 5.2 Кредитного договору).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором в частині надання кредиту в сумі 1 000 000,00 євро виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку відповідача за період з 20.03.2010 року по 31.08.2014 року, що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Однак, відповідач в порушення умов Кредитного договору та Додаткових угод до нього, у встановлений строк до 11.12.2012 року кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 152 000,00 євро заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 000 000,00 євро заборгованості по поверненню кредитних коштів, що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитим договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Договором в сумі 1 152 000,00 євро, в тому числі: 152 000,00 євро заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 000 000,00 євро заборгованості по поверненню кредитних коштів, а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, а отже підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-2 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року визначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору за подачу позову.

Частиною 2 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі в сумі 73 080,00 грн., обрахованої з гривневого еквіваленту заявленої до стягнення заборгованості, із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати .

На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету у сумі 73 080,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Альфа-Л» (07100, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код 30304256) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ІНТЕРБАНК» (03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 27, код 14358604) 152 000 євро (сто п'ятдесят дві тисячі) 00 центів заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 000 000 євро (один мільйон) 00 центів заборгованості по поверненню кредитних коштів.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Альфа-Л» (07100, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код 30304256) в доход Державного бюджету 73 080 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.11.2014 р.

Суддя Т.П. Карпечкін