Рішення

від 29.09.2014 по справі 183/4662/14

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4662/14

№ 2/183/3183/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участю секретаря судового засідання Пошивайло І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Новомосковського міськрайонного нотаріального округу Дніпропетровської ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1, права власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,3971 га, яка розташована на території Сомівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322284000:01:000:0014, Державний акт на право власності на землю Серія ЯД №063884, Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010869400046, виданий 09 липня 2008 року; 1/2 частину земельної ділянки площею 4,4854 та, яка розташована на території Сомівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322284000:04:000:0059, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №063840, Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010869400045, виданий 09 липня 2008 року, після смерті мого брата ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат - ОСОБА_4, який за життя склав два заповіти 25 березня 1998 року та 19 березня 2003 року. Заповітом від 25 березня 1998 року ОСОБА_4 зробив таке розпорядження: все своє майно, яке належало йому на день смерті та на яке він мав право заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Заповітом від 19 березня 2003 року ОСОБА_4 зробив таке розпорядження: належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 895715, що виданий 19 березня 2003 року та зареєстрований 19 березня 2003 року за № 819 та Державного акту, який надалі буде виготовлений заповів 1/2 частину цього сертифікату ОСОБА_1. Після смерті ОСОБА_4, з заявою про прийняття спадщини звернулись до приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1. ОСОБА_5 написала заяву про відмову в отриманні спадщини після смерті ОСОБА_4. 28 листопада 2013 року позивачем отримано Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною відмови зазначено те, що заповіт, від імені ОСОБА_4, посвідчений 19 березня 2003 року Державним нотаріусом Терещенко Л.О. складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення та є нікчемним, оскільки складений на сертифікат та на державний акт, а не на право заповідача на земельні паї, а у випадку виділу цього майна в натурі, у вигляді земельної ділянки - на право на земельну ділянку, згідно ст. 1236 ЦК України - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Не погоджуючись з неможливістю отримання спадкового майна позивач звернувся з позовом до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач та третя особа, в судове засідання не з'явились, згідно заяв, що надійшли до суду, просили розглядати справу за їх відсутності. При цьому відповідач визнав позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 /а.с.9/.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 063884 від 09 липня 2008 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження Зачепилівської райдержадміністрації від 10 березня 2006 року №80 отримав у власність земельну ділянку площею 3,3971 га, розташовану на території Сомівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010869400046.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №063840 від 09 липня 2008 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження Зачепилівської райдержадміністрації від 10 березня 2006 року № 80 отримав у власність земельну ділянку площею 4.4854 га, розташовану на території Сомівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №010869400045.

25 березня 1998 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 560, згідно якого все своє майно, що буде належати йому на день смерті та на яке він буде мати право заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

19 березня 2003 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О., зареєстровано в реєстрі за № 193, згідно належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №895715, виданий 19 березня 2003 року та зареєстрований 19 березня 2003 року за № 819 та Державного акту, який надалі буде виготовлений заповів 1/2 частину цього сертифікату ОСОБА_1.

Як свідчить спадкова справа після смерті ОСОБА_4, позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини 19 лютого 2010 року, відповідач звернувся із заявою про прийняття спадщини 15 січня 2014 року. 26 лютого 2010 року ОСОБА_5 написала заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4

28 листопад 2013 року Приватним нотаріусом Новомосковського міськрайонного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 прийнято постанову, згідно якої відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 Підставою відмови зазначено, що згідно ст. 1257 Цивільного Кодексу України заповіт, від імені ОСОБА_4, посвідчений 19 березня 2003 року державним нотаріусом Терещенко Л.О. Зачепилівської державної нотаріальної контори за реєстраційним № 193, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. У порушення вимог ст. 1236 ЦК України вище зазначений заповіт складений на сертифікат та на державний акт, а не на право заповідача на земельні паї, а у випадку виділу цього майна в натурі, у вигляді земельної ділянки - на право на земельну ділянку, згідно ст. 1236 ЦК України - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому

Розглядаючи позовні вимоги, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті.

Статтею 1257 ЦК України визначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

У відповідності до ст.ст.1233, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Водночас, станом на день складання ОСОБА_1 діяв ЦК УРСР, ст.534 якого визначала, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Нормами ЦК УРСР не передбачалось можливості визнання заповітів нікчемними. Главою 3 ЦК УРСР визначено перелік підстав, які мають за результат недійсність угоди, серед яких відсутня можливість визнання угоди недійсною з підстав визначених нотаріусом.

Крім того, згідно Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" Право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, що свідчить про те, що заповідаючи сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт, який в подальшому буде виготовлений, спадкодавець заповідав позивачу 1/2 частину прав на земельну ділянку.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_1, перед смертю оформив згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 063884 від 09 липня 2008 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 063840 від 09 липня 2008 року право власності на земельні ділянки, інші спадкоємці не заперечили проти позовних вимог, позивач згідно з заповітом має право на 1/2 частини земельних ділянок в порядку спадкування та звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини - суд приходить до переконання, що право власності на зазначене майно повинно бути визнане за позивачем в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 328, 1261, 1223, 1258, 1268 ЦК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Новомосковського міськрайонного нотаріального округу Дніпропетровської ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,3971 га, розташованої на території Сомівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322284000:01:000:0014, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 063884 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,4854 га, розташованої на території Сомівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322284000:04:000:0059, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №063840 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов