Рішення

від 09.12.2014 по справі 910/24383/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24383/14 09.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" доПриватного підприємства "Будкомплектація-97" простягнення коштів

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Петренко С.В., довіреність б/н від 01.08.2014; від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Будкомплектація-97" про стягнення 16429,10 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки №418879 від 24.12.2013 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару, належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що зумовило нарахування річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2014 порушено провадження у справі №910/24383/14 та призначено до розгляду.

04.12.2014 позивач, через відділ діловодства суду, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 16784,70 грн. заборгованості, з якої: 14145,34 грн. - основний борг, 2305,69 грн. - інфляційні втрати та 333,67 грн. - 3% річних.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: заборгованість в розмірі 16784,70 грн., з якої: 14145,34 грн. - основний борг, 2305,69 грн. - інфляційні втрати та 333,67 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 09.12.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (постачальник) та Приватним підприємством "Будкомплектація-97" (покупець) було укладено договір поставки №U18879, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується використовуючи послуги третьої сторони (яка є комерційним посередником, а саме просуває від імені постачальника товар, узгоджує та оформлює партії поставки, комплектує та відповідає за їх доставку), передати на замовлення та у встановлений строк покупцю запасні частини до автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту тощо, окремими партіями в асортименті (номенклатурі), за цінами та у кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 ГК України та складають його невід'ємну частину, а покупець зобов'язується прийняти товар для здійснення підприємницької діяльності та оплачувати його (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору його ціна складається із сумарної ціни поставленого товару, яка вказана у видаткових накладних.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що для одержання партії товару покупець за допомогою третьої сторони на підставі діючих реєстрів цін постачальника, які відображаються у каталозі ІС-Katalog на сайті постачальника www.intercars.com.ua оформлює замовлення. Доступ до каталогу та форми замовлення надаються покупцю після підписання договору.

При цьому, покупець за визначеною законодавством формою розрахунків оплачує повну ціну товару на умовах відстрочення платежу - протягом 21 календарних днів після приймання партії товару від постачальника (від дня підписання покупцем накладної постачальника) (п. 5.1.2 договору).

Договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє до 31.12.2013 включно. Якщо жодна із сторін за три тижні до цього терміну письмово не підтвердить намір припинити договір, то строк договору поновлюється до 31 грудня наступного року включно, а якщо на момент припинення або розірвання договору стороною не виконане будь-яке зобов'язання - договір продовжує діяти до моменту виконання такою стороною всіх зобов'язань та проведення остаточних розрахунків (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а уповноважений представник відповідача прийняв узгоджений в рахунках-фактурах товар на загальну суму 14145,34 грн., що підтверджується видатковими накладними: №UR1_140001137 від 15.01.2014 на суму 1153,27 грн., №UR1_140002517 від 27.01.2014 на суму 2920,01 грн., №UR1_140002610 від 27.01.2014 на суму 198,77 грн., №UR1_140002685 від 28.01.2014 на суму 925,91 грн., №UR1_140003784 від 30.01.2014 на суму 5355,84 грн., №UR1_140003638 від 04.02.2014 на суму 415,62 грн. та №UJ0_140004506 від 04.02.2014 на суму 3175,92 грн., які підписані обома сторонами без зауважень.

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні, складені на виконання зобов'язань за спірним договором.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Відповідач же, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару, оплату належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 14145,34 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, в силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1.2 договору сторони визначили, що покупець за визначеною законодавством формою розрахунків оплачує повну ціну товару на умовах відстрочення платежу - протягом 21 календарних днів після приймання партії від постачальника (від дня підписання покупцем накладної постачальника).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 14145,34 грн.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 333,67 грн. за період з 26.02.2014 по 09.12.2014 та інфляційні втрати в сумі 2305,69 грн. за період з березня по жовтень 2014.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладення судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будкомплектація-97" (01015, м. Київ, вул. Панфіловців, буд. 32, ідентифікаційний код 25271036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" (29009, м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 1/1; ідентифікаційний код 30865632) 14145 (чотирнадцять тисяч сто сорок п'ять) грн. 34 коп. - основного боргу, 333 (триста тридцять три) грн. 67 коп. - 3 % річних, 2305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 69 коп. - інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2014.

Суддя Т.В. Васильченко