Рішення

від 03.07.2006 по справі 14/111/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/111/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.06                                                                                        Справа №  14/111/06

Суддя   Хоролець Т.Г.

За позовом           Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Украгролізинг”, м. Київ, в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Украгролізинг”, м. Запоріжжя  

До відповідача    Василівської міської ради Запорізької області, м. Василівка Запорізької області

Третя особа         без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство “Василівський Агротехсервіс”, м. Василівка Запорізької області

Третя особа         без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Районне комунальне підприємство “Василівське бюро технічної інвентаризації”, м. Василівка Запорізької області   

про визнання майна цілісним майновим комплексом та зобов'язання зареєструвати право власності   

                            Суддя  Хоролець Т.Г.                    

Представники:

Позивача –                                                 Бугрим В.Ю., дов. №16/33-05 від 03.08.2005

Відповідача –                                             не з'явився

Третьої особи (на стороні позивача)        Щербань Т.Ю., дов. б/н від 10.05.2006

                                                                      Чернов В.В., дов. б/н від 10.05.2006

Третьої особи (на стороні відповідача)    не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про  визнання майна цілісним майновим комплексом та зобов'язання зареєструвати право власності.    

21.03.2006 порушено провадження у справі 14/111/06, судове засідання призначено на 24.04.2006. Ухвалою від 03.04.2006 розгляд справи перенесено на 20.04.2006. Судове засідання відкладалося до 17.05.2006.

У судовому засіданні 17.05.2006 позивачем заявлено клопотання, яким  просить здійснити заміну неналежного відповідача - Виконавчий комітет Василівської міської Ради, на належного –Василівську міську раду. Клопотання судом задоволено.  

Розгляд справи відкладався до 15.06.2006, 03.07.2006.

У судовому засіданні  03.07.2006 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 3 Закону України Про податок на додану вартість”, Постановою КМУ “Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації”, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, просить визнати майно, придбане по договору купівлі-продажу від 28.12.2004, а саме: козловий кран, площадка  для прийому  і видачі ремонтного фонду та техніки, огорожу, цілісним майновим комплексом та зареєструвати право власності на майно.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що рішенням №16 від 24.01.2006 позивачу було відмовлено в реєстрації права власності на козловий кран з бетонною огородженою площадкою у зв'язку з тим, що  наданий договір купівлі-продажу належним чином не оформлений, тобто згідно ст. 567 ЦК України така форма договору потребує нотаріального посвідчення та після цього державній реєстрації. Також зазначає, що  в спорі про визнання статусу майна міська рада є неналежним відповідачем. Згідно з Положенням про порядок внесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, затвердженого Міністерством юстиції України 30.05.2001, - цілісний майновий комплекс –це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємств, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти. Отже, майно, яке є предметом спору, а саме: козловий кран з огородженою бетонною площадкою для прийому і видачі ремонтного фонду і техніки не підпадає під термін “цілісний майновий комплекс”, не може забезпечувати провадження окремої господарської діяльності, не відокремлене в самостійні об'єкти. Це майно, яке використовується у виробництві в процесі господарської діяльності. Визначення цілісних майнових комплексів здійснюється в процесі приватизації відповідними органами приватизації. На підставі викладеного просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВАТ “Василівський Агротехсервіс” проти позову заперечив, зазначив, що позивачу продано наступне майно: козловий кран, площадку  для прийому  і видачі ремонтного фонду та техніки, огорожу, розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, м.Василівка, вул. Лихачова,2.  Зазначене майно не є цілісним майновим комплексом та не припівнюється до  майна зазначеного в ст. 657 ЦК України. знаходиться на земельній ділянці виділеній ВАТ “Василівський Агротехсервіс”. Просить в позові відмовити.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача РКП “Василівське бюро технічної інвентаризації” надіслала суду клопотання про розгляд спору без її участі, у відзиві зазначила, що проти позову не заперечує та здійснить державну реєстрацію на об'єкт нерухомості в м. Василівка, вул. Лихачова, 2р після надання правовстановлювального документу.        

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством “Василівський Агротехсервіс” –Продавець та Запорізькою філією Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” –Покупець (позивач у справі) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець передав у власність Покупця козловий кран з площадкою для прийому і видачі ремонтного фонду і техніки загальною площею 56х35м-1960 кв.м., яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Василівка, на земельній ділянці акт 1-ЗП №001083. Майно включає в себе такі об'єкти: козловий кран інв. №659, площадки для прийому і видачі ремонтного фонду і техніки інв. №650, огорожу довжиною 182 м., висотою 2м.

З метою оформлення права власності на вищезазначене майно, позивач звернувся до виконавчого комітету Василівської міської ради. В рішенні №16 від 24.01.2006 виконавчий комітет зазначив, що укладений договір купівлі-продажу не відповідає вимогам ст. 657 ЦК України, тому в реєстрації права власності відмовлено.

Частиною 1 статті 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.     

На підставі цього позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання майна, придбаного по договору купівлі-продажу від 28.12.2004, цілісним майновим комплексом, а також про зобов'язання зареєструвати право власності на зазначене майно.

Проаналізувавши і оцінивши представлені сторонами докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими,  що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.1. Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається       до  складу  цілісних  майнових   комплексів  державних підприємств,  які  не  підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств визначено, що цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує   провадження   окремої  господарської  діяльності,  що визначає загальнодержавне значення підприємства,  на  постійній  і регулярній  основі.  Цілісними  майновими  комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.

Отже, майно, яке є предметом спору, а саме: козловий кран з огородженою бетонною площадкою для прийому і видачі ремонтного фонду і техніки не підпадає під термін “цілісний майновий комплекс”, оскільки не може забезпечувати провадження окремої господарської діяльності та відокремлюватися  в самостійні об'єкти. Це майно, яке використовується у виробництві в процесі господарської діяльності.

Пункт 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначає, що не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом з землею.

Статтями 16 ЦК України та  20 ГК України визначені способи захисту прав та законних інтересів, а саме: визнання наявності або відсутності прав; визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування, угод; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушенню; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; відшкодування моральної (немайнової) шкоди...

Статтею 1 ГПК України передбачено: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже,  відповідачем у справі за правилами Господарського процесуального кодексу  України повинна бути юридична особа яка порушує або оспорює права позивача.

Позивач  придбав майно, а саме:   козловий кран, площадка  для прийому  і видачі ремонтного фонду та техніки, огорожу за договором купівлі-продажу  від 28.12.2004 у ВАТ “Василівський Агротехсервіс”, який був його власником.

Позивачем не надано доказів, чому саме Василівська міська рада є відповідачем у справі  і яким чином  відповідачем оспорюються чи порушуються  права позивача.

Виходячи з викладеного, вбачається, що вимога позивача про визнання  майна цілісним майновим комплексом  по суті  є не що інше як вимога встановити юридичний факт. Спори про встановлення юридичного факту  непідвідомчі  господарським  судам.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Верховний Суд України  постановою від 13.07.2004 по справі 10/732 зазначив, що  якщо  предмет позову не відповідає   встановленим законом  або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю  суду.

В  задоволенні позову  з зазначених підстав відмовлено.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

                                                      В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.  

Суддя                                                                                    Т.Г.Хоролець

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України   07.07.2006