Рішення

від 10.12.2014 по справі 910/25299/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25299/14 10.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА 2003»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН ПАК»

про стягнення 244 588,87 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача : Белінський П.Є. - представник за довіреністю № 8 від 27.10.2014 р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 10.12.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА 2003» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН ПАК» заборгованості за договором оренди обладнання у розмірі 244 588,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що 30.04.2013 року між сторонами було укладено договір оренди обладнання № 13-0105по, на підставі якого відповідач отримав у строкове платне користування обладнання та зобов'язався щомісяця сплачувати орендну плату у відповідності до п. 5.2. договору. За доводами позивача, відповідачем неналежно виконуються зобов'язання за договором щодо повноти та вчасності сплати за орендної плати у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з квітня 2013 по липень 2014 у розмірі 237 000,00 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 517,50 грн та 3% річних у розмірі 1 071,37 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.11.2014 порушено провадження у справі № 910/25299/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 10.12.2014.

У судове засідання, призначене на 10.12.2014, з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав, надав документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 10.12.2014 відповідач уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду надсилалась на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30 квітня 2013р. між вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА 2003» (надалі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОН ПАК» (надалі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди обладнання № 13-0105по 9надалі- договір).

Відповідно до розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар прийняв в тимчасове володіння та користування обладнання: а саме:

Автоматичний штанцевально-висічний прес TS 96 (бувший у вжитку) - 1 шт.,

Тигельний прес ML 750 (новий) 1 шт.,

Фальцевально-склеюча машина 2В 800 С (нова) 1 шт.

Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 3 днів з моменту підписання даного договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору майно, що орендується., вважається переданим орендареві з моменту підписання акту встановлення майна, що орендується .

На виконання умов договору сторонами підписано Акт встановлення обладнання № 1 від 03.05.2013р. до договору, за яким позивач передав, а відповідач отримав обладнання: Автоматичний штанцевально-висічний прес TS 96 (бувший у вжитку) - 1 шт., Тигельний прес ML 750 (новий) 1 шт., Фальцевально-склеюча машина 2В 800 С (нова) 1 шт. у робочому стані та придатному до експлуатації.

У п. 5.1. договору сторони встановили, що розмір орендних платежів складає 68 000,00 грн на місяць в т.ч. ПДВ.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахункових рахунок орендодавця один раз на місяць.

Згідно з п.4.2 договору термін оренди не обмежується строком.

За доводами позивача, відповідачем неналежно виконуються зобов'язання за договором щодо повноти та вчасності сплати за орендної плати у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з квітня 2013 по липень 2014 у розмірі 237 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, яка залишена без реагування з боку відповідача.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи (встановлення обладнання № 1 від 03.05.2013р. до договору) підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 237 000,00 грн за період квітня 2013 - липень 2014 р

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п.5.1, 5.2, розмір орендних платежів складає 68 000 грн. в місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця один раз на місяць.

Згідно з п.7.1 договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до наданої позивачем бухгалтерської довідки за вих. № 1210 від 10.12.2014р. про стан розрахунків, станом на 10.12.2014р. заборгованість ТОВ «ДОН ПАН» перед ТОВ «Тріада 2003» за оренду обладнання за договором № 13-0105по від 30.04.2013р. за квітень-липень 2014р. становить 237 000 грн.

22.08.2014 позивач направив на адресу відповідача листа за вих. № 2108 від 21.08.2014р. з вимогою погасити заборгованість. Вказана вимоги залишена відповідачем без відповіді.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 5.1,5.2,7.1. договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором суборенди виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до їх умов. Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі за час фактичного користування суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 237 000,00 грн є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6 517,50 грн та 3% річних у розмірі 1 071,37 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.2. договору є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.1. договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 0,05 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що позивачем здійснено нарахування з 21.08.2014 р., тобто моменту датування листа-вимоги про погашення заборгованості.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та пені з урахуванням, того що лист від 21.08.2014 р. № 2108 було направлено на адресу відповідача 22.08.2014 р.. про що свідчить фіскальний чек за № 6151 та враховуючи вимоги п. 2 Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень».

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 237000 26.08.2014 - 14.10.2014 50 0.05 % 5925.00 Отже, з відповідача підлягає стягненню сума пені у розмірі 5 925,00 грн, в іншій часині слід відмовити.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 237000 26.08.2014 - 14.10.2014 50 3 % 973.97 Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 973,97 грн, в іншій часині слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН ПАК» (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 50, ідентифікаційний код 33691483) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАДА 2003» (03127, м. Київ, пр.-к. 40-річчя Жовтня, буд. 120, к. 1, ідентифікаційний код 32302926) основну суму боргу у розмірі 237 000 грн 00 коп.; пеню у розмірі 5 925 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн 00 коп.; 3% річних у розмірі 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн 97 коп. та витрати по сплаті судового з бору у розмірі 4 877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн 98 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин