Постанова

від 09.12.2014 по справі 916/3252/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р.Справа № 916/3252/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Шевченка В.В.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Лисенко О.П., довіреність № 1 від 16.09.14р.;

від відповідача - Булки С.Є., довіреність № 04/22 від 29.09.14р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації

на рішення господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2014 року

по справі № 916/3252/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКС ЛОГІСТІК", м.Іллічівськ Одеської області

до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО"

про зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «МІКС ЛОГІСТІК» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - а.с. 98-99) до Акціонерного комерційного банку «ПОРТО-ФРАНКО» /далі - Банк/ про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: виконати платіжні доручення на перерахування з поточного рахунку ТОВ „МІКС ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 35162811) №26007967901, відкритого відповідно до умов Договору банківського рахунку №9679 від 03.02.2009,:

- №320 від 08.09.2014 на суму 338702,24 грн. - на поточний рахунок ТОВ „МШК УКРАЇНА" №33215800700015 в ПАТ „МАРФІН БАНК" (помилково перераховані кошти на рахунок клієнта згідно листа від 07.08.2014 вих. №109);

- №321 від 22.09.2014 на суму 55820 грн. - на поточний рахунок УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області №31117029700015 в ГУ ДКСУ в Одеській області (сплата ПДВ за липень 2014р. податковий платіж з податку на додану вартість);

- №322 від 22.09.2014 на суму 25500грн. - на поточний рахунок ГУДКСУ в Одеській області №37195201001503 ГУ ДКСУ в Одеській області (єдиний соціальний внесок пенсійного фонду другу половину зарплати за липень 2014 р.);

- №323 від 22.09.2014 на суму 9 000,00 грн. - на поточний рахунок УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області №33215800700015 в ГУ ДКСУ в Одеській області (податок з доходів фізичних осіб з зарплати за 1 половину липня 2014 р.).

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст.509, 1066, 1074 ЦК України, ст. 173 ГК України та ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору банківського рахунку №9679, укладеного між сторонами 3.02.2009р., не здійснив переказ коштів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2014р. (суддя Шаратов Ю.А.) позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням господарського суду, Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції при розгляді спору безпідставно не взято до уваги загальновідомі факти віднесення Банку до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.09.14р. №610 та запровадження щодо нього з 29.09.14р. тимчасової адміністрації з призначенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /далі- Фонд/ на підставі рішення дирекції Фонду №103 від 26.09.14р., внаслідок чого порушено норми матеріального права, а саме:

- п.1 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» /далі-Закон/, якою передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

- ч.2 ст. 37 Закону, якою передбачено, що право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій відноситься до повноважень уповноваженої особи Фонду;

- ст. 52 Закону, якою встановлена черговість та порядок задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку.

З означених підстав скаржник вважає рішення господарського суду Одеської області від 16.10.14р. незаконним та необґрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків фактичним обставинам та просить скасувати його та прийняти нове, яким в позові ТОВ „МІКС ЛОГІСТІК" відмовити в повному обсязі.

У запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник позивача просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

03.02.2009р. між Банком та ТОВ „МІКС ЛОГІСТІК" (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 9679, згідно п.1.1 якого Банк відкриває клієнту, поточні рахунки, зокрема, в національній валюті України №26007967901, і здійснює їх розрахункове-касове обслуговування у відповідності з умовами даного договору. /а.с.18/.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.4, 2.3.2, 2.3.3 договору сторони погодили, що клієнт має право вільно розпоряджатися власними коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства. Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг. Банк зобов'язаний належним чином виконувати умови цього договору. Надавати клієнту послуги у відповідності з вимогами чинного законодавства і умовами цього договору.

Згідно даного договору банківського рахунку №9679 від 03.02.2009р. за наявністю коштів на рахунку ТОВ „МІКС ЛОГІСТІК" у розмірі 443051,17грн., що підтверджується випискою по рахунку від 15.09.2014р. (а.с. 76-77), позивач для здійснення розрахунково - касового обслуговування надав Банку платіжні доручення на загальну суму 429 022,24грн., що підтверджується платіжними дорученнями - №320 від 08.09.2014 на суму 338702,24 грн.; №321 від 22.09.2014 на суму 55820грн.; №322 від 22.09.2014 на суму 25500грн.; №323 від 22.09.2014 на суму 9000 грн../а.с.78-81/.

Судом вірно встановлено, що Банк в порушення умов Договору № 9679 зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на інші рахунки не здійснив, але не пересвідчився з яких підстав Банком припинено здійснення операцій з обслуговування клієнта.

Між тим, на час заявлення позову в остаточній редакції /14.10.14р./ та на час розгляду спору по суті постановою Правління Національного банку України від 26.09.14р. №610 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та щодо нього з 29.09.14р. запроваджено тимчасову адміністрацію з призначенням Уповноваженої особи Фонду. Зазначена інформація була відображена на офіційних сайтах Національного банку України ( http://www.bahk.gov.ua/control/uk/index ) та Фонду ( http://www.fg.gov.ua ) в порядку, встановленому ст. 18 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вона є загальновідомою і відповідно до ст.35 ГПК України доведення не потребує.

З моменту запровадження тимчасової адміністрації Банку спірні правовідносини сторін не регулюються Цивільним кодексом України, норми якого застосовано господарським судом першої інстанції, оскільки визначаються спеціальним законом, а саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Пунктом 16 статті 2 статті 36 Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється зокрема на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Однак, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Враховуючи, що зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням Банку, позивач є кредитором Банку, вимоги якого у відповідності до ст. 36 Закону під час дії тимчасової адміністрації не задовольняються.

Розглядаючи спір господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки відсутності можливості списання грошових коштів з рахунку позивача, який знаходиться у відповідача, оскільки на момент вирішення спору щодо Банку запроваджена тимчасова адміністрація, а Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено обмеження на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, та вважає, що за даних обставин підстави для задоволення позову відсутні, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2014р. скасуванню з відмовою в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічному акціонерному товаристві акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 16.10.2014 року по справі №916/3252/14 скасувати, в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКС ЛОГІСТІК" відмовити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МІКС ЛОГІСТІК"/Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Гайдара,7-Б, оф.12; код 35162811; р/р26009010125763, ПАТ ф-я АТ «Укрексімбанк» у м.Одесі, МФО 328618/ до державного бюджету України /отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990/ через Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області 609грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 11.12.2014р..

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя В.В. Шевченко