Рішення

від 03.12.2014 по справі 646/9663/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22ц/790/7988/14 Головуючий 1 інстанції -Сорока О.П.

Справа №646/9663/14-ц Доповідач - Яцина В.Б.

Категорія:відшкодування шкоди

РІШЕННЯ

іменем України

03 грудня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцина В.Б.

Суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.

за участю секретаря: Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК «Ваше право та закон» про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК «Ваше право та закон» (і.к.37189594) на її користь майнову шкоду у розмірі 88000 грн, та 5000 грн. відшкодування моральної шкоди. В іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК «Ваше право та закон» судовий збір у розмірі 930 грн. на користь держави.

Не погоджуючись з таким рішенням районного суду, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, також суд неправильно застосував ст. 623 ЦК України, яка передбачає відшкодування збитків з урахуваннями ринкових цін, що існували на день пред'явлення позову.

Судова колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах розглянутого позову вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України потерпіла особа має право на відшкодування завданих їй збитків у повному обсязі з особи, яка завдала шкоди її майну.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому під збитками вказана стаття Цивільного Кодексу визначає втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), які відшкодовуються у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором або законом. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у розмірі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Судом встановлено, що 10.07.2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Юридична компанія «Ваше право та закон» було укладено договір № 01-07/12 про надання юридичних послуг щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю у терміни, передбачені законодавством після надання всіх необхідних документів замовником. Замовник, ОСОБА_3 зобов'язалась сплатити за послуги 5000 доларів, що в еквіваленті становить 40000 грн. Додатковою угодою № 1 від 10.07.2012р. передбачено збільшення вартості юридичних послуг до 9000 доларів США, що в еквіваленті становить 72000 грн. Додатковою угодою № 2 від 10.07.2012р. змінено основний договір № 01-07/12, та передбачено обов'язок ТОВ «ЮК «Ваше право та закон» передати ОСОБА_3 юридично оформлений документ на право власності нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Данілевського,31 в строк до 01.03.2014р., а ОСОБА_3 має сплатити винагороду у сумі не більше 128000 грн. У випадку невиконання юридичних послуг виконавець повинен повернути грошові кошти у повному обсязі. Згідно листа № 11227 від 15.10.2014р. управління комунального майна та приватизації питання щодо приватизації і відчуження нежитлового приміщення : м. Харків, вул. Данилевського, 31, не розглядалось.

Відповідно квитанцій до прибутково касових ордерів від 10.07.2012р., 02.08.2012р., 25.09.2012р. ОСОБА_3 фактично всього за вказаним договором сплатила відповідачу 88000 грн., а не зазначену спочатку в тексті договору та додаткової угоди № 1 суму у доларах США (а.с. 16, 17, 18). Визнавши факт складення цих квитанцій, позивачка вказала, що насправді вона сплатила позивачу за цим договором суму у доларах США.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Оскільки, як безспірно встановлено судом, за умовами додаткової угоди № 2 від 10.07.2012 року сторони дійшли згоди, що вартість послуг за вказаним договором складає суму не більше 128 000 грн., внаслідок чого сторони перейшли в цьому договорі на розрахунки у гривнях, з урахуванням того, що позивачка у світлі вищевказаних положень абз. 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за вказаними квитанціями вона сплатила відповідачу суму не у гривнях, як зазначено в цих письмових документах, а у доларах, то у районного суду не було підстав для стягнення на її користь їх еквіваленту в гривнях.

Стаття 906 ЦК України надає право замовнику послуг на відшкодування збитків, які завдані йому невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату. Вони підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 907 ЦК України передбачає, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Стаття 612 ЦК України визначає:

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Обґрунтовуючи свій позов про стягнення матеріальної шкоди у сумі 147070,00 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди, позивачка послалася на те, що внаслідок невиконання вищевказаного договору, вона згідно з його умовами заявила відповідачу про розірвання договору в односторонньому порядку і повернення їй попередньої оплати в сумі екв. 11000 доларів США. Також вказала, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору, у неї погіршився стан здоров?я, вона перенесла душевні страждання.

Згідно доповнень до договору № 01-07-12 про надання юридичних послуг від 10 липня 2012 року, які були внесені сторонами додатковою угодою № 2 від 19 листопада 2013 року: у випадку невиконання, несвоєчасного виконання, або невиконання в повному обсязі Виконавцем своїх зобов?язань за цим договором, Замовник вправі в односторонньому порядку відмовитись від договору у повному обсязі, або частково, що тягне за собою розірвання договору та повернення в повному обсязі грошових коштів (згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру), наданих для виконання цих робіт (п. 6.6); даний договір діє до 01 березня 2014 року, або до його припинення чи розірвання (п. 7.1).

У статті 623 ЦК України зазначено:

1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 22 ЦК України передбачає наступне:

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Оскільки позивачка як суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, не надала належних та допустимих доказів, якими з огляду на письмову форму договору не можуть бути показання свідків, на підтвердження того, що розрахунки за договором відбувалися у доларах США, зміст квитанцій про оплату у гривнях також не спростований, - колегія суддів погоджується з висновками районного суду про стягнення сплачених згідно цих квитанцій сум у гривнях, а доводи скарги про розрахунки у доларах США апеляційним судом відхиляються, за їх недоведеністю. Посилання на ст. 623 ЦК України у доводах скарги є безпідставним, оскільки позовних вимог у розумінні вказаної норми у даній справі ОСОБА_3 не заявляла.

Стаття 23 ЦК України визначає:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною у договорі, лише якщо таке право передбачено цим договором, чого у даному випадку судом не встановлено.

Оскільки позивачка не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок невиконання договору їй відповідачем була завдано шкоду здоров'ю, а умовами вищевказаного договору не передбачено право потерпілої сторони на відшкодування моральної шкоди, то відповідно до наведених норм матеріального права у районного суду не було правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Оскільки таким чином в цьому питанні суд порушив норми матеріального права, то з передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підстав рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди повністю.

У зв'язку з цим, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає пропорційному зменшенню сума судових витрат, яка підлягає сплаті відповідачем до державного бюджету, з огляду на те, що позивач за законом звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 316, 317, 319-325 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17 жовтня 2014 року в частині стягнення 500 грн. моральної шкоди скасувати і у задоволенні позову ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити повністю

Зменшити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮК «Ваше право та закон» судового збору на користь держави до 880 грн.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: