Ухвала

від 08.12.2014 по справі 911/4298/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   У Х В А Л А "08" грудня 2014 р.                                                                        Справа № 911/4298/14 Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі  Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/4298/14 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РИД-ТОРГ ЛТД", ідентифікаційний код: 25571525, місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, пров. Гомельський, буд. 17, до публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД", ідентифікаційний код: 00447971, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 14, про стягнення, за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився, - ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РИД-ТОРГ ЛТД" до публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" про стягнення 30596,58 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 08 жовтня 2014 року призначено справу до розгляду на 03 листопада 2014 року. 03.11.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, зокрема повідомив суду, що можливе добровільне погашення Відповідачем заборгованості в повному обсязі в зв'язку з тим, що Відповідач вже частинами цю заборгованість погашає, надав суду додаткові докази. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Ухвалою господарського суду Київської області від 03 листопада 2014 року розгляд справи було відкладено на 08 грудня 2014 року. 08.12.2014 року до суду через відділ діловодства за вхідним номером 27453/14 надійшла від Позивача заява від 02.12.2014 року б/н, згідно якої Позивач повідомляв суд про те, що Відповідач заборгованість погасив добровільно в повному обсязі, внаслідок чого просив провадження у справі припинити та господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) покласти на Відповідача.   Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, судом встановлено наступне. відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 2013 року між Позивачем та Відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205 Цивільного кодексу України, був укладений договір поставки (далі за текстом: Договір) у спрощений спосіб шляхом складання, підписання та передачею один одному видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечував.   За умовами даного Договору, Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу товар у вигляді автозапчастин, а Відповідач зобов'язувався цей товар своєчасно оплатити. Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконав своєчасно, в повному обсязі та належним чином, поставивши Відповідачу товар у вигляді автозапчастин, що підтверджується підписаними Сторонами Договору видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Проте, Відповідач свої зобов'язання за Договором з оплати поставленого Позивачем товар виконав неналежним чином, в зв'язку з тим, що розрахувався за отриманий товар частково, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 30596,58 грн., що підтверджується випискою з рахунку та Актом звірки розрахунків, який підписаний Позивачем та Відповідачем. Разом з тим, у своїй заяві від 02.12.2014 року б/н (вх. № 27453/14 від 08.12.2014 року)  Позивач зазначає, що Відповідач після порушення провадження у справі повністю сплатив Позивачу заборгованість за Договорами, в зв'язку з чим у Відповідача відсутня перед Позивачем заборгованість по Договору.      Таким чином, суд дійшов висновку, що у зв'язку зі сплатою Відповідачем заборгованості за Договором Позивач та Відповідач повністю врегулювали спір у справі, а також судом встановлено, що предмет спору припинив існування після порушення провадження у даній справі. Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору. Відповідно до абз.абз. 1, 3 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі. Таким чином, у зв'язку з відсутністю предмету спору, суд, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення заяви Позивача від 02.12.2014 року б/н (вх. № 27453/14 від 08.12.2014 року) шляхом припинення провадження у справі. Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Частиною 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу. Відповідно до п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року № 7, статтею 7  Закону   передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80   ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205   Цивільного процесуального кодексу України   і статтею 157   Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80   ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, господарські витрати, понесені Позивачем у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) покладаються судом на Відповідача, як на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: 1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "РИД-ТОРГ ЛТД" від 02.12.2014 року б/н (вх. № 27453/14 від 08.12.2014 року) щодо припинення провадження у справі, - задовольнити. 2. Провадження у справі № 911/4298/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РИД-ТОРГ ЛТД" до публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" про стягнення 30596,58 грн., - припинити. 3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД", ідентифікаційний код: 00447971, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 14, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РИД-ТОРГ ЛТД", ідентифікаційний код: 25571525, місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, пров. Гомельський, буд. 17, господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.). 4. Ухвала господарського суду Київської області від 08.12.2014 року у справі № 911/4298/14  набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку. 5. Ухвала господарського суду Київської області від 08.12.2014 року у справі № 911/4298/14 є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2  ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження». 6. Стягувачем  за п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 08.12.2014 року у справі № 911/4298/14 є позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "РИД-ТОРГ ЛТД" (ідентифікаційний код: 25571525, місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, пров. Гомельський, буд. 17). 7. Боржником  за п. 3 резолютивної частини ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2014 року у справі № 911/4298/14 є відповідач - публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (ідентифікаційний код: 00447971, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, буд. 14). 8. Строк пред'явлення ухвали господарського суду Київської області від 08.12.2014 року у справі № 911/4298/14 до виконання до 08.12.2015 року. 9. Ухвалу надіслати позивачу; копію ухвали надіслати відповідачу.                   Суддя                                                                                     П.Ф. Скутельник