Ухвала

від 10.12.2014 по справі 386/1271/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3062/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Рудь Н.В.

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

10.12.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді :Авраменко Т.М.

суддів : Кіселика С.А., Суржика М.М.,

при секретарі : Кравченко Я.С.

за участю представника позивача

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2014 року у справі за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: реєстраційна служба Голованівського районного управління юстиції Кіровоградської області, про забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2014 року задоволена заява ОСОБА_3 про забезпечення позову. Суд наклав арешт на нежитлові будівлі: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1, магазин ТПП, що знаходиться в АДРЕСА_2, нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_3 та передав їй на відповідальне зберігання зазначене нерухоме майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановлену з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що ухвала суду є не мотивованою, арешт на зазначене майно накладався раніше. В порушення п.7 ч.1 ст.152 ЦПК України річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання третім особам, а суд передав будівлі позивачу.

В засіданні апеляційного суду представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу. Представник відповідача та третя особа, які під розписку повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с.86,91) , подали заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.75,101).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що в листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1, магазин ТПП, що знаходиться в АДРЕСА_2, нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_3,земельні ділянки, витребування зазначеного майна у відповідача та передачу майна їй, скасування державної реєстрації права власності відповідача на це майно (а.с.12-14).

Провадження у цивільній справі відкрито 05 листопада 2014 року (а.с.15).

05 листопада 2014 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та передачу майна позивачу (а.с.2-5).

Відповідно до положень ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України). Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦІПК України).

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У п.5 зазначеної постанови Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що не допускається забезпечення позову у спосіб, яким фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.151 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Предметом спору, за вирішенням якого до суду звернулася позивач, є визнання права власності на нерухоме майно та повернення зазначеного майна в порядку застосування наслідків визнання судовим рішенням недійсними договорів дарування цього майна, тобто, це майновий спір, який підлягає забезпеченню.

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову в іншій цивільній справі, розгляд якої вже завершився, не є перешкодою для накладення арешту на спірне майно в порядку забезпечення позову в цій справі.

Посилання відповідача на відсутність повноважень у представника на подання від імені позивача заяви про забезпечення позову спростовуються договором про надання правової допомоги та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.17-18).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права в частині забезпечення позову шляхом передачі спірного майна на зберігання позивачу є обґрунтованими.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, проте суд передав спірне майно на зберігання позивачу,крім того, не допускається забезпечення позову у спосіб, яким фактично ухвалюється рішення за позовом про витребування майна у відповідача та передачу майна позивачу без розгляду справи по суті.

Оскільки питання про забезпечення позову шляхом передачі спірного майна позивачу вирішено судом з порушенням норм права, то ухвала суду першої інстанції в цій частині відповідно до п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали .

Керуючись п.1 і п.2 ч.2 ст.307, п.1 і п.2 ч.1 ст.312, п.6 ч.1 ст.314,ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2014 року в частині передачі ОСОБА_3 на відповідальне зберігання нерухомого майна: магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1, магазин ТПП, що знаходиться в АДРЕСА_2, нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_3.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом передачі їй на зберігання спірного майна відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя :

судді :