Рішення

від 01.12.2014 по справі 761/13496/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13496/14-ц

Провадження №2/761/4605/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 грудня 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ковтун А.В.

за участю представників сторін:

від позивача Войтович Н.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У травні 2014р. позивач - Житлово-будівельний кооператив «Медик-2» звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.12.2014 р., поставлено питання про стягнення солідарно з кожного з відповідачів, які зареєстровані у АДРЕСА_1, в рівних долях (1/3 від суми) заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2011 р. по 01.10.2014 р. в сумі 11960,05 грн., у т.ч. 3% річних - 574,30 грн., інфляційні нарахування - 1760,77 грн. При цьому, посилаючись на оспорювання в судовому порядку мешканцями будинку розмірів встановлених тарифів на житлово-комунальні послуги, позивач просив поновити строк позовної давності на вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. А також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 243,60 грн., та понесені витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що ЖБК «Медик-2» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 якого зареєстровані відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_4 - власник квартири. Починаючи з січня 2011 року відповідачі несвоєчасно, нерегулярно та не в повному обсязі сплачують плату за комунальні послуги, у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг, що зумовило звернення до суду за стягненням боргу в примусовому порядку.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримавли у повному обсязі та просили задовольнити позов з підстав, викладених у ньому. При цьому, представник позивача вказувала, що правлінню ЖБК «Медик-2» від відповідачів звернень з приводу неналежності наданих комунальних послуг не надходило, лічильники в квартирі на холодне та гаряче водопостачання відсутні, тому відповідачам нараховуються суми до сплати пропорційно від кількості зареєстрованих мешканців.

Відповідач ОСОБА_5 та її представник проти задоволення позову заперечували частково. З огляду на те, що між відповідачами та ЖБК «Медик-2» відсутні будь-які договірні відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг. В письмовому запереченні посилаються на те, що вартість комунальних послуг, яка виставляється відповідачам до сплати включає суми за перелік комунальних послуг, які не передбачені законом, або не надавалися взагалі (експлуатаційні витрати, резервний фонд). Крім того, за твердженням відповідачів, розмір наданих послуг та тарифи, за якими ці послуги нараховані, не обгрунтовані. Посилаючись на те, що відповідачі не заперечують необхідності сплачувати комунальні платежі, однак виходячи з тарифів, які є обгрунтованими та встановленими у передбачений законом спосіб, за самостійними розрахунками відповідача заборгованість за період з березня 2011 р. по вересень 2014 р. в розмірі 5990,73 грн. Щодо іншої частини, відповідачі просили застосувати строк позовної давності за період з січня 2011 р. по березень 2011 р., оскільки при зверненні до суду в квітні 2014 р., трирічний строк обмежується саме квітнем 2011 р. А також, з огляду на необгрунтованість визначення розміру та вартості виставлених комунальних послуг, в іншій частині просили в позові відмовити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання для розгляду справи своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили. Суд, обговоривши питання з учасниками судового розгляду, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності цих відповідачів з огляду на те, що в розгляді справи приймала участь відповідач ОСОБА_5, яка повідомила про те, що інші відповідачі через неї обізнані про розгляд справи судом.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з довідки Форми №3 від 06.05.2014 року, власником АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, в квартирі проживають троє осіб (відповідачі у справі).

Будинок, в якому знаходиться вказана квартира відповідачів, перебуває на балансі позивача ЖБК «Медик-2».

Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, визначення якого надано в ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання. А також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно ст. 15 Закону України «Про кооперацію», та положень Статуту ЖБК «Медик-2», який регулює його діяльність, вищим органом управління кооперативу є загальні збори кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належать, зокрема, утворення органів управління та контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу.

Відповідач в судовому засіданні вказувала на те, що вона не є членом кооперативу ЖБК «Медик-2», а її родина придбала квартиру після створення кооперативу, тому не зобов'язана виконувати його рішення, у т.ч. з приводу установлених тарифів на комунальні послуги.

Натомість, з дослідженого судом витягу зі Статуту ЖБК «Медик-2», перереєстрованого 31.10.2012 р., убачається, що п.40 Статуту обумовлено зобов'язання заново прийнятого члену ЖБК, або громадянина, який придбав у власність жиле приміщення в будинку кооперативу, виконувати рішення загальних зборів членів кооперативу. Також, пунктом 38 Статуту ЖБК «Медик-2» передбачено зобов'язання жильців своєчасно вносити платежі на покриття витрат кооперативу по експлуатації, капітальному ремонту будинку, утриманню прибудинкової території, та ін.

Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 66 ЖК України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Предметом судового розгляду є стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2014 р., позов подано до суду (з урахуванням платіжного доручення про сплату судового збору від 24.04.2014 р.) у квітні 2014 року.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приймаючи до уваги, що згідно наданих розрахунків та копій платіжних документів про часткову сплату відповідачами нарахованих комунальних послуг за період, що є предметом судового розгляду, судом встановлено, що відповідачі періодично сплачували кошти за житлово-комунальні послуги, тобто, це свідчить про визнання ними свого боргу, а отже, перебіг позовної давності переривався. У зв'язку з цим, можна зробити висновок, що позивачем не були порушенні строки позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно остаточного розрахунку заборгованості за надані житло-комунальні послуги по квартирі, станом на 01.10.2014 року утворилась заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2011 року по 30.09.2014 року, яка складається з: заборгованості за комунальні послуги в розмірі в сумі 11960,05 грн., втрати з інфляції у розмірі 1760,77 грн., 3% річних в сумі 574,30 грн.., відповідно до розрахунку заборгованості наданому в судовому засіданні 01.12.2014 р.

Згідно до приписів ст. 160 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Щодо доводів відповідачів про те, що об'єми наданих послуг значно перевищені, тому виставлена сума боргу за комунальні послуги за попередній період є необґрунтованою, судом такі доводи оцінюються критично, оскільки «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджено постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р. врегульовано відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка споживає такі послуги. Зокрема, п.11 зазначених Правил передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Лише за наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Судом установлено, що квартира відповідачів не має квартирних засобів обліку водопостачання.

Натомість, в ході розгляду справи стороною позивача надано акти обстеження загальнобудинокової мережі будинку №21 по вул.Платона Майбороди в м.Києві за період з грудня 2011 р. по вересень 2014 р., згідно яких загальнобудинокової мережі знаходяться в задовільному стані, витоки гарячої та холодної води відсутні.

Порядок перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг також установлений вищевказаними Правилами, та обумовлює повідомлення споживачем виконавця послуг у разі неналежного надання або ненадання таких послуг, а також підписання акта-претензії не менш як два споживачами з приводу неналежного надання або ненадання послуг виконавцем.

Стороною відповідача не доведено подання відповідних звернень, або складання актів-претензій щодо неналежності наданих послуг, або невідповідності нарахованих сум за житлово-комунальні послуги за період виникнення заборгованості.

За приписами ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості зі сплати суму боргу за комунальні платежі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема витрати на правову допомогу (п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України).

Відповідно до п. 47 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 р. (далі по тексту - Постанова), при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст. 12, 42, 56 ЦПК України). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20.12.2011 р. №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Крім того, як вбачається з п. 48 Постанови, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї Постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження оплати позивачем зобов'язань за договором №ЖК/М-3-2014 про надання правової допомоги ТОВ «Юридична компанія «АС» від 29.04.2014 р. суду надано лише копії виписки з банківського рахунку ТОВ «Юридична компанія «АС» про отримання від ЖБК «Медик-2» 29.04.2014 р. плати за послуги за договром №ЖК/М-3-2014 в сумі 200,00 грн., та отримання ТОВ «Юридична компанія «АС» 12.05.2014 р. від ЖБК «Медик-2» суми в розмірі 400,00 грн. за складання процесуальних документів на 3 осіб. Розрахунку витрат на правову допомогу позивачем не було долучено.

Крім того, слід зазначити, що правову допомогу, відповідно до приписів ст. 56 ЦПК України, може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Вимога позивача про стягнення з відповідачів таких витрат задоволенню не підлягає, оскільки, особа, яка надавала позивачу правову допомогу не була допущена до участі в справі в якості особи яка надає правову допомогу, відповідно до ч. 2 ст. 56 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, та керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 212 - 215, 217, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 15,16, 257, 267, 322, 625 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), ОСОБА_6 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» (код ЄДРПОУ - 22934861) заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 11960,05 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 05 коп.), 3% річних 574,30 грн. (п'ятсот сімдесят чотири гривні 30 коп.), інфляційні нарахування - 1760,77 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят гривень 77 коп.); судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя