Ухвала

від 10.12.2014 по справі 199/8969/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10011/14 Справа № 199/8969/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Петренко І.О. Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Дніпропетровської міської ради, де треті особи Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на частину домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка звернулась з позовом до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просила ухвалити рішення, яким визнати за нею та відповідачкою ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по 1\2 частині земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 площею 0,0866 га, кадастровий номер 1210100000:01:197:0004, яка надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

встановити факт, наявності в будинку АДРЕСА_1 мансардного поверху, на час видачі свідоцтва про право власності на будинок від 27.04.21001 на ім'я ОСОБА_4, свідоцтва про право власності на спадщину від 07.09.2004 на ім'я ОСОБА_4 та факт володіння спадкодавцем ОСОБА_4 за її життя мансардним поверхом зазначеного будинку на праві власності;

визнати за позивачкою та відповідачкою право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по 1\2 частині домоволодіння АДРЕСА_1 літ.А-1 житловою площею 52,2 кв.м. та 1\2 частину господарських споруд - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ;

визнати за позивачкою та відповідачкою, як за спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, всі права забудовника, в тому числі: право здачі та введення об'єкта нерухомого майна у експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності по 1\2 частині за позивачкою та відповідачкою на наступні споруди: літня кухня - М; сарай - Н; гараж - Л, що розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову, позивачка вказувала на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Дніпропетровської державною нотаріальною конторою 07.09.2004 та зареєстрованого в реєстрі під № 5-731 ОСОБА_4 належить домоволодіння АДРЕСА_1

Домоволодіння розташоване за вказаною адресою на земельній ділянці 0,0866 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку серії ЯГ №561128, виданого 09 листопада 2006 року Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №51/5 від 12.10.2006.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 10 серпня 2011 року, актовий запис № 512.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - сторони по справі.

В установлений законом шестимісячний строку позивачка звернулася до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Відповідачка ОСОБА_3 також звернулася з заявою про прийняття спадщини.

Державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С. 26.06.2013 винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачем ОСОБА_2 не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Правовстановлюючі документи на домоволодіння знаходяться у відповідачки, яка відмовляється надати їх позивачу для оформлення спадкових прав.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково та визнано за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1\2 частину земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 площею 0,0866 га, кадастровий номер 1210100000:01:197:0004, яка надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнано за ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1\2 частину земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 площею 0,0866 га, кадастровий номер 1210100000:01:197:0004, яка надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 літ.А-1 житловою площею 52,2 кв.м. та 1\2 частину господарських споруд - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ.

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 літ.А-1 житловою площею 52,2 кв.м. та 1\2 частину господарських споруд - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ.

В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні частини позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким :

1). Встановити факт, наявності в будинку АДРЕСА_1 мансардного поверху, загальною площею 65,7 м. кв., на час видачі свідоцтва про право власності на будинок від 27.04.2001 року на ім'я ОСОБА_6, свідоцтва про право власності на спадщину від 07.09.2004 року на ім'я ОСОБА_4, та факт володіння спадкодавцем ОСОБА_4, за її життя, мансардним поверхом зазначеного будинку на праві власності;

2). Визнати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3, як спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1\2 частку, за кожною, домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 866 кв. м. та складається:

- житловий будинок А-1, житлова площа першого поверху якого складає 52,2 кв.м., мансардний поверх будинку загальною площею 65,7 м.кв.; сарай літ. Б, сарай літ. В, вбиральня літ. Г, душ літ. Д, навіс літ. Е, сарай літ. Ж, сарай літ. З, зливна яма № 1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8,1,11.

3). Визнати за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3, як спадкоємцями після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, всі права забудовника, в тому числі: право здачі та введення об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності, право на державну реєстрацію права власності на 1/2 частину, за кожною, споруд: літня кухня - М, сарай - Н, гараж - Л, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1.

Судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 07.09.2004, посвідченого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №5-371, домоволодіння АДРЕСА_1 житловий будинок літ.А-1 житловою площею 52,2 кв.м. та господарські споруди - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ, належать ОСОБА_4 (а.с.166, 21).

Крім того на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 09 листопада 2006 року, виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради 12.10.2006 № 51/5 земельна ділянка площею 0,0866 га, яка розташована на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 (а.с.22).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 10 серпня 2011 року, актовий запис № 512 (а.с.15).

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння № 61 по вулиці Торговельна у м. Дніпропетровську та земельної ділянки площею 0,0866 га, яка розташована на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська по АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про народження, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У передбачений законом шестимісячний строк позивач ОСОБА_2 звернулася до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Постановою державного нотаріуса Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 26.06.2013 про відмову у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки остання не надала правовстановлюючі документів на спадкове майно. Крім того, у постанові державного нотаріуса зазначено, що інший спадкоємець першої черги ОСОБА_3 утримує правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Також відповідачка ОСОБА_3 10 вересня 2011 року звернулася до Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, що підтверджується матеріалами спадкової справи №875/2011, відкритої після смерті ОСОБА_4, копія якої наявна в матеріалах справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення в частині задоволення частини позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано посилався на положення ст.ст.1216, 1218 ЦК України , згідно яким спадкування це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

В п.п. 23,24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Спадкодавці ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 07.09.2004, посвідченого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №5-371, належало домоволодіння АДРЕСА_1 , що складалось з житлового будинку літ.А-1 житловою площею 52,2 кв.м. та господарських споруд - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ (а.с.166, 21).

