Ухвала

від 04.12.2014 по справі 390/1837/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2872/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І. М.

Доповідач Бубличенко В. П.

УХВАЛА

Іменем України

04.12.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Мурашка С.І.

Кривохижі В.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства «Чумак» та Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання недійсним договору оренди землі, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2014 року і

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ОСОБА_3 Петрівнина звернулася в суд з позовом до селянського фермерського господарства «Чумак» та Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання недійсним договір оренди землі, який укладений 01.11.2013 року між нею і СФГ «Чумак», щодо земельної ділянки загальною площею 5,5115 га. кадастровий номер 3522580300:04:000:0096, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Зазначала, що при підписанні договору оренди землі позивач через неосвіченість, похилий вік та стан здоров'я неправильно сприйняла фактичні обставини правочину, що вплинуло на її волевиявлення та підписала договір оренди землі, проте не мала наміру його укладати, оскільки вважала, що підписує старий договір із необхідними виправленнями. Наведені обставини на думку позивача порушують її права, а тому вона змушена звернутись до суду за їх захистом.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - Головного управління юстиції у Кіровоградській області в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із судовою повісткою.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, адвоката ОСОБА_4, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника відповідача, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

Судом встановлено, що 10.10.2005 року укладений договір оренди землі між ОСОБА_6 та СФГ «Чумак», згідно якого ОСОБА_6 передав СФГ «Чумак» в оренду земельну ділянку загальною площею 5,51 га., що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, строком на 10 років. Вказаний договір було зареєстровано Кіровоградським районним відділом земельних ресурсів 10.10.2005 року за №1, що підтверджується копією договору та листом Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області №4049/03/11-14 від 27.05.2014 року (а.с.11-13).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10.08.2009 року визнано за ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) загальною площею 5,51 га., що розташована на території Аджамської сільської ради, Кіровоградського району та області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 (а.с.14). На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_3 стала власником земельної ділянки площею 5,51 га., що розташована на території Аджамської сільської ради, Кіровоградського району та області, яка належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю (а.с.10).

01.11.2013 року ОСОБА_3 та СФГ «Чумак» щодо вказаної земельної ділянки уклали договір оренди землі строком на 10 років, який 21.12.2013 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується копіями договору та витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.7-9).

З довідки № 969 від 22.08.2014 року, яка надана Кіровоградською ЦРЛ, вбачається, що ОСОБА_3 має вади зору, а тому їй рекомендовано носіння окулярів постійно і окулярів для читання (а.с.75). Згідно листа №7176/03/11-14 від 11.09.2014 року, який надано Управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, між ОСОБА_3 та СФГ «Чумак» укладено договір оренди землі від 10.10.2005 року за № 9, терміном на 10 років, дані щодо припинення дії договору відсутні (а.с.76).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно положень ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 1 ст. 229 ЦК України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Статтями 11, 60, 212 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів наданих сторонами, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про похилий вік позивача та наявності проблем із зором не є підставами для визнання договору оренди землі недійсним. Вади зору, які має позивачка стосуються лише необхідності носіння окулярів і не позбавляють можливості прочитати текст договору та з'ясувати його зміст.

Позивачем та її представником, як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді не були надані докази на підтвердженя того, що при підписанні договору позивач не мала можливості ретельно вивчити його зміст і за необхідності скористатись кваліфікованою допомогою юриста чи близького родича, які допомогли б їй вивчити зміст договору та правильно сприйняти фактичні обставини правочину, що впливали на її волевиявлення.

Аналіз договору оренди землі свідчить, що він відповідає типовому договору оренди землі та вимогам чинного законодавства. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що підстави для визнання договору оренди землі недійсним відсутні, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена відповідно до вимог чинного законодавства і позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердженя вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області В.П. Бубличенко