Рішення

від 14.11.2014 по справі 580/1804/14-ц

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 580/1804/14-ц

2/580/607/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2014 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого Бакланова Р. В. при секретаріФранскевич Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сумського обласного центру соціально-психологічної допомоги до ОСОБА_1 про стягнення зайво нарахованих та виплачених коштів;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що з 17.11.05 року по 31.05.13 року ОСОБА_1 працювала у Сумському обласному центрі соціально-психологічної допомоги на посаді головного бухгалтера. 31.05.13 року відповідачка звільнена з займаної посади за згодою сторін. У період з 23.07.14 року по 30.07.14 року в установі проведений аудит під час якого встановлено, що за лютий 2013 року ОСОБА_1 було зайво виплачено 395 грн. 72 коп. індексації заробітної плати у момент перебування ОСОБА_1 у черговій оплачуваній відпустці, внаслідок чого зайво нараховано єдиного соціального внеску у розмірі 36,3 % на суму 143 грн., 65 коп., загалом 539,37 грн. Відповідачку було повідомлено листом з проханням повернути зайво отримані кошти, однак до цього часу відповідачка кошти не повернула. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського обласного центру соціально-психологічної допомоги кошти в розмірі 539 грн. 37 коп.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву в якій ствердив позовні вимоги в повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідачка у судове засідання не з'явився хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином і від неї не надійшло повідомлення про причини неявки свого представника.

На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, він вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У судовому засіданні були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини: З 17.11.2005 по 31.05.2013 ОСОБА_1 знаходилась у трудових правовідносинах з Сумським обласним центром соціально - психологічної допомоги, а саме займала посаду головного бухгалтера вказаної установи відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації про призначення ОСОБА_1 від 17.11.2005 № 526 (а.с. 20). 31.05.2013 ОСОБА_1 звільнена із займаної посади за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно до наказу директора від 31.05.2013№ 20-К (а.с. 25).

Згідно із розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 14.07.2014 № 284-ОД «Про проведення внутрішніх аудитів» у період з 23.07.2014 по 30.07.2014 проведений плановий комплексний аудит Сумського обласного центру соціально - психологічної допомоги, в ході якого встановлений випадок не вірного визначення індексації заробітної плати працівникам, які з поважних причин не відпрацювали повний робочий місяць за наявності відповідних підстав, що стверджується копією аудиторського звіту від 07.08.14 року (а.с. 5-19).

Так, за лютий 2013 року ОСОБА_1 було зайво виплачено 395 гривень 72 копійки (КЕКВ 2111 - заробітна плата) - індексації заробітної плати у момент перебування ОСОБА_1 у черговій оплачуваній відпустці, внаслідок чого зайво нараховано єдиного соціального внеску у розмірі 36,3 % на суму 143 гривні 65 копійок (КЕКВ 2120 - нарахування на оплату праці), загалом 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 37 копійок, що стверджується рекомендацією до аудиторського звіту по результатам Сумського обласного центру соціальної-психологічної допомоги (а.с. 21).

Підтвердженням виплати ОСОБА_1 вказаних коштів є розрахункова платіжна відомість працівників за лютий 2013 року (а.с. 26, 27).

Відповідно до ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуванням ст. 127 КЗпП України, суди мають враховувати, що: вимоги про повернення працівником авансу виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин, а в даному випадку причиною відсутності можливості провести відрахування за наказом директора є виявлення факту зайво нарахованих коштів у терміну що перевищує один місяць з дня нарахування та звільнення ОСОБА_1 з роботи.

З метою досудового врегулювання даного питання ОСОБА_1 було надіслано вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 539 гривень 37 копійок на вказаний у листі рахунок Сумського обласного центру соціально - психологічної допомоги, рекомендованим листом з повідомленням від 13.08.2014 №188 (а.с. 23).

ОСОБА_1 не погодилася виконати вищевказану вимогу, у встановлений у листі десятиденний термін та ніяким іншим чином не повідомила про бажання внести вказані кошти протягом іншого терміну.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги витікають iз цивільних правовідносин і підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні знайшли підтвердження ті факти, що відповідачка перебувала у трудових відносинах з позивачем, при цьому отримала зайво нараховані кошти, які в добровільному порядку не відшкодувала.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки судовий збір на користь держави в розмiрi 243,60 грн.

На пiдставi викладеного, керуючись ст. 10, 11, 130, 174, 209, 212, 214, 215, ч. 2 ст. 256, 259 ЦПК України, ст. 127 КЗпП України;

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сумського обласного центру соціально-психологічної допомоги до ОСОБА_1 про стягнення зайво нарахованих та виплачених коштів, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь Сумського обласного центру соціально-психологічної допомоги, 40000 м. Суми, вул. Іллінська 151-Г, код ЄДРПОУ 33813608, МФО 837013, р/р № 35414001020511 ГУ ДКС у Сумській області кошти в розмірі 539 гривень 37 копійок та судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок сплачений позивачем при зверненні до суду, всього стягнути 782 гривні 97 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Бакланов Р. В.