Крім того на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку від 09 листопада 2006 року, виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради 12.10.2006 № 51/5 спадкодавиці ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,0866 га, яка розташована на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська по АДРЕСА_1 (а.с.22).

Виходячи з вище наведеного , та з урахуванням того , що позивачка була позбавлена можливості отримати свідоцтво про спадщину в нотаріальній конторі з вище викладених причин , суд першої інстанції обґрунтовано визнав за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по 1\2 частині земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 площею 0,0866 га, кадастровий номер 1210100000:01:197:0004, яка надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за кожною, та по 1\2 частині домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ.А-1, житловою площею 52,2 кв.м. та господарських споруд - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ, за кожною.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано посилався на те , що підстав та доказів для задоволення даної частини вимог не встановлено.

Так , рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради щодо надання ОСОБА_4 дозволу на будівництво господарських споруд, як то літньої кухні літ.М, гаражу літ.Л, сараю літ.Н. самі по собі не свідчать про те , що вказані споруди були побудовані саме спадкодавицею , а сама ОСОБА_4 за своє життя право власності на зазначені об'єкти у встановленому законом порядку не зареєструвала, а тому не може бути визнано право власності на це майно і в порядку спадкування за спадкоємцями.

Позивачка ж по справі не зверталась до компетентного органу для вирішення питання щодо оформлення права власності на самочинне будівництво, рішення якого чи його відсутність або відмова давали б підстави вважати наявність спору про право.

Позивачкою не надано доказів і того, що після отримання спадщини самою ОСОБА_4 вона добудовувала, перебудовувала житловий будинок та господарські споруди відповідно до чинного на той час законодавства, а саме не надано проект будівництва, який було б узгоджено з головним архітектором та зареєстровано в Управлінні головного архітектора району або м. Дніпропетровська, що позбавляє суд прийти до висновку про задоволення позовних вимог щодо спадкування прав забудовника.

Обґрунтованою являється і відмова в задоволенні позовних вимог в частині встановлення факту наявності в будинку АДРЕСА_1 мансардного поверху на час видачі свідоцтва про право власності на будинок від 27.04.2001 на ім'я ОСОБА_6 , оскільки відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки , ані ОСОБА_6, ані його дружина ОСОБА_4 за життя не ставили питання щодо узаконення побудованого ними чи нею нерухомого майна, а в момент смерті здатність мати цивільні права і обов'язки (цивільна правоздатність) припинилась згідно ст.25 ЦК України, суб'єктивне право ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не може бути реалізоване після їх смерті.

Окрім того судом встановлено, що між сторонами по справі існує спір щодо прибудов та надбудов, що не позбавляє їх права встановити ці обставини в іншій , передбачений законом спосіб.

Вище наведені висновки суду першої інстанції достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_7 про те , що безспірним спадковим майном є лише земельна ділянка за вищевказаною адресою, а домоволодіння все являється самочинним будівництвом у відповідності до положень ст. 376 ЦК України і не підлягає спадкуванню , оскільки воно було суттєво перебудовано та добудовано і не прийняте в експлуатацію , визнати обґрунтованими не можна , оскільки на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 07.09.2004, посвідченого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №5-371, домоволодіння АДРЕСА_1 , що складалось з житлового будинку літ.А-1 , житловою площею 52,2 кв.м. та господарськими спорудами - сарай літ.Б, сарай літ.В, вбиральня літ.Г, душ літ.Д, навіс літ.Е, сарай літ.Ж, сарай літ.З, зливна яма №1, огорожі 2-7,9, інші споруди 8, І,ІІ, належали ОСОБА_4.

Та обставина , що вищевказане домоволодіння суттєво перебудовано в наступному спадкодавицею , чи іншими особами правового значення для вирішення даного спору не має і може бути предметом розгляду іншого спору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те , що вона була позбавлена можливості звернутись до компетентних органів для вирішення питання , щодо перебудов в спірному домоволодінні , оскільки не являлась власницею його, свідчать про те , що позивачка звернулась до суду з вимогами , в яких їй відмовлено передчасно , а тому в задоволенні їх суд обґрунтовано відмовив. Той факт , що споруди , а саме літня кухня - М, сарай - Н, гараж - Л, відносно яких ставилась вимога про спадкування та визнання права забудовника, були побудовані спадкодавцем оспорюється відповідачкою і може бути предметом розгляду іншого спору . Сама наявність наданих суду рішень Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська № 325/15 від 19.11.2007 року та № 333/10 від 21.11.2008 року «Про дозвіл будівництва госппобудов по вул. Торговельна, 61», якими дозволено ОСОБА_4 будівництво гаражу, літньої кухні та сараю по АДРЕСА_1, факт правомірності вимоги про визнання права забудовника не доводить.

Посилання в апеляційній скарзі на судову практику та постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визнати обґрунтованими також не можна , оскільки в них йдеться про не завершене та не здане в експлуатацію будівництво , яке було виконано саме спадкодавцем і цей факт ніким не оспорював ся. У сторін же по справі маються суттєві суперечки стосовно того , хто , яким коштом і на підставі чого виконував вищевказане будівництво.

Виходячи з наведеного , підстав для задоволення апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

судді - С.П.Котушенко

- М.М. Романюк