Рішення

від 02.12.2014 по справі 910/24367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24367/14 02.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЧАНТ ЮГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л7 Комп'ютерс"

про стягнення 137 247, 09 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Флінт В. І. - адвокат (дов. б/н від 14.10.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРЧАНТ ЮГ" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л7 Комп'ютерс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за отриманий товар за договором поставки №030113-129 від 03.01.2013 у розмірі 137 247, 09 грн., а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/24367/14, розгляд справи призначено на 02.12.2014.

01.12.2014 через відділ діловодства (канцелярія) Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від представника позивача надійшли витребувані документи, оформлені клопотанням про долучення документів до матеріалів до справи.

В судове засідання 02.12.2014 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився та надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 030113-129 від 03.01.2013, в частині оплати поставленого та отриманого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 між позивачем, як постачальником за умовами договору, та відповідачем, як покупцем за умовами договору, був укладений договір поставки № 030113-129 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка укладається одночасно з укладенням договору і після укладення сторонами є невід'ємним додатком до договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товарів здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце поставки - склад постачальника розташований у м. Києві.

Відповідно до п. 2.4. договору, право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за накладною (транспортним документом).

Відповідно до п. 7.1. договору, покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 28 календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100 % попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

Відповідно до п. 11.1. договору договір поставки вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатки і діє до 15.02.2014.

03.01.2014 сторони погодили та підписали Додаток №1 - Специфікація до договору поставки №030113-129 від 03.01.2014 відповідно до якого сторони погоджують асортимент (сортамент, номенклатура), який є попередній та остаточно узгоджується у накладній на поставку партії товару; загальна кількість товару визначається у грошовому виразі та дорівнює 10800000,00 грн. і є попередньою.

14.02.2014 позивач та відповідач підписали Додаток №2 до договору поставки №030113-129 від 03.01.2013 відповідно до якого сторони домовились викласти п. 11.1. договору поставки № 030113-129 від 03.01.2013 у наступній редакції: « 11.1 Договір поставки вступає в дію з дати його укладення (підписання) та скріплення печатками і діє до 15.02.2015. Дата підписання зазначена на 1 сторінці у верхньому лівому куті даного договору. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках передбачених чинним законодавством України.». Даний додаток є невід'ємною частиною договору поставки №030113-129 від 03.01.2014 і вступає в дію з 14.02.2014.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар, а відповідачем прийнято такий товар у власність на загальну суму 142 288, 93 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1312291 від 13.12.2013 на суму 32 061,86 грн., №1612240 від 16.12.2013 на суму 29 912, 40 грн., № 201277 від 20.12.2013 на суму 494, 40 грн., № 2412369 від 24.12.2013 на суму 14810,40 грн., №1301229 від 13.01.2014 на суму 3024,00 грн., №240138 від 24.01.2014 на суму 7695,60 грн., №310188 від 31.01.2014 на суму 328,80 грн., №310187 від 31.01.2014 на суму 6720,00 грн., №0602143 від 06.02.2014 на суму 127,06 грн., №0602142 від 06.02.2014 на суму 952,02 грн., №1202160 від 12.02.2014 на суму 825,88 грн., №1402114 від 14.02.2014 на суму 1056,00 грн., №240387 від 24.03.2014 на суму 3443,04 грн., №2503177 від 25.03.2014 на суму 8818,36 грн., №2803101 від 28.03.2014 на суму 4 980,00 грн., №0204138 від 02.04.2014 на суму 7036,08 грн., №030494 від 03.04.2014 на суму 3200,04 грн., №0904111 від 09.04.2014 на суму 11870,04 грн., №1104127 від 11.04.2014 на суму 4932,95 грн., а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно твердження позивача, відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 137 247, 09 грн.

Відповідачем доказів оплати поставленого товару за договором в матеріали справи не надано, доводів позивача не спростовано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 030113-129 від 03.01.2013 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем поставлено товар, а відповідачем прийнято товар у власність на загальну суму 142 288, 93 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Поставлений позивачем відповідачу товар в повному обсязі оплачений не був, і за розрахунком позивача, який не спростований матеріалами справи, заборгованість відповідача складає на момент розгляду справи 137 247, 09 грн.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 137 247, 09 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 137 247, 09 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 7.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 137 247, 09 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з огляду на задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л7 Комп'ютерс» (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; ідентифікаційний код 31410372; в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерчант ЮГ» (04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1; ідентифікаційний код 38403817) 137 247 (сто тридцять сім тисяч двісті сорок сім) грн. 09 коп. основного боргу та 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 95 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко