Рішення

від 02.12.2014 по справі 910/21606/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21606/14 02.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до 1) Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 8"

2) Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

3) Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Святошинського району м. Києва

про спонукання до вчинення дії

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача: Гончаренко І. Л. (дов. № 91/201/09/01-4 від 01.09.2014)

Від відповідача - 1: Позняков С. А. - Голова ліквідаційної комісії (розпорядження

№ 686 від 12.11.2013)

Від відповідача - 2:Коломієць Н. Г. (дов. № 107-139/15 від 13.01.2014)

Від відповідача - 3: Савенецька - Фурс Т. В. (дов. б/н від 01.01.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 8" (далі за текстом - відповідач) про зобов'язання відповідача в особі комісії з припинення скласти передавальний акт, до якого включити заборгованість перед позивачем у розмірі 79 335, 68 грн., а також покладання судового збору на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/21606/14, розгляд справи призначено на 04.11.2014. Також цією ухвалою судом відповідно до ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію (далі за тестом - третя особа - 1) та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі за текстом - третя особа - 2).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 до участі у справі в якості інших відповідачів було залучено - Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію (далі по тексту - відповідач - 2) та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (далі за текстом - відповідач - 3), розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 25.11.2014.

В судовому засіданні 25.11.2014 судом оголошувалась в порядку ст. 77 ГПК України перерва до 02.12.2014.

В судове засідання 02.12.2014 представники сторін з'явились, надали суду пояснення по суті справи, позивач свої позовні вимоги підтримав, відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю комісії з припинення відповідача - 1 та його правонаступника Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району щодо складання передавального акту та включення до нього заборгованості відповідача - 1 перед позивачем в сумі 79 335, 68 грн.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують з тих підстав, що права позивача не були порушені, оскільки строки складання передавального акту визначені не були, і відповідач - 1 не заперечує проти включення його зобов'язань перед позивачем до передавального акту, коли його буде складено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року N 323/9380 було припинено комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація - 8» шляхом приєднання до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року № 323/9380 встановлено, що комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва є правонаступником майна, усіх прав і обов'язків КП «Ремонтно-експлуатаційна організація - 8».

Пунктом 3 зазначеного рішення постановлено Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації утворити комісію з припинення комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 8" шляхом приєднання до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, затвердити передавальний акт у встановленому законодавством порядку, та здійснити організаційно-правові заходи щодо припинення комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 8» шляхом приєднання до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 686 від 12.11.2013 «Про організаційно - правові заходи щодо припинення комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 8» утворено комісії з припинення відповідача - 1, які доручено, зокрема провести інвентаризацію майна відповідача - 1 після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов'язки, майно відповідача - 1, що переходять до відповідача - 3, та подати його на затвердження Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідачів - 1, 2, 3 з вимогами про включення заборгованості в сумі 79 335,68 грн. до передавального акту, стягнутих рішенням Господарського суду м. Києва від 29.08.2011 № 41/204.

В матеріалах справи наявний лист відповідача - 2 від 19.05.2014 вих. № 107.2717/32 адресований позивачу, яким надаючи відповідь на вимогу позивача щодо включення заборгованості в розмірі 79335, 68 грн. до передавального акту, відповідач - 2 повідомив, що відповідач - 3 утримується від підписання передавального акту, в зв'язку з арештом рахунків та вирішенням питання фінансування боргів відповідача - 1.

В листопаді 2014 року голова комісії з припинення відповідача - 1 направив позивачу листа б/н, в якому зазначив, що згідно зведеного акту звіряння розрахунків за теплову енергію між позивачем та відповідачем - 1 згідно реєстру договорів на теплопостачання станом на 01.12.2012, кредиторська заборгованість відповідача - 1 перед позивачем складає 77 108, 79 грн. та буде включена до передавального акта та зазначив, що для включення до передавального акта суми зазначеної в розмірі 79 335, 68 грн. пропонує провести звірку розрахунків на дату порушення справи № 910/21606/14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 по справі № 41/204 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремлено підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Комунального підприємства «Ремонтно експлуатаційної організації - 8»про стягнення 133 498, 59 грн. задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 8" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 114 493 (сто чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 79 коп. основного боргу, 4016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. 66 коп. пені, 3389 (три тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 779 (сімсот сімдесят дев'ять) грн. 42 коп. 3 % річних, 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 79 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2011 по справі № 41/204 було видано 19.09.2011 відповідний наказ.

Наказ № 41/204 від 19.09.2011 був пред'явлений до виконання стягувачем та на його виконання було відкрито виконавче провадження ВП № 31629633 про стягнення боргу у розмірі 124 140, 54 грн. Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2013 по виконавчому провадженню ВП № 31629633 наказ № 41/204 від 19.09.2011 був повернутий стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Доказів пред'явлення наказу № 41/204 від 19.09.2011 до виконання в період з 26.06.2013 по 02.12.2014 матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога позивача зобов'язати Комунальне підприємство «Ремонтно - експлуатаційна організація - 8» в особі комісії з припинення скласти передавальний акт, до якого включити заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» в сумі 79 335, 68 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина 6 ст. 105 ЦК України).

Статтею 107 ЦК України визначено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Як встановлено судом на виконання рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року N 323/9380 була утворена комісія з припинення, якій було доручено провести інвентаризацію майна відповідача - 1 та за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов'язки, майно відповідача - 1, що переходять до відповідача - 3, та подати його на затвердження Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації. При цьому, як встановлено судом, ані рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року N 323/9380, ані розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 686 від 12.11.2013 «Про організаційно - правові заходи щодо припинення комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 8» не містять строків складання та затвердження передавального акту.

Крім того, згідно розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № 686 від 12.11.2013 «Про організаційно - правові заходи щодо припинення комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація - 8» складанню передавального акту має передувати проведення інвентаризації майна відповідача - 1 та його зобов'язань.

Матеріали справи доказів щодо завершення проведення інвентаризації майна відповідача - 1 та його зобов'язань комісією з припинення, щодо складання передавального акту та його затвердження не містять. При цьому, за твердженням відповідачів, на момент винесення рішення по справі передавальний акт не складений та не затверджений уповноваженими на те особами.

Відповідно до приписів ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захисту свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. В позовній заяві позивачем не було зазначене, яке саме його право було порушено відповідачами.

Примусове виконання обов'язку (спосіб захисту обраний позивачем), як спосіб захисту застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його.

Разом з тим, позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог на порушення відповідачем обов`язку, встановленого ч. 6 ст. 105 ЦК України. Суд зазначає, що зазначена норма закону, вимагає від комісії з припинення прийняття відповідного рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги щодо заявленої кредиторської вимоги, а не обов`язку складення передавального акту з чітко визначеною вказівкою щодо включення та визнання кредиторської вимоги.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що строки складання передавального акту комісією з припинення визначені органом, який прийняв рішення про припинення відповідача - 1 встановлені не були, передавальний акт має бути складений та затверджений відповідно до норм ст. 107 ЦК України, та враховуючи заборону незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і господарських судів, у господарські відносини юридичної особи, а складання передавального акту та його затвердження нормами цивільного кодексу віднесено до виключної компетенції відповідачів у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у вигляді вказівки органу управління юридичної особи, яким є ліквідаційна комісія в процедурі припинення юридичної особи, щодо вчинення дій по складанню та змісту передавального акту, є неналежним способом захисту прав позивача як кредитора щодо розгляду його кредиторської вимоги.

Отже, суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають встановленому нормами ЦК України способу захисту для відновлення порушеного права позивача у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.14.

Суддя Бондаренко Г. П